"Розумні" міста в Україні: навіщо їх створювати та чим може допомогти бізнес

Життя без заторів, без страху за безпеку під час вечірніх прогулянок, без черг при оплаті послуг. Життя з усвідомленням, куди йдуть гроші з місцевого бюджету. Це можливо тільки в "розумному" місті. Концепція розвитку таких міст тільки починає втілюватися в Україні, хоча в розвинених державах ці речі давно стали реальністю.

Пісня Onuka "Це моє місто" чудово описує сучасну урбанізацію не лише в Україні, а й в усьому світі. Сучасне місто "про мене все знає, про безліч протиріч, місто ніколи не засинає, на мене чекає, впізнає з усіх облич".

Справді, місто ніколи не засинає, може багато розказати про жителів, упізнавати їх, гарантувати безпеку, автоматично передавати показники лічильників. У світі такі міста на початку 2000-х років почали називати smart city – розумне місто.

Зараз "розумні" міста змагаються за першість у міжнародних рейтингах. Іспанський Центр глобалізації та стратегії бізнес-школи у 2020 році назвав "найрозумнішими" Лондон, Нью-Йорк, Париж, Токіо, Рейк'явік. Київ у рейтингу – 115-й серед 174 міст.

Фахівці аналізували IQ міст за дев'ятьма критеріями: людський капітал (розвиток, залучення та виховання талантів), соціальна згуртованість (консенсус між соціальними групами), економіка, навколишнє середовище, управління, містобудування, міжнародні зв'язки, технології, мобільність (легкість пересування).

За прогнозами ООН, до 2050 року 70% населення світу житиме в містах. Влада мегаполісів розвинених країн спрямовує зусилля на те, щоб зробити життя в містах максимально комфортним, безпечним і якісним. Покращувати життя в містах дозволяє "інтернет речей" – технологія, що створює рішення на основі даних.

На жаль, українські міста поки що лише вчаться "розумнішати", але перспективи з'явитися в міжнародних рейтингах smart cities у них є.

Що зроблено для комфортного життя

Щоб стати смарт-містом, владі, підприємствам та громадським організаціям слід аналізувати відкриті дані й ухвалювати рішення для покращення життя городян.

Наприклад, у Дрогобичі є мобільний додаток "Дрогобич – smart city", який пропонує туристичну мапу, афішу, електронні сервіси і навіть надсилає жителям push-повідомлення про відключення електроенергії чи водопостачання.

У Маріуполі та Києві реалізується програма "Безпечне місто" з встановлення відеокамер. Їх наявність дозволяє скоротити кількість злочинів, прискорює їх розкриття, контролює роботу комунальників і дозволяє керувати дорожнім рухом.

Як цифрові рішення змінюють міста

Цифрові рішення можуть змінити міста і спосіб життя їх мешканців. Вони підвищують довіру до влади, покращують репутацію міста, створюють нові сервіси.

Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА та співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City Юрій Назаров вважає, що потрібно починати з впровадження проєктів е-демократії, завдяки яким громадяни мають можливість бути почутими. Це електронні петиції, громадський бюджет.

Наступний крок – проєкти електронного урядування. Вони дозволяють мешканцям бачити роботу влади, стежити за витрачанням бюджетних коштів, отримувати електронні сервіси за кілька хвилин онлайн. Наступний етап – технологічні рішення: система відеоспостереження, е-квиток, е-паркування, дата-центр.

"Найбільш успішними кейсами в Києві вважаю систему відеоспостереження, платформу реєстрів та сервісів, яка дала змогу створити кабінет мешканця та мобільний додаток, громадський бюджет", – зазначив він.

Чим може допомогти бізнес

Бізнес не стоїть осторонь. IT-стартапи, мобільні оператори, компанії, які працюють у сфері "інтернету речей", – активні учасники процесу створення міських інновацій. В Україні є низка компаній, які займаються створенням "розумних" будинків. Їх досвід можна масштабувати і для розвитку системи "розумного" міста.

Так, компанія ОМО за допомогою колективної системи управління доступом автоматизує рутинні дії для власників житла: вхід у будинок або на територію житлових комплексів з мобільного, за допомогою Face ID чи відеонагляду. Також система успішно вирішує комунальні проблеми організацій з обслуговування.

Засновник і СЕО ОМО Вадим Сидоренко вважає, що цю систему можна інтегрувати в ідеологію smart city. "Ми мріємо про трансформацію "розумних" будинків у "розумні" міські системи, де всі простори і комунальні підприємства – єдина система ефективного споживання, безпеки і комфортного життя", – каже він.

Компанія "Київстар" успішно протестувала NB-IoT – мережу для "інтернету речей".

З її допомогою можна зчитувати показання датчиків руху муніципального транспорту, споживання води і тепла, регулювати освітленість залежно від часу доби і погоди, регулювати трафік для уникнення заторів, стежити за станом навколишнього середовища, підвищувати безпеку на вулицях.

Кооперація влади та бізнесу

Тривалі бюрократичні процедури і нестабільна економічна ситуація в Україні уповільнюють впровадження цифрових рішень. Враховуючи кількість технологій і темпи їх росту у світі, трансформація міст повинна відбуватися постійно. В Україні є чимало IT-компаній, які готові працювати для того, щоб міста "розумнішали".

"Влада повинна вирішувати спірні питання, які виникають між бізнесом і суспільством. Наприклад, громадянам може здаватися, що відеокамери стежать за ними. Владі потрібно розробити такі правила збереження особистих даних людей, щоб вони не хвилювалися", – зазначає Сидоренко.

Назаров вважає, що одним з інструментів прискореного впровадження сучасних технологій в містах могло б стати державно-приватне партнерство. Проте наразі цей процес не врегульований ні на законодавчому рівні, ні на практиці.

"Виходить замкнуте коло: повільна реалізація проєктів призводить до незначної кількості навичок їх впровадження. Цю проблему може вирішити спрощення процедури залучення бізнесу до реалізації проєктів держави", – коментує Назаров.