Заручники карантину і "тіні": чому уряд ігнорує креативні індустрії

Заручники карантину і "тіні": чому уряд ігнорує креативні індустрії

Понеділок, 22 червня 2020, 09:00 -
ua.depositphotos.com
У травні представники творчих професій висвітили небо у 25 містах України, протестуючи проти ігнорування урядом проблем креативної галузі. Чого вони вимагали і що не так з профільною урядовою політикою?

З кінця травня – початку червня більшість секторів бізнесу почали виходити з карантину. Проте послаблення обмежень не торкнулося креативної індустрії, яка через 3 місяця простою залишається в повній невизначеності. Не відомі ні дата зняття обмежень, ні санітарні вимоги, до яких потрібно готуватися.

Урядова програма відновлення економіки не містить плану для галузі, що на понад 90% складається з малого бізнесу й мікробізнесу та з урахуванням впливу на суміжні сектори має 1 млн робочих місць і дає 10% ВВП.

У травні спільнота провела акцію у 25 містах з метою звернути увагу уряду на необхідність діалогу для напрацювання антикризових заходів. Креативні бізнеси не вимагають значного фінансового стимулювання, а просять дати їм чіткий план відновлення. Попри простоту цих вимог, питання не вирішилося.

Вихід з карантину не для всіх

З 22 травня у зв'язку з поетапним послабленням урядових обмежень багато секторів бізнесу почало повертатися в звичне робоче русло.

Про це свідчить і збільшення числа вакансій. Запрацювали спортзали, готелі, сфера торгівлі, поновлюються пасажирські перевезення, незабаром заклади громадського харчування почнуть обслуговувати клієнтів у приміщеннях.

Однією з небагатьох галузей, яка залишається на карантині, є креативна індустрія. Це бізнеси, які працюють у сферах живопису, фотографії, живої музики, театру, кіно, телебачення, дизайну, моди, архітектури, літератури, креативних послуг, інформаційно-комунікаційних технологій.

Креативні індустрії створюють творчі продукти або послуги, у процесі виробництва, промоції та споживання яких залучаються суміжні сфери: телекомунікації, легка промисловість, туризм, поліграфія, торгівля.

Що означають креативні індустрії для економіки України? Це не лише 250 тис робочих місць та 4% ВВП, а й вплив на суміжні сектори, а це ще 1 млн робочих місць та 10% ВВП. У 2018 році додана вартість креативної галузі виявилася більшою, ніж будівництва, фінансової і страхової сфер та фармацевтики.

 

Як і туризм чи авіаперевезення, креативні індустрії є однією з найбільш уразливих сфер під час карантину. Це обумовлено кількома причинами.

По-перше, понад 90% галузі – це малий бізнес і мікробізнес. Вони не мають фінансової подушки, яка б дозволила довго залишатися на плаву без доходів. Для сектору характерний високий відсоток тіньового ринку, близько 60%, тому працівники не можуть претендувати на допомогу в рамках державних програм.

По-друге, діяльність багатьох креативних бізнесів пов'язана з проведенням масових заходів, які потрібно планувати та організовувати заздалегідь.

Урядовці називали різні дати зняття обмежень, проте конкретні терміни досі не визначені. Це призводить до додаткових збитків, адже скасування або перенесення заходу коштує організаторам в середньому 30% його вартості. Власники компаній не можуть ухвалювати рішень про майбутнє бізнесів.

 

За перші два тижні карантину продажі в креативній індустрії впали на 50%. Майже 40% підприємців втратили понад 75% доходів і лише близько 8% зазначили, що запровадження карантину ніяк не вплинуло на їх роботу.

Важливо і те, що майже третина креативного бізнесу не може працювати онлайн. У цих умовах відбувається відплив професійних кадрів з галузі.

"Обороти компанії впали на 95%. Залишилося обслуговування івентів онлайн, але це не генерує великі гроші. Болючим питанням є втрата кадрів. Людям потрібно заробляти", – стверджує Андрій Жовтанецький, керівник львівської компанії FatSound, яка займається технічним забезпеченням масових заходів.

Не краща ситуація в столиці.

"Навесні ми заробляємо 40% від річного обороту. Зараз ми втратили сезон, ще кілька місяців не зможемо повноцінно запуститися. Якщо будемо відкриватися, у нас будуть мінімальні лекції, які не приносять коштів. Низку подій скасували, деякі перенесли на осінь. Можливо, і їх доведеться скасувати", – повідомив співзасновник київського креативного простору "Мезанін" Тарас Хімчак.

В уряді кажуть, що за перші півтора місяці карантину бюджет недоотримав 2,9-4,4 млрд грн податкових надходжень від сфери культури, креативних індустрій і туризму. Їх зупинка спричинила скорочення 50 тис робочих місць, що коштуватиме бюджету 0,4-1,2 млрд грн на допомогу з безробіття.

Враховуючи великий обсяг тіньового сектору, реальний рівень безробіття в галузі може бути значно більшим. Креативний бізнес ще довго відчуватиме наслідки обмежувальних заходів. За прогнозами представників сектору, збитки індустрії за рік можуть становити до 50% річного обороту.

 

Президент та прем'єр-міністр говорять про підтримку малого бізнесу, та чи надається вона креативним індустріям, які постраждали чи не найбільше?

Уряд забув про креативні індустрії?

На початку травня представники креативної галузі провели акцію "Стоп культурний карантин", увімкнувши у 25 містах України кілька тисяч прожекторів. У такій спосіб креативні бізнеси наголосили, що влада не помічає їх проблем та не розуміє особливості функціонування цього ринку.

"Ми привернули увагу до відсутності логіки. На тлі роботи громадського транспорту слід знімати обмеження з театру, куди ходять 300-500 людей. Це значно безпечніше, ніж їхати в маршрутці", – зазначив один з організаторів акції, співзасновник квиткового оператора Concert.ua Дмитро Феліксов.

Організатори акції відзначили, що усвідомлюють ризики для громадського здоров'я, тому не вимагають негайного зняття всіх обмежень. Головною вимогою спільноти є не фінансова підтримка з боку уряду, а початок діалогу з індустрією для розробки плану з чіткими термінами та пропорційними вимогами.

Представники галузі пропонують знизити податок на додану вартість на квитки. Зараз він становить 20%, що значно вище, ніж в інших країнах. Феліксов повідомив, що після акції діалог з владою почався, але рішень ще нема.

"Були зустрічі з урядовцями, з головним санітарним лікарем. Доки діятимуть обмеження – невідомо. Маємо надію, що до кінця червня будуть ухвалені остаточні рішення про скасування карантинних обмежень. Сподіваємося, нас почують та ухвалять план, який усіх задовольнить", – сказав він.

Про проблеми з комунікацією говорить і Жовтанецький. "Представники індустрії ведуть діалог щодо дат з МОЗ. Є комунікація на рівні Львова, є напрацювання і пропозиції, але чітких рішень нема. Уряд про нас забув. Зараз неможливо планувати ні грошовий потік, ні операційну діяльність", – наголосив він.

Індустрія залишилася поза увагою уряду не лише стосовно зняття карантинних обмежень. Не знайшлося місця креативному сектору і в державній програмі стимулювання економіки для подолання наслідків карантину.

Члени профільного комітету парламенту попросили прем'єр-міністра Дениса Шмигаля доопрацювати документ. 28 травня уряд затвердив програму, проте комплекс заходів з підтримки креативної індустрії там не з'явився.

"Держава призупинила мою діяльність. Я не можу заробити гроші, на які раніше жив. Я ФОП, і скасування ЄСВ мене ніяк не врятує", – каже Хімчак.

Колишня в. о. міністра культури Світлана Фоменко зазначила, що міністерство розглядає можливість запровадження додаткових заходів: зменшення оподаткування, субсидії на запуск кінотеатрів з обмеженою кількістю людей та продовження термінів повернення коштів за скасовані масові заходи.

Однак про конкретні кроки уряду нічого не відомо. Новий міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що допомога сектору шляхом збільшення фінансування буде одним з його пріоритетів. Чи буде реалізований цей намір?

Loading...

Спроби підтримки як гасіння пожеж

За відсутності комплексного бачення майбутнього галузі в умовах епідеміологічної загрози влада намагається "гасити пожежі". Верховна Рада розглядає три законопроєкти про підтримку креативних індустрій.

Один з них в травні був схвалений в першому читанні, зараз готується до другого читання. Два інші опрацьовує профільний комітет.

Документи передбачають податкові пільги, зменшення орендної плати за користування нерухомим майном, субсидії на кінематографію, грантове фінансування, одноразову підтримку для деяких категорій креативних бізнесів.

Крім того, пропонується скасувати тимчасові тарифи, за якими здійснюється збір за приватне копіювання (імпортери та виробники сплачують цей збір авторам та виконавцям за використання пісень). Через скасування тарифів ринок лише у 2020 році втратить понад 10 млн грн.

Представники галузі визнають корисність цих ініціатив, але не вважають запропоновані податкові та кредитні пільги суттєвими для приватного сектору. Мовляв, вони вплинуть переважно на комунальні і державні підприємства.

"Є питання до закону про гастрольну діяльність і до Податкового кодексу. До проєкту, ухваленого в першому читанні, питань не менше. Коли його подадуть на друге читання, побачимо, чи враховані наші пропозиції", – сказав Феліксов.

Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій

Фото на головній: ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!