Третій антикризовий пакет: які пільги депутати зберегли для бізнесу до кінця карантину

Третій антикризовий пакет: які пільги депутати зберегли для бізнесу до кінця карантину

Четвер, 30 квітня 2020, 17:30 -
Побоюючись масових протестів підприємців, депутати підготували третій пакет змін до Податкового кодексу. Що пропонує держава, і чому слуги народу не наважилися схвалити свої пропозиції?

Через 50 днів карантину в Україні почалися масові протести підприємців під стінами Кабміну. За час локдауну бізнес опинився на мілині і потребує якнайшвидшого повернення в робочий режим та пом'якшення карантинних обмежень.

Аби частово знизити напругу, депутати підготували третій пакет змін до Податкового кодексу.

Зміни продовжують дію окремих податкових пільг, уточнюють процедури призначення державних службовців, вносять точкові корективи в банківське законодавство.

Депутати підготували зміни, але остаточно їх не схвалили. Документи ухвалили за основу за скороченою процедурою доопрацювання до другого читання.

Що держава запропонувала підприємцям і чому не наважилася реалізувати свої ідеї?

Старі нові зміни

28 квітня депутати різних фракцій на чолі з Ярославом Железняком з фракції "Голос" зареєстрували проєкт змін до Податкового кодексу (№3329-2).

Ключова суть документу – продовжити чинні і запровадити деякі нові податкові преференції на час карантину, а також продовжити дію законів, які стимулюють роботу банківського сектору.

Профільний комітет рекомендував ухвалити документ за основу й остаточно, однак в сесійній залі ситуація змінилася.

Депутати перереєстрували документ як депутатський (№3329-д) та ухвалили його лише в першому читанні. Крім того, під час цих маніпуляцій з документа зникла одна важлива норма.

У початковій редакції проєкт закону передбачав звільнення до 30 червня від оподаткування премій та зарплат медиків, задіяних в протидії вірусу COVID-19. Зараз в документі цієї пропозиції нема.

"Норма про звільнення медиків від оподаткування податком на доходи фізосіб розбалалансовувала місцеві бюджети. Держбюджет допомагає медикам в інший спосіб: виділяє їм премії і доплати", – пояснив ЕП перший заступник комітету з питань фінансів, податкової та митної політики парламенту Ярослав Железняк.

Календар податкових змін

На 90 днів з дня відновлення міжнародних авіаперевезень

Продовжуються терміни погашення податкових векселів, виданих виробниками та імпортерами пального для реактивних двигунів. Це стосується векселів, виданих з 1 березня по 30 червня.

З 1 березня до кінця карантину

Скасовуються штрафи за порушення податкового законодавства. За теперішніми правилами скасування штрафів повинне закінчитися 31 травня.

Платникам податків не нараховуватиметься пеня, а несплачена за цей період пеня буде списана.

З 18 березня до кінця карантину

Діятиме мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок. Перевірки, які почалися до 18 березня, призупиняються до кінця карантину.

До 30 червня

Зупиняється обрахунок строків давності скарг платників податків, надання податківцями індивідуальних консультацій та відповідей на запити бізнесу. З 1 липня 2020 року обрахунок строків, які зупинялися на час карантину, продовжиться з урахуванням часу, що минув до зупинення.

Українці звільняються від відповідальності за просрочення при сплаті кредиту.

До 31 травня

Фізособи-підприємці звільняються від сплати ЄСВ за себе.

Крім податкових пільг, парламентарі схвалили низку інших змін, у тому числі для банківського сектору.

Так, депутати зменшили вимоги до мінімального розміру статутного капіталу банків з 500 млн грн до 200 млн грн і продовжили строк дії закону про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків до 2024 року. Дія закону завершується 1 серпня 2020 року.

Продовження дії цього закону вписується в антикризові заходи. Він був ухвалений у 2017 році як реакція на погіршення економічної ситуації у 2014-2015 роках. Закон спрощує процедури реорганізації банків, їх докапіталізації, здавання ліцензії та злиття.

Документом скористалося чимало банків. За даними НБУ, сім банків здали ліцензії, низка увійшла в процедуру злиття (наприклад, Укрсоцбанк з Альфа-банком). Зараз Україну спіткала чергова криза, і норми цього закону знову стали актуальними.

Loading...

Робота над помилками

Основна інтрига законопроєкту закрутилася навколо норм, не пов'язаних з протидією коронавірусу.

Крім податкових питань, цим документом депутати вирішили виправити хиби в процедурах призначення держслужбовців. Річ у тім, що 13 квітня парламентарі внесли зміни в закон про держбюджет і змінили підхід до призначення посадовців.

Зараз правила такі: на час карантину та ще місяць після його закінчення держслужбовці можуть призначатися на контрактній основі після проведення співбесіди. Оголошувати повноцінний конкурс необов'язково.

"Закон виписаний так, що призначені на позаконкурсній основі держслужбовці можуть перебувати на посаді до проведення нового конкурсу та обрання нової людини. Це може тривати бозна скільки. Ні для кого не секрет, що конкурси можуть блокуватися або просто не оголошуватися", – сказав Железняк.

Першими позаконкурсними держслужбовцями стали нові керівники податкової та аудиторської служб. 

Підготовлений депутатами законопроєкт пропонує пришвидшити терміни оголошення конкурсів. Якщо посадовця призначено поза конкурсом, то уряд повинен оголосити конкурс протягом двох тижнів, а не двох місяців, як передбачено зараз.

Також пропонується скасувати можливість позаконкурсних призначень протягом місяця після закінчення карантину та встановити конкретний термін, протягом якого "позаконкурсний" посадовець може обіймати свою посаду.

"Граничний строк перебування особи на зазначеній посаді державної служби становить не більше одного місяця після скасування карантину", – йдеться в законопроєкті. Зараз "позаконкурсним" посадовцям дозволяється перебувати на посаді чотири місяці.

Співрозмовники ЕП в податковому комітеті кажуть, що саме наміри змінити процедуру призначення держслужбовців стали причиною підтримки документа лише в першому читанні. На етапі доопрацювання цей блок може змінитися.

Депутати можуть схвалити документ на наступному позачерговому засіданні. За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахмії, воно може відбутися до 10 травня.

Це не кінець

За останні два місяці це вже третій законопроєкт, яким депутати надають точкові податкові преференції бізнесу на час карантину, і це ще не кінець.

У розмовах з ЕП керівники економічного та податкового комітетів Дмитро Наталуха та Данило Гетманцев стверджують, що запропонують бізнесу ще один пакет підтримки. Щоправда, він стосуватиметься не стільки малих підприємств, скільки промисловості. Ключове питання – кого підтримувати і за яким принципом.

Наталуха вважає, що надавати державну підтримку треба компаніям, які забезпечують найбільшу кількість робочих місць. Гетманцев же переконаний, що основним критерієм мусить бути внесок підприємства у ВВП.

"Наші заходи з підтримки полягають у тому, щоб підтримати 17 ключових галузей економіки. Основний критерій відбору – частка цієї галузі у ВВП", – говорить Гетманцев. На його думку, цільові дотації – це ефективний інструмент, а кількість працівників – сумнівний критерій.

"Умовно кажучи, "Мегамаркету" не потрібні дотації – він сам може дотувати. Важливо зробити акцент на стимулюванні промисловості. Для цього необхідно звільнити від ПДВ імпорт обладнання і дати можливість реінвестувати прибуток в оновлення основних засобів", – сказав голова комітету.

Підготувати такий законопроєкт Гетманцев пообіцяв в кінці квітня – на початку травня.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!