"Кошторис Зеленського": що уряд змінив в бюджеті на 2020 рік

"Кошторис Зеленського": що уряд змінив в бюджеті на 2020 рік

П'ятниця, 8 листопада 2019, 09:15 -
KMU.GOV.UA
Кабмін презентував нову версію бюджету країни на наступний рік. Що нового з'явилося в кошторисі і що ще може з'явитися трохи пізніше.

Бюджетний процес-2020 проходить на контрасті.

З одного боку, уряд дотримується встановлених Бюджетним кодексом термінів і процедури, з іншого боку, якість бюджетної дисципліни нівелюється політичними впливами та фіскальними ризиками, які внаслідок цих впливів з'являються.

15 вересня уряд подав проєкт бюджету в парламент. Майже одразу в Кабміні заявили, що до другого читання у ньому багато що зміниться: макропрогноз і законодавча база, на якій буде розраховано документ. Турборежим, у якому депутати восени ухвалювали закони, натякав, як саме змінюватиметься кошторис.

МВФ, для якого реалістичний бюджет є одним з індикаторів співпраці з країною, вирішив зачекати. Тимчасом прем'єр-міністр Олексій Гончарук та міністр фінансів Оксана Маркарова презентували нову версію бюджету. ЕП з'ясувала, чим вона відрізняється від попередньої і з чим пов'язані ці зміни.

Зміна 1. Новий макропрогноз

У 2017 році при підготовці бюджету-2018 тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк став об'єктом критики. Причина — при доопрацюванні бюджету до другого читання уряд уточнив макропрогноз, що дозволило Данилюку вбити двох зайців: розширити видатки кошторису під тиском депутатів і не збільшити дефіцит.

Це уточнення мало ще один наслідок. Річ у тім, що перший "драфт" бюджету готується на макропоказниках, схвалених навесні. До остаточного ухвалення кошторису, що відбувається в кінці року, макропрогноз втрачає актуальність. Його уточнення дозволяє ухвалювати бюджет на більш реалістичних розрахунках.

У 2019 році ситуація повторилася. При підготовці бюджету до другого читання уряд уточнив макропрогноз. Тепер ріст економіки очікується на рівні 3,7%, інфляція — 5,5%, курс — 27 грн за дол. Основні параметри змінилися не критично.

Як змінилися основні параметри проєкту бюджету-2020

Параметр

Версія від 15 вересня

Доопрацьований варіант

Зміна

Доходи

1, 079 трлн грн

1,094 трлн грн

+15 млрд грн

Видатки

1,170 трлн грн

1,181 трлн грн

+11 млрд грн

Дефіцит

95,100 млрд грн

94,300 млрд грн

-0,8 млрд грн

Основні зміни криються в деталях кошторису, про них — далі.

Зміна 2. Мінфін перерахував доходи від податків

Причина — новий макропрогноз.

Як змінилися доходи, млрд грн

Доходи

Новий план

Зміна

ПДФО

129,4

+4,7

Податок на прибуток підприємств

118,9

+4,3

Рента за користування надрами

49,9

-3,3

ПДВ з імпорту

349,5

-7,4

ПДВ з вироблених в Україні товарів, з відшкодуванням

96,8

+3,3

Зміна 3. Збільшилися доходи від приватизації

Мінфін планує отримати 12 млрд грн від приватизації, що на 7 млрд грн більше порівняно з попередніми планами. Це може виявитися проблемою.

З 2011 року уряд закладає десятки мільярдів від продажу державного майна і не отримує їх через заморожений процес приватизації. 2019 рік не виняток: за дев'ять місяців у бюджет надійшло 400 млн грн при річному плані 17,1 млрд грн.

Що є підставою для оптимізму у 2020 році? Можливо, обіцянка прем'єра оперативно визначитися з оновленим списком провідних десяти об'єктів для приватизації? Як буде насправді — наразі невідомо. Поки що ця цифра залишається фіскальним ризиком майбутнього кошторису.

Loading...

Зміна 4. У спецфонду з'явилися нові джерела надходжень

До фонду надходитимуть понадплановий імпортний ПДВ і плата від продажу ліцензій на проведення азартних ігор. За розрахунками Мінфіну, легалізація таких ігор повинна принести в бюджет мінімум 3 млрд грн додаткових надходжень.

Якщо план від легалізації вдасться перевиконати, то додатковий ресурс держава витратить на програму "Спроможна школа для кращих результатів", модернізацію лікарень, лікування з трансплантації органів та лікування українців за кордоном.

Зміна 5. З'явилася субвенція на розвиток територій

Другий рік поспіль уряд йде на маневр: спочатку подає бюджет без субвенції, а потім її додає. Кабмін був проти субвенції через її мінімальну роль в розвитку регіонів і максимум можливостей для політичного втручання при розподілі коштів.

Проте депутати щоразу наполягають і спроби уряду відмовитися від субвенції не мають успіху. Зараз ця стаття повернулася в бюджет у розмірі 2 млрд грн. "Субвенція соціально-економічного розвитку — не дуже ефективний інструмент, але парламент — наші партнери", — пояснив повернення субвенції Гончарук.

Менш дипломатичною мовою: в обмін на підтримку бюджету уряд піддався тиску депутатів і виділив ресурс, який вони матимуть можливість розподілити.

Зміна 6. Бурштин в законі

Уряд планує легалізувати видобуток бурштину й отримати від цього 500 млн грн. Таке бажання виникає у влади не вперше. У 2016 році Кабмін Арсенія Яценюка планував отримати з бурштину 1,5 млрд грн. Ці плани не втілилися. Депутати не ухвалили потрібний законопроєкт, фактичні доходи виявилися мізерними.

Зміна 7. Змінилася підтримка агросектору

Раніше держава планувала допомагати аграріям одним способом: спрямувати 4,4 млрд грн на здешевлення позик при придбанні землі після відкриття ринку. Тепер є дві програми: 4 млрд грн — на підтримку галузі, 240 млн грн — на статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів, у тому числі на придбання землі.

За інформацією джерел ЕП, є дві причини для таких змін.

По-перше, запуск ринку землі планується з жовтня 2020 року і його учасники можуть не встигнути вибрати всі кошти, заплановані на земельне кредитування. По-друге, якщо із запуском ринку щось піде не так, у Мінфіну буде можливість спрямувати цей ресурс на дотації або інші види допомоги сектору.

Зміна 8. Перетасовування видатків

Усередині видатків бюджету за десятками статей відбувся перерозподіл.

Програми, на які уряд виділив найбільше коштів

Стаття видатків

Сума, млрд грн

Субвенція місцевим бюджетам на соцзахист окремих категорій педагогів

3,7 (нова субвенція)

Програма "Спроможна школа для кращих результатів"

3,5 (нова програма, із спецфонду — 2 млрд грн, із загального фонду — 1 млрд грн)

Закупівля ліків та медичних виробів

3,2

Допомога малозабезпеченим, сім'ям з дітьми, непрацездатним, за програмою "муніципальна няня"

2,2

Будівництво аеродрому "Дніпро"

1,0

Модернізація лікарень інтенсивного лікування

1,0

Закриття неперспективних збиткових шахт

0,6

Будівництво та реконструкція мостів

0,5

Субвенція на виплату допомоги дітям-сиротам та дітям

0,4

Лікування громадян України за кордоном

0,4

Фінансування низки програм уряд урізав, у тому числі — на утримання державного апарату і перепис населення. На перепис витрати знизилися з 3,4 млрд грн до 1,4 млрд грн. Раніше міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявляв, що держава може знайти дешевший спосіб для збору даних про населення. Крім того, завдяки збільшенню надходжень від приватизації зменшилися обсяги запозичень.

Що ще зміниться в бюджеті

Уже зараз проглядаються фактори, які можуть вплинути на кошторис.

По-перше, перемовини з НБУ щодо розміру суми чистого прибутку, який регулятор переказує в бюджет. Депутати традиційно запропонували збільшити цю цифру на 3,5 млрд грн до 44,2 млрд грн. Мінфін цю поправку поки не врахував.

Зараз НБУ не може погодити будь-який свій прогнозний показник через відсутність легітимного керівника Ради Нацбанку та його заступника. Подейкують, це питання може вирішитися після приєднання до Ради НБУ її нового члена Віталія Шапрана.

По-другеочікується зміна підходів до визначення розміру базових соціальних стандартів. У проєкті кошторису збереглося дивне доручення уряду "здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4 251 грн" і переглянути відповідні соціальні виплати на основі нового прожиткового мінімуму.

Підвищення майже удвічі прожиткового мінімуму призведе до різкого збільшення соціальних видатків. За чий кошт бенкет — не зрозуміло. Міністр соціальної політики Юлія Соколовська пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму до реального відбудеться разом з ухваленням закону про "відв'язування" розміру майже всіх соціальних виплат та зарплат від розміру прожиткового мінімуму.

Читайте також
Оксана Маркарова: 5-7% зростання ВВП — амбітна мета, але досяжна
Бюджет-2020: чи стала енергоефективність пріоритетом для нового уряду
Бюджет-2020. Що планує уряд і чого чекати українцям

"Відв'язування" дозволить уникнути різкого збільшення видатків і загальмувати зростання високих зарплат, наприклад, суддів та прокурорів.

"Прожитковий мінімум залишиться в основі допомоги малозабезпеченим та пенсіонерам. Ця реформа відбудеться не цього року, це плани на наступний", — сказала міністр.

На запитання, що може бути додатковим джерелом коштів, якщо вони знадобляться, Соколовська відповіла: "Економічне зростання".

Маркарова пояснила: оскільки це плани на перспективу, то вплив цього "рішучого кроку" на бюджет-2020 поки нейтральний. Яким він буде згодом, ще треба рахувати.

По-третє, нечітка перспектива податкових змін. Гончарук заявив: "Бюджет-2020 не передбачатиме підвищення податків". Ця заява дещо спантеличила широкий загал. Річ у тім, що парламент розглядає скандальний законопроєкт №1210 про покращення адміністрування, який розширює базу оподаткування акцизом з тютюнових виробів та рентою на руду. Ці норми жорстко розкритикував бізнес.

Через одіозність проєкту влада може відмовитися від цієї ідеї. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що проєкт на 50-70% змінять, і депутати "нікуди не поспішають" з його ухваленням.

За інформацією джерел ЕП, Кабмін розглядає варіант поділу скандального документа на три частини та окремого розгляду кожної з них у парламенті.

"Ми підготуємо з 1210 три законопроєкти: перший — про зміну правил адміністрування податків, другий — ресурсний, про зміну податкових ставок, третій — про BEPS. Так майбутнє кожної порції поправок не залежатиме від іншої і матиме власні шанси на ухвалення", — сказав співрозмовник ЕП в уряді.

По-четверте, депутатські поправки. Макарова в інтерв'ю ЕП сказала, що "вартість" депутатських поправок до першого читання становила 17 млрд грн. Це скромна цифра і все ще попереду. У минулі роки до другого читання депутати подавали пропозиції на трильйони. Саме на цьому етапі бюджет змінюється найбільше.

За законом, ухвалити бюджет остаточно Верховна Рада повинна до 1 грудня.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!