Нові правила на ринку нафтопродуктів. Кого зачепить війна з нелегальними АЗС

Нові правила на ринку нафтопродуктів. Кого зачепить війна з нелегальними АЗС

З 1 липня ринок нафтопродуктів України запрацює за новими правилами. На які зміни чекати бізнесу, хто лобіював паливну реформу та хто найбільше у підсумку постраждає.
Понеділок, 1 липня 2019, 08:30 -
ТСН

Український ринок нафтопродуктів заживе за новими правилами. Головна мета реформи — боротьба з контрафактом і "підпарканними" заправками.

Зачепить нововведення і представників "білого" бізнесу, які не мають прямого стосунку до торгівлі нафтопродуктами.

Передусім йдеться про аграріїв, які до 1 липня повинні були отримати ліцензії на зберігання пального на своїй території. Для цього їм треба отримати мінімум 16 дозволів у п'ятьох структурах.

На порушників чекають штрафи від 500 тис грн до 1 млн грн. Штрафи планувалося ввести з 1 липня, однак Верховна Рада відтермінувала каральну частину до 1 січня 2020 року.

Проведене опитування засвідчило, що у 97% фермерів нема повного комплекту документів і отримати їх вчасно вони не зможуть.

Що зміниться на ринку нафтопродуктів з 1 липня? Хто буде основним вигодонабувачем? Як аграрії планують виходити із скрутної ситуації?

Бій з тінню

У листопаді 2018 року парламент ухвалив закон, який передбачає впровадження заходів адміністрування обороту палива і місць виробництва, зберігання і торгівлі цим продуктом.

Офіційне обґрунтування — необхідно перекрити повітря нелегальним АЗС та вивести нафтогазовий ринок з тіні.

На думку авторів закону, запропоновані заходи допоможуть покласти край "підпарканним" заправкам, які в останні роки заполонили ринок. За різними оцінками, через нелегалів повз бюджет щороку проходить близько 10 млрд грн.

 
Нелегальна АЗС
censor.net.ua

Однак закон торкнеться не тільки нелегалів — постраждають й інші учасники ринку, які не мають стосунку до паливного бізнесу.

Запроваджені зміни можна окреслити чотирма пунктами.

Перший — з 1 липня запроваджується ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Тепер доведеться ліцензувати навіть діжку з соляркою на подвір'ї фермера.

Щоб отримати ліцензію, потрібно подати такі документи: право власності або право на користування земельною ділянкою, акт введення в експлуатацію та акт готовності резервуарів для пального, дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.

На підготовку документації бізнес отримав сім місяців, однак, судячи із заяв підприємців, цього часу їм не вистачило.

Другий — запуск нової версії СЕАРП — системи електронного адміністрування реалізації пального.

Йдеться про запроваджену у 2016 році систему, яка контролює сплату акцизного податку з усіх обсягів пального від імпортера чи виробника до кінцевого споживача на всіх етапах поставок.

Її створення було зумовлене масштабними схемами несплати акцизного податку. Нафтопродукти змішувалися з присадками, які не обкладалися акцизом, нібито для поліпшення якості пального.

Обсяг присадок, з яких не сплачувався податок, за даними президента Нафтогазової асоціації України Нелі Привалової, сягав 50%.

Третій — запланований запуск системи контролю за фактичним обігом і залишками пального на акцизних складах з використанням спеціального обладнання. На складах повинні бути встановлені витратоміри-лічильники та рівнеміри.

Зазначається, що встановлення такого обладнання й передавання даних з нього до ДФС потрібні з метою побудови системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на НПЗ, нафтобазах та АЗС.

Акцизні склади, витратоміри-лічильники, рівнеміри та резервуари потрібно зареєструвати в ДФС. За порушення передбачені штрафи від 20 тис грн до 50 тис грн.

Четвертий — посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним.

Той, хто не встигне навести лад з документами, заплатить чималий штраф. Спочатку карати порушників хотіли з 1 липня, але згодом парламент змістив цю дату на 1 січня 2020 року.

За роботу без ліцензій передбачені такі штрафи: за виробництво пального — 1 млн грн, за оптову торгівлю або зберігання пального — 500 тис грн, за роздрібну торгівлю — 250 тис грн.

Чи потрібна ліцензія фермерам

Вартість ліцензії на виробництво і зберігання пального — 780 грн на рік, на роздрібну торгівлю пальним — 2 тис грн на рік, на оптову торгівлю з нафтобаз — 5 тис грн на рік, на оптову торгівлю без нафтобаз — 10 тис грн на рік.

Ліцензія видається на п'ять років. Для її отримання потрібно взяти дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є зберігання, транспортування горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує 5 тис тонн.

Для отримання цього дозволу фермер повинен подати до Держпраці висновок експертизи про стан охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, а чиновники повинні підтвердити спроможність компанії виконувати небезпечні роботи.

Loading...

Проте фермери, які протягом року отримують менше 10 тис куб м пального, можуть зіткнутися з труднощами при отриманні дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а відтак — і ліцензії на зберігання пального.

Висновок експертизи, що надається до територіального органу Держпраці, за даними Всеукраїнської аграрної ради, коштує 8-25 тис грн.

Про вартість обладнання, яке потрібно встановити, аграрії поки нічого не знають: усі зайняті паперовою роботою.

"До цього руки ще не дійшли. Сподіваємося, восени парламент скасує ліцензування. На нашу думку, у цьому нема жодного сенсу", — розповів представник одного з агрохолдингів.

"Підпарканний" ринок процвітає

Тіньовий ринок нафтопродуктів в Україні набув загрозливих масштабів, і в цьому контексті анонсована боротьба з "нелегалами" виглядає виправданою.

За експертними оцінками, в Україні не менше 1,5 тис АЗС працюють нелегально. Обсяг продажів пального через такі заправки становить близько 40 тис тонн на місяць. "Чорний" ринок в сегменті дизельного пального становить 20%, зрідженого газу — 30-50% залежно від регіону.

Для створення нелегального бізнесу не потрібні підприємницькі здібності, фаховий персонал і великі інвестиції. Для старту достатньо кількох десятків тисяч доларів і "згода" від місцевих правоохоронців. Мінімальний перелік атрибутів — діжка, колонка та стілець для оператора.

 
ПравдаТУТ Львів

Усі "чорні" точки продажів розміщуються та експлуатуються без оформлення документів. Частка таких торговців на ринку зростає. За 2018 рік через ці заправки було реалізовано понад 1,2 млн тонн пального, а у 2019 році цей показник може сягнути 1,5 млн тонн.

Усе це — відібраний "хліб" в офіційних трейдерів. Ціни у ділків на кілька гривень нижчі, ніж на найдешевших офіційних заправках. Це не означає, що тіньовики заробляють менше: вони можуть ухилятися від сплати податків та економити на оформленні документів.

Правоохоронці часто звітують про закриття сотень "чорних" заправок, однак на місці однієї ліквідованої нелегальної АЗС виростають дві.

Перманентна "боротьба" правоохоронців змусила учасників ринку шукати свої шляхи вирішення проблеми. Наприкінці 2018 року Нафтогазова асоціація України випустила інтерактивну карту, на якій вказані місця розташування "чорних" АЗС. Додавати туди нові об'єкти може кожен охочий.

Якщо вірити карті, цей бізнес процвітає ледь не у кожній області. З початку її роботи було виявлено 1 257 нелегальних об'єктів з продажу пального, з них досі працюють 987.

Натисніть тут, щоб перейти на інтерактивну мапу
Натисніть тут, щоб перейти на інтерактивну мапу

Аграрії б'ють на сполох

Згаданий закон покликаний дати правоохоронцям ще більше важелів впливу для боротьби з нелегалами. Утім, постраждати можуть й інші учасники ринку. Вони вирішили не мовчати.

Нововведення стосуються і агрохолдингів, і малих фермерів.

Всеукраїнська аграрна рада провела опитування. Воно показало, що 97% аграріїв не встигають оформити документи до 1 липня.

Опитані ЕП аграрні компанії одностайні: вони проти ліцензування, а півмільйонний штраф вважають захмарним.

У прес-службі агрохолдингу "Астарта" заявили, що вже почали процес ліцензування. Там скаржаться на велике документальне навантаження, оскільки у них сім пунктів зберігання.

"Немає впевненості, що ліцензії будуть отримані вчасно, до жнив. Крім того, не виключені додаткові інспекції, що може паралізувати роботи в полі. Головне — ці зміни не здатні побороти тіньовий обіг пального, вони лише стимулюватимуть корупцію", — наголосили в "Астарті".

Директор агробізнесу компанії "Кернел" Ігор Чикін вітає перенесення запровадження штрафних санкцій на 31 грудня, проте вказує на іншу проблему.

"Незмінним залишилося те, що з 1 липня вводиться в дію складний порядок адміністрування акцизного податку.

Аграрії, які не виробляють пальне, а лише використовують його для власних потреб, не повинні платити акцизний податок незалежно від обсягів споживання та не повинні отримувати жодних ліцензій", — упевнений Чикін.

За його словами, зобов'язавши аграріїв проводити ліцензування паливних сховищ, реєструвати акцизні склади та встановлювати лічильники, держава не отримає жодного економічного ефекту, а тільки створить проблеми виробникам.

Заступник голови ВАР Денис Марчук називає новацію щодо ліцензування аграріїв нонсенсом. "Хіба аграрії досі не працювали з пальним? Ми працюємо над тим, щоб ця норма закону на них не поширювалася", — заявив він.

Негативне ставлення до новацій висловив і директор компанії "Авантаж" Володимир Шуляк.

"Ніде у світі такого нема. Якщо у державі хочуть ліквідувати чорний ринок пального, нехай наводять порядок в сегментах видобування нафти та її переробки", — радить він.

Наглядно описує складність отримання ліцензії директор підприємства "Перемога" Микола Малієнко.

"У нас є колективне сільське господарство. Ми викупили майновий комплекс, але земельна ділянка ще не перейшла у наше користування. Оскільки вона ще не оформлена, я не зможу надати повний пакет документів.

Крім того, задекларовані штрафи — захмарні. Це розмір річного доходу маленького фермера", — зазначає він.

Потяг пішов

На фоні наближення парламентських виборів заступитися за бізнес вирішив прем'єр Володимир Гройсман.

"Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх", — сказав він.

Чи можливо перенести нововведення з урахуванням низького рівня працездатності парламенту?

"У мене великі сумніви, що цей парламент зможе ухвалити хоча б якесь рішення. З 1 липня все запрацює", — вважає директор науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

"Часу вже не залишилося. Будемо виправляти все згодом", — зазначає експерт Сергій Сапегін.

На його думку, в першу чергу до цього не готова фіскальна служба. "Незрозуміло, як цей механізм запрацює, оскільки все це вводиться посеред року", — розводить руками експерт.

Більш оптимістично налаштований директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн. Він вважає, що тягнути з реформою більше не варто.

"Вижити зможуть не всі. Чимало об'єктів працюють без дозвільних документів, і тому не зможуть отримати ліцензію. Стосується це як аграріїв, так і професійних нафтотрейдерів.

Жодної трагедії в закритті старих складів нема. Пальне доведеться купувати у ліцензованих операторів, які використовують ліцензовані нафтобази та автотранспорт.

Читайте також
Око за ОККО. Як нелегали захоплюють ринок нафтопродуктів
Дозаправляння "у повітрі": чи зупиниться Укрзалізниця через брак пального

Так, це буде трохи дорожче, ніж заправлятися безакцизною "бодягою", але в результаті виграють усі: і бюджет країни, і громадяни, і "білий" бізнес", — заявив Куюн.

Саме "білий" бізнес був лобістом змін. "Ідею активно проштовхували усі легальні учасники ринку, починаючи від групи "Приват" і закінчуючи імпортерами. У цьому питанні була рідкісна одностайність", — каже Рябцев.

Тож не дивно, що в Нафтогазовій асоціації України, до якої входить більшість легальних АЗС, наполягають: відтермінування реформи неприпустиме. Мовляв, нові правила — це скорочення обсягів тіньового ринку, збільшення податкових надходжень і поліпшення якості нафтопродуктів для споживачів.

Поряд з цим, позбувшись тіньової частки ринку, легальні трейдери зможуть збільшити власні обсяги продажів, перебравши цей обсяг на себе.

"Це зроблено не тільки з ціллю наведення порядку, а й для перерозподілу ринку. Аграріям треба знаходити способи забезпечення себе пальним. Це призведе до того, що вони будуть заправлятися на АЗС, замовлятимуть сторонні послуги постачання, а це буде дорожче", — вважає Сапегін.

"Ніхто не заперечує проти боротьби з тіньовим ринком, але не можна вводити такі жорсткі заходи за короткий термін. Досвід показує: коли аграріям створюють проблеми, вони кидають техніку серед дороги і все блокують. Не хотілося б доводити до такого стану", — додає він.

Ще одне питання — що тепер буде з ринком. "До кінця ми ринок не очистимо, але він точно стане прозорішим. З іншого боку, тіньовики зайдуть ще глибше в тінь", — каже Сапегін.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!