Зліт чи посадка? Що відбувається з регіональними аеропортами

Зліт чи посадка? Що відбувається з регіональними аеропортами

Середа, 21 листопада 2018, 08:25 -
ontoplists.com
Уряд планує підвищити пасажиропотік за допомогою розвитку малих аеропортів і будівництва нових. В якому зараз стані регіональні аеропорти і звідки взяти кошти на їх розвиток.

В Україні функціонують 50 аеропортів, створено щонайменше п'ять авіахабів, половина населення країни регулярно користується авіаційними послугами. Так уявляють собі майбутнє галузі чиновники Мінінфраструктури. Відповідні цілі поставлені у "Національній транспортній стратегії до 2030 року".

За словами глави відомства Володимира Омеляна, стратегія уже втілюється в життя. Недавно міністр оголосив про будівництво першого за часів незалежності аеропорту — на кордоні Запорізької і Дніпропетровської областей.

Новина про будівництво нового аеропорту біля селища Солоне "підірвала" Інтернет. Чи потрібен він зараз, і чи варто витрачати державний кошт на цей проект? На ці питання поки що немає відповіді. 

Так само незрозуміло, як досягти цілі у 50 аеропортів з огляду на проблемний стан регіональних аеропортів.

ЕП  з'ясувала, в якому зараз стані регіональні аеропорти, що відбувалося з ними у 2018 році та чи є шанс, що українці колись полетять з Ужгорода, Житомира чи Бердянська.

В Україні працюють 17 аеропортів — вони мають чинні сертифікати на авіаперевезення. Найбільшу частку пасажиропотоку і вантажопотоку, за словами Володимира Омеляна, акумулюють два столичні аеропорти.

За дев'ять місяців 2018 року пасажиропотік через українські аеропорти становив 15,6 млн осіб. Омелян прогнозує, що нинішній рік може стати рекордним — ця цифра здатна зрости до 20 млн пасажирів.

Серед лідерів постачальників трафіку — аеропорти Києва, Львова, Харкова та Одеси.

Пристойні позиції у цьому списку посідають такі регіональні аеропорти як Запоріжжя і Дніпра. Значний приріст обсягу пасажирських перевезень зафіксували 2018 року на летовищах Херсона та Чернівців.

Яким був 2018 рік для регіональних аеропортів

Безумовно, одна з головних подій — це анонсоване Омеляном будівництво аеропорту біля селища Солоне на кордоні Запорізької і Дніпропетровської областей. Зведення летовища обіцяють почати у 2019 році. Перший транш на проект "Придніпров'я" становитиме 200 млн грн. За твердженням міністра, проект планують реалізувати протягом двох років.

"Це правильне стратегічне рішення для країни — побудувати повітряні ворота для Дніпра, Запоріжжя та, потенційно, Кривого Рогу, а не безконечно ремонтувати старі, ведучи перманентну боротьбу за відкрите небо", — додав Омелян.

Раніше з анонсом будівництва повітряної гавані в Солоному виступив голова Дніпропетровської облради Гліб Пригунов. Він поінформував, що в проект держбюджету внесли правку про отримання 1 млрд грн на реалізацію задуму.

Це перше будівництво аеропорту за часів незалежності України. Водночас, останнім часом за модернізацію інфраструктури взялися чимало регіонів.

Зокрема, масштабна реконструкція розпочалася в Одесі. Там збудували новий термінал, завершується зведення злітно-посадкової смуги. УМінінфраструктури запевняють, що до кінця 2018 року проект ЗПС буде завершений, а перші рейси з нової смуги почнуть літати у другій половині 2019 року.

Крім того, у квітні 2018 року почався ремонт в полтавському аеропорту. Там відремонтували термінал, доріжки для рулювання та злітно-посадкову смугу. В кінці 2017 року Кабмін надав аеропорту "Полтава" статус міжнародного.

 
джерело: ЦТС

Цей же статус невдовзі отримає житомирський аеропорт. Процес триває близько року, розповідає Тарас Стригуненко, директор української авіакомпанії YanAir, яка орендує там приміщення. За його словами, аеропорт готовий до міжнародних польотів — там відремонтували термінал та закуповують обладнання.

Запоріжжя

Із запорізького аеропорту щоденно літають до 12 рейсів, зокрема до Туреччини, Польщі та Єгипту. У грудні 2017 року тут почали споруджувати термінал, а у вересні 2018 року завершили каркас і взялися за оздоблювальні роботи.

Аеропорт — власність міської ради, тож основні кошти на оновлення надходять з міського бюджету та від самого підприємства. За словами заступника директора КП "Міжнародний аеропорт "Запоріжжя" Олексія Дубревського, проектно-кошторисна документація проекту становить близько 540 млн грн.

Зараз ще триває будівництво
Зараз ще триває будівництво
Джерело: Аеропорт Запоріжжя
Так аеропорт буде виглядати після завершення будівництва
Так аеропорт буде виглядати після завершення будівництва
Джерело: Аеропорт Запоріжжя

"У нас працює інвестиційна програма, ініційована міським головою, і частиною цієї програми є комплексна модернізація інфраструктури аеропорту", — каже він.

Крім того, у 2017 році в аеропорту частково ремонтували злітно-посадкову смугу. Тепер, за словами Дубревського, вона зможе працювати ще два або три роки. Цей час планують використати для будівництва нової смуги.

Миколаїв 

19 листопада з аеропорту "Миколаїв" вперше після багаторічної перерви був виконаний авіарейс. Літак авіакомпанії AeroJet Airlines вилетів до Києва (Жуляни) і в той же день повинен був повернутися. 

Останній регулярний рейс в аеропорту Миколаєва було здійснено навесні 2013 року. У 2016 році аеропорт був відключений від енергопостачання за борги.

Експерти не раз називали Миколаївщину перспективним регіоном у зв'язку з великим туристичним потенціалом. На початку 2017 року Миколаївська ОДА, на балансі якої перебуває місцевий занедбаний аеропорт, взялася за його ремонт.

Не обійшлося без корупційного скандалу. Місцеві журналісти розповідали, що роботи в аеропорту почалися ще до оголошення офіційного тендеру.

"План був такий, щоб перемогла фірма, яка вже почала працювати на об'єкті. Тендер виграла інша фірма. У цьому весь казус: київське підприємство приїхало виконувати роботи, а вони вже виконані", — каже журналіст Андрій Лохматов.

За його словами, фірма, яка займалася ремонтом, тепер позивається у суді до миколаївського аеропорту на 43 млн грн за те, що виконала роботи без договору. Тимчасом сам аеропорт майже готовий до запуску, каже директор підприємства.

"Реставрація — в активній фазі, запуск відбудеться незабаром. На черзі — сертифікація наземної служби, обслуговування пасажирів у залі, адміністрування", — розповідає директор КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" Федір Барна.

Корупційний скандал, пов'язаний з підприємством, він не коментує. За словами директора, це сталося ще до його призначення на цю посаду.

Закарпаття 

У Закарпатській області нема жодного робочого аеропорту. З ужгородського летовища регулярні рейси не здійснювалися з 2016 року через близькість аеропорту до словацького кордону. Здійснюючи зліт і посадку, українські пілоти щоразу порушували повітряний простір Словаччини.

Ситуацію врегульовував договір про повітряний простір між країнами, проте він перестав діяти два роки тому. Щоб відновити польоти, ужгородському аеропорту потрібно отримати сертифікат Європейської агенції авіаційної безпеки.

Аудит майже завершився, і до кінця 2018 року з летовища обіцяють запустити регулярний рейс Київ — Ужгород. Проте через фізичні обмеження в ужгородського аеропорту нема великої перспективи, каже Омелян. Через це основним аеропортом для Закарпаття може стати колишній військовий аеропорт у Мукачеві.

"Готуємо плацдарм на базі старого мукачевського аеропорту... Це місто ми перетворимо на залізничний хаб, тому логічно, що там буде летовище", — розповів в інтерв'ю "Економічній правді" Володимир Омелян.

Хоча існує КП "Міжнародний аеропорт "Мукачево", на місці колишнього військового аеродрому — майже 230 га зруйнованої інфраструктури. Плити злітно-посадкової смуги демонтували й продали, тепер там росте трава. На КП працюють шість охоронців, а його директор Федір Фелді водночас виконує обов'язки бухгалтера.

 
джерело: depo.ua

Тим не менш, Омелян сподівається на достатнє фінансування нового аеропорту.

Звідки гроші на аеропорти 

Загалом Міністерство інфраструктури просило виділити на розбудову регіональних аеропортів 10 млрд грн. Хоча державний бюджет на 2019 рік ще не затверджений, уже відомо, що сума на ці потреби буде істотно меншою.

"У нас ключове питання — бодай в кількох аеропортах у 2019 році закласти будівництво літних смуг. Бігаю по всіх інстанціях, щоб переконати закумулювати ресурс на Дніпро, на Закарпатську область, щоб бодай два-три аеропорти зробити. Будівництво однієї злітної смуги — це 2-3 млрд грн", — каже Омелян.

Він також хоче отримати кошти на розбудову аеропорту в Бердянську. Проте це виглядає нереалістично на тлі труднощів у Дніпрі і на Закарпатті, зауважує міністр.

Деякі опитані автором експерти зауважують, що регіональні аеропорти мають перспективи для розвитку, але 50 летовищ до 2030 року в країні відкрити не вдасться. Завадити цим планам може реальний стан доходів населення, каже директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

Він додає, що важливу роль у становленні регіональних аеропортів має відігравати місцева влада. Наразі більшість українських летовищ перебувають у комунальній або державній власності і лише кілька — у приватній.

"Деякі міста, наприклад, Маріуполь та Запоріжжя, доволі активні щодо розбудови своїх аеропортів, а деякі не зовсім розуміють, як користуватися цими механізмами. Напевне, потрібен певний час на підготовку", — каже Вовк.

Хто інвестуватиме в українські аеропорти

Держбюджет не зможе виділити кошти, щоб з нуля побудувати велику кількість аеропортів, каже секретар громадської ради при Державіаслужбі Богдан Долінце. Якщо ж для розвитку регіональних аеропортів будуть залучені механізми державно-приватного партнерства, проект може стати успішним, передбачає він.

Утім, навіть такий підхід може містити чимало підводних каменів. "Інвестору потрібно буде ходити до кожного власника і домовлятися. Це складний, бюрократичний і незрозумілий для бізнесу процес", — говорить Долінце.

Читайте також
Авіаперевезення б'ють рекорди: чому це добре для пасажирів
Розбір польотів: хто відповість за туристичний колапс

На початку 2018 року Міністерство інфраструктури звернулося до Міжнародної фінансової корпорації із запитом про допомогу в розвитку летовищ в регіонах.

Представництво МФК в Україні погодилося сприяти державі у пошуках інвестора.

"Деякі регіональні аеропорти можуть бути цікавими для приватних інвесторів. Ми дивилися б на аеропорти в Одесі, Запоріжжі, Херсоні та Вінниці.

Можна було б структурувати життєздатні проекти, які допоможуть отримати додаткові інвестиції", — розповідаєстарший інвестиційний радник IFC з проектів ДППОлег Кудашов.

Інвестору нецікаво вкладати кошти лише в один регіональний аеропорт, бо він генерує невеликий пасажиропотік, каже Омелян. ДПП для українських аеропортів можливе за схемою, коли потенційний інвестор вкладає кошти в аеропорт з великим пасажиропотоком та у два-три додаткові об'єкти, додає міністр.

"Ми з МФК вже розробили чіткий план дій і сподіваємося почати з аеропорту "Львів". Беремо його і ще один-два регіональні аеропорти. Це можуть бути Чернівці та Херсон. Інвестор бере цей пул і вкладає кошти. Чому ми так робимо?

"Львів" і "Бориспіль" — прибуткові, вони генерують доходи, а регіональні аеропорти все ще дуже маленькі", — зауважує міністр інфраструктури.

У Центрі транспортних стратегій припускають, що можливими інвесторами в українські регіональні аеропорти можуть стати великі міжнародні компанії: Vinci Airports, Fraport, Groupe ADP, TAV Airports Holding, Avi Alliance.

Аліна Швидко, журналіст 


powered by lun.ua