Блокчейн, ICO і смарт-контракти: хто і як робить "легкі гроші" на незрозумілих словах

Блокчейн, ICO і смарт-контракти: хто і як робить "легкі гроші" на незрозумілих словах

Понеділок, 16 липня 2018, 07:00 -
Getty Images
Світовий ажіотаж навколо слів "блокчейн", "ICO", "смарт-контракти" призвів до розквіту шахрайства, жертвами якого стають власники криптовалют і навіть традиційний бізнес.

Блокчейн*, ICO** і смарт-контракти*** — ці слова не сходять з перших сторінок світових ЗМІ.

Блокчейн, ICO і смарт-контракти називають універсальними інструментами, які нібито вирішать більшість проблем бізнесу, а роботу держави зроблять прозорою і підконтрольною суспільству.

Віру людей у майже безмежні можливості цих технологій зміцнюють повідомлення про мільярдну капіталізацію криптовалют, створених на основі блокчейну, і багатомільйонні інвестиції в ICO.

Обережні і скептичні оцінки щодо екосистеми блокчейн-технологій губляться в загальному потоці оптимістичних прогнозів. Тимчасом скептики кажуть, що блокчейн і його похідні у вигляді ICO і смарт-контрактів — зовсім не "святий грааль" для людства.

Конференція eDeliveryDay, яка відбулася 12 липня у Києві, стала холодним душем для шанувальників блокчейн-технологій. Виголошені там доповіді змусили бізнес тверезо подивитися на те, що криється за словами "блокчейн", "ICO" і "смарт-контракти".

*Блокчейн — це розподілена база даних, у яку інформація записується "шарами". Більш детально: що таке "блокчейн" і навіщо він потрібен.

**ICO — це форма залучення інвестицій у вигляді криптовалюти. Більш детально: що таке токени та ICO, навіщо його проводять.

***Смарт-контракт — це комп'ютерний алгоритм, призначений для укладання і підтримки комерційних угод в технології блокчейн.

Блокчейн — це легкі гроші

Керівник консультаційної групи UR.CR Іван Данішевський багато років досліджує технології блокчейн.

За його словами, блокчейн недооцінений і переоцінений одночасно. Він переоцінений зараз, тому що мало хто розуміє, як він працює, і тому що на нього бездумно витрачають мільйони. Недооцінений — у тривалій перспективі.

Популярність слова "блокчейн" настільки велика, що після одного його згадування багато компаній готові витрачати чималі гроші на "впровадження блокчейна" для вирішення проблем власного бізнесу.

ФОТО 1
Керівник консультаційної групи UR.CR Іван Данішевський
Фото автора

"Хочу закликати компанії витрачати багато грошей на вирішення своїх проблем, — говорить Данішевський. — Просто блокчейн тут ні до чого. Говорити, що блокчейн вирішить всі проблеми, це все одно, що говорити, ніби Oracle або MySQL вирішить всі проблеми".

Він підкреслює, що технологія блокчейн здатна вирішити тільки 1% проблем бізнесу. В інших 99% бізнес отримає лише повільну базу даних, тому що блокчейн насправді є повільною базою даних.

Іншими словами, коли підрядники пропонують бізнесу впровадити блокчейн, це означає, що вони хочуть "легких грошей".

За словами Данішевського, зараз нема підрядника, який може вигідно для бізнесу впровадити блокчейн або провести токенізацію бізнесу.

Як зламати блокчейн

Керівник групи UR.CR застерігає людей і від безмежної довіри до критично важливих державних реєстрів, побудованих на блокчейні.

Підробити дані в блокчейн-реєстрі можна так само, як і в звичайному реєстрі. Для цього достатньо обмежити кількість копій блокчейн-реєстру, наприклад, трьома, п'ятьма або десятьма копіями, і переписати правила його роботи.

Якщо це буде Земельний кадастр, з фінансової точки зору злом навіть десяти копій буде виправданий, враховуючи загальну вартість землі в кадастрі. При цьому міф, що блокчейн неможливо зламати, стане ідеальним алібі для зловмисників.

Данішевський підтверджує: зламати, наприклад, 100 тис копій блокчейн-реєстру кадастру буде неможливо, але фахівець моделює іншу ситуацію.

Розпорядник реєстру — держава — руками корумпованого чиновника може штучно роздути обсяг блокчейн-реєстру, наприклад, до 5 Тб. Якщо у 99 тис власників реєстру обсяг жорсткого диска буде меншим за 5 Тб, вони не зможуть зберігати у себе копію бази даних. Тоді кількість копій скоротиться в сто разів, і у зловмисників з'явиться шанс підробити інформацію в 1 тис власників копій.

Данішевський акцентує увагу на тому, що безмежна довіра до блокчейн-технології і нерозуміння її особливостей відкриває широке поле для махінацій. Тому він рекомендує: "Не зв'язуйтеся з блокчейном, поки не розберетеся".

Разом з тим, фахівець упевнений, що ухилитися від блокчейна уже не вийде: "У будь-якому випадку блокчейн дійде до всіх".

За його словами, технологія сильно недооцінена на дистанції 5-10 років. Щоб розібратися в ній, керівник групи UR.CR радить стати власником криптовалюти і пожити з нею.

Благі наміри ICO і смарт-контрактів

Поняття "смарт-контракт" виникло кілька років тому. Ідея в тому, що комп'ютерний алгоритм повністю виключає людський фактор в бізнес-операціях. Смарт-контракт, зокрема, виключає ймовірність обману, помилок, посередників, знижує витрати.

Про смарт-контракти заговорили в жовтні 2016 року. Тоді світ облетіла новина про те, як 88 тюків бавовни на 35 тис дол доставили із США до Китаю без участі людини, за допомогою комп'ютерів, а точніше — смарт-контракту.

За словами старшого юриста асоціації юристів "Юскутум" Нестора Дубневича, світ бачив ще кілька подібних кейсів застосування смарт-контрактів, але їх частка у сфері використання смарт-контрактів становить 0,0001%.

Решта кейсів смарт-контрактів пов'язані з проведенням ICO.

Дубневич розповідає про кейс проекту ZrCoin. За добу після старту ICO він зібрав криптовалюти на 1,4 млн дол. Ідея проекту полягала в токенізаціі випуску цирконію в результаті переробки сміття та вторинної продукції. Смарт-контракт передбачав автономне передавання інвесторам токена і розподіл доходів заводу між інвесторами.

На 2017 рік припадає розквіт ідеї токенізаціі через ICO і смарт-контракти. Найпопулярнішими стали проекти, пов'язані з токенізацією золота як найбільш ліквідного та стабільного за ціною товару.

Токенізували також альтернативну енергетику, обґрунтовуючи це небувалим зростанням світових інвестицій в цю сферу, токензували квадратні метри нерухомості і барелі нафти.

Заявлена авторами ідея всіх проектів зводилася до збору інвестицій з власників криптовалюти з перспективою примноження коштів і розподілу прибутку серед вкладників.

Трагедія ICO і смарт-контрактів

У чому трагедія цих історій? У тому, що нема проектів, які би створили реальне виробництво і виплачували покупцям токенів дивіденди.

"За 2017 рік ми, юридичний провайдер у цій сфері, отримали понад 20 запитів на супровід таких проектів, — розповідає старший юрист асоціації юристів "Юскутум" Нестор Дубневич. — До нас приходили проекти з максимально олдскульного бізнесу. У нас іноді виникало питання, звідки вони дізналися про технологію токенів, і які їхні реальні наміри".

ФОТО 2
Старший юрист асоціації юристів "Юскутум" Нестор Дубневич
Фото автора

"Коли приходить запит від Череповецького трубопрокатного заводу про те, що вони хочуть токенізувати метр труби, то виникає питання, чи не далеко зайшла індустрія. Вони справді хочуть створити якусь екосистему чи їх мета — просто зібрати гроші?" — розмірковує Дубневич.

В результаті юрфірма жоден проект не супроводила, тому що жоден з них не пройшов перевірку.

Про реальні наміри таких замовників говорять склад команд, дедлайни і цілі проектів. Більшість проектів просто збирають гроші під "хайпову" ідею. Ніхто не збирається будувати заводи, будинки чи електростанції. Всі хочуть зібрати гроші, тому що ринок готовий їх платити.

Дубневич вважає, що в провалі ідеї смарт-контрактів винен не тільки ажіотаж навколо неї, а й критична уразливість самих смарт-контрактів. У тих моделях смарт-контрактів, які пропонуються ринку, не виключений людський фактор.

Перспективи смарт-контрактів

Тим не менш, Дубневич вважає, що майбутнє все одно за токенізацією активів. Технологія дозріє і нею почнуть користуватися всі. Вона стане настільки звичною, як сайти стали обов'язковими для традиційних компаній.

"Думаю, токени, забезпечені реальними активами, — це економіка не людей, а роботів, — каже юрист. — Саме в роботизованих системах повністю виключається людський фактор".

Свою тезу він ілюструє описом запущеної в Німеччині програми "Індустрія 4.0". Це система, де різні учасники виробництва об'єднуються в одну мережу, засновану на автоматизованих системах.

Якщо в такій системі почнуть працювати токени, заводи зможуть автономно видобувати сировину, переробляти її і випускати під кожен видобутий кілограм або барель токен. Потім за допомогою токенів заводи зможуть обмінюватися з іншими заводами цими ресурсами.

"Саме в моделі, де токени забезпечені реальними активами, буде повністю виключений людський фактор", — робить висновок Дубневич.


powered by lun.ua