Валютна свобода: як змінить життя українців закон "Про валюту"

Валютна свобода: як змінить життя українців закон "Про валюту"

Понеділок, 19 березня 2018, 09:10 -
finpost.com.uа
Новий закон може істотно полегшити життя населення і бізнесу. Що саме зміниться, і чому це так важливо, пояснює ЕП.(Рос.).

Даний матеріал був опублікований в березні 2018 року, коли законопроект "Про валюту і валютні операції" був внесений у Верховну раду. Після голосування в парламенті в документ були внесені незначні правки, які не змінили його суті. Редакція ЕП нагадує, що передбачає валютна лібералізація від НБУ і що дає згаданий новий закон, який ухвалила Верховна Рада 21 червня

Українській економіці закон про валюту був конче необхідний. Про це вже не раз заявляли експерти і представники бізнесу.

В Україні зареєстровано понад 10 тисяч підприємств — суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які щорічно проводять 2,5 млн операцій.

Досі вони в своїй роботі керуються прийнятим урядом ще в 1993 році декретом "Про систему валютного регулювання і контролю". Після кризи 2014 року Нацбанк ще більше ускладнив життя бізнесу, обмеживши валютні операції і встановивши до них дуже жорсткі вимоги.

Додалося роботи і банкам, як агентам валютного контролю, і бізнесу, якому доводиться збирати більше документів для проведення операцій як від себе, так і від контрагентів.

Раніше передбачалося, що закон замінить більш десяти нормативно-правових актів: декрет Кабміну, а також ряд інструкцій, положень, листів і роз'яснень самого Нацбанку. Головний принцип, закладений в законі, полягає в тому, що "дозволено все, що не заборонено законом".

В законі є кілька ключових напрямків.

Перше, що стосується населення — українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій.

До кризи для проведення такої операції потрібно було отримувати дозвіл Нацбанку: для цього потрібно було зібрати пакет оригіналів документів, які б підтвердили джерело доходів для таких операцій, а також цільове використання цих коштів.

Але навіть якщо весь пакет документів був зібраний, Нацбанк міг відмовити в проведенні операції. Під час кризи 2014 року Нацбанк взагалі повністю заборонив такі операції — аж до літа 2017 року.

Минулого року інвесторам дозволили виводити за кордон до 50 тис. дол на рік. Але для цього необхідно отримати електронну ліцензію від регулятора.

Клієнт надає в банк, в якому він буде проводити операцію, всі необхідні документи (включно з підтвердженням офіційного доходу), банк онлайн направляє інформацію в НБУ, а той уже вносить інформацію про цю операцію в єдину базу. Якщо клієнт захоче провести ще одну операцію в іншому банку, перевищивши у такий спосіб дозволений ліміт, Нацбанк таку операцію "не пропустить".

Читайте також
Без "сюрпризів": хто такий Смолій і що про нього думають банкіри
Фіскальне ноу-хау: Чому податок на виведений капітал провалився

Після набуття чинності закону дозволи і індивідуальні валютні ліцензії уже будуть непотрібні. Вистачить пройти стандартний контроль в банку.

У Нацбанку уточнюють, що зараз існує два види ліцензій — генеральні та індивідуальні (6 типів). Після набуття чинності закону залишиться тільки одна — валютна. Її потрібно буде отримувати небанківським фінансовим компаніям, які захочуть працювати з валютою. Дозвіл на роботу з валютою для банків буде автоматичним: воно буде включено в загальну банківську ліцензію.

Друге — закон дозволить зняти зайвий валютний контроль з дрібних операцій як для населення, так і для бізнесу.

У Нацбанку підрахували, що українці в рік роблять понад 1 млн операцій з купівлі або певедення валюти на суму до 150 тис. грн в еквіваленті. Але на їх частку припадає 40% від усієї кількості валютних операцій і лише 3% — від обсягу.

Нацбанк пропонує скасувати для таких операцій валютний контроль і поширити його тільки на операції понад 150 тис. грн (так само як фінмоніторинг). При цьому вже є ініціатива підвищити поріг операцій, які потрапляють під фінмоніторинг удвічі — до 300 тис. грн.

Але найбільше закон буде корисний компаніям, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність — експортерам та імпортерам.

По-перше, Нацбанк пропонує продовжити максимальний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до більш ніж 180 днів. Головне правило — дотримуватися термінів контрактів.

Регулятор буде збирати дані про терміни закриття контрактів для статистичних цілей. Таке нововведення дозволить українському бізнесу розраховуватися з контрагентами в терміни, зручні їм самим і не буде необхідності вираховувати дати, щоб не потрапити під санкції.

Також експортерам не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив'язки до конкретного експортного контракту.

По-друге, Нацбанк послабить санкції за порушення валютного регулювання. Зараз розмір штрафу може досягати 100% від суми операції, а в деяких випадках компанія може навіть втратити статус суб'єкта ЗЕД, наприклад, за порушення термінів закриття контрактів.

По-третє, якщо компанія захоче залучити кредити з-за кордону, то реєструвати їх в Нацбанку не потрібно буде. Компанія буде повідомляти Нацбанк про залучення коштів вже після настання такого факту. Відпаде необхідність і в декларуванні валютних цінностей за кордоном.

У той же час в Нацбанку зазначають: лібералізація не означає відсутність контролю. Нацбанк як орган валютного нагляду і банки, які будуть виконувати роль агентів валютного контролю, матимуть право вимагати від компаній і фізосіб документи по проведених операціях. А НБУ і ДФС зможуть проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.

 
источник:нбу

Правда, є в пропозиціях Нацбанку і "ложка дьогтю".

Незважаючи на те, що в законі немає ніяких заборонних заходів, це не означає, що їх зовсім не буде. При необхідності Нацбанк самостійно зможе встановлювати обмеження, якщо побачить на валютному ринку ризики.

Наявність ризиків повинен підтвердити незалежний орган — Рада з фінансової стабільності, в яку входять представники Нацбанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів фізосіб, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Нацкомісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Після цього саме Рада має порекомендувати Нацбанку ввести нові обмеження.

Серед обмежень, які будуть "в арсеналі" Нацбанку — обов'язковий продаж частини валютних надходжень, встановлення термінів розрахунків по експортно-імпортних контрактах і вимог до операцій, пов'язаних з рухом капіталу, введення спеціальних дозволів на валютні операції і резервування за валютними операціями.

У законі зазначається, що такі обмеження можуть вводитися на півроку. Але за необхідності їх можна буде пролонгувати. За фактом такі санкції можуть стати безстроковими.

Але навіть якщо закон ухвалять найближчим часом, він почне працювати тільки через шість місяців. Такий час необхідно для приведення у відповідність з законом усіх нормативно-правових актів.

Більш того, на першому етапі будуть зняті лише деякі обмеження.

 
источник НБУ

Повна валютна лібералізація можлива тільки після ухвалення Радою пакету законів анти-BEPS, необхідних для боротьби з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність, яка знаходиться в інших юрисдикціях.

Без такого пакета документів є ризик, що компанії будуть використовувати ліберальне валютне законодавство для ухилення від сплати податків через офшори або для виведення валюти на рахунки пов'язаних осіб.


powered by lun.ua