Ігри в дотації: як аграрії взяли 4 мільярди

Ігри в дотації: як аграрії взяли 4 мільярди

Четвер, 1 лютого 2018, 12:41 -
Екс-глава Адміністрації президента Борис Ложкін та Юрій Косюк у Давосі. Фото із сторінки Бориса Ложкіна у Фейсбуці
Переважну більшість бюджетних коштів отримують лічені аграрні холдинги. Замість підтримки дрібних та середніх фермерів, як у ЄС, уряд заграє з великим бізнесом. Чи можливо інакше?

У 2017 році загальна сума дотацій аграрним виробникам становила 0,14% ВВП. Здавалося б, невелика цифра у відсотковому вираженні. Проте в грошовому вона сягає 4 млрд грн.

Сюрпризу у розподілі цих коштів між компаніями сектору нема. Найбільше бюджетних грошей отримали "курячі" холдинги — "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, майже 1,4 млрд грн, та "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка, 517 млн грн.

Загалом за 2017 рік дотації змогли отримати 1706 юридичних осіб. Були серед них і компанії, яким пощастило отримати підтримку у розмірі 2 грн за рік.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. У 2017 році на державну підтримку агросектору було передбачено 6,3 млрд грн. З них 4 млрд грн були витрачені на дотації виробникам тваринницької продукції, 550 млн грн — на програму 20-відсоткової компенсації вартості української сільгосптехніки, 300 млн грн — на компенсацію кредитних ставок, 75 млн грн — на розвиток хмелярства, висаджування садів, виноградників та ягідників.

Розподіл дотацій цілком законний. Порядок виділення коштів прописаний у постанові Кабміну №83. Відповідно до цього документу, птахівникам дозволили отримати 50% від 4 млрд грн.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, уряд допустив грубу помилку в формулі розрахунку дотацій. В результаті підприємства, які займаються і тваринництвом, і рослинництвом, а це всі середні та малі фермери, що брали участь у програмі, не отримували дотації.

Це призвело до скандалу через отримання майже половини дотацій двома аграрними холдингами. Виникає питання: кого і як потрібно фінансувати?

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Довідка. Дотація — це форма державної підтримки. Її розмір розраховувався як частка реалізованої дотаційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції, помножена на задекларовану суму ПДВ з урахуванням коефіцієнта пропорційності відповідно до бюджетного фінансування. Оскільки більшість аграрних виробників займаються і рослинництвом, і тваринництвом, то дотації вони отримали невеликі. Вхідний і вихідний ПДВ корелювався так, що рослинництво "з'їдало" більше, ніж генерувало тваринництво.

Для оцінки результативності дотацій потрібно розуміти ключові показники ефективності, які ставили перед собою уряд та парламент перед їх наданням. Першочерговим завданням було підтримати галузь тваринництва. Яким чином дотації вплинули на кількість поголів'я і ціни на тваринницьку продукцію в Україні?

Ніяк. За даними Держстату, поголів'я корів у 2017 році скоротилося на 2%, свиней — на 8%, а курей — збільшилося на 1,7%. Після року дотування тваринників не знизилися і ціни на їх продукцію. У 2017 році курятина подорожчала на 28%, телятина — на 33%, яйця — на 24%, молоко — на 21%.

Читайте також
Скільки Україна витрачає на підтримку бізнесу
Чи є відповідь на "земельне питання"?

"Державну підтримку потрібно розглядати у трьох аспектах: економічна ефективність, корупційні ризики, вплив на конкуренцію", — вважає заступник директора Центру економічної стратегії  Дмитро Яблоновський.

За його словами, наявність позитивного прямого економічного впливу, наприклад, зменшення вартості продуктів або підвищення конкурентоспроможності українських експортерів, є недостатнім обґрунтуванням для виділення державної підтримки.

Якщо така допомога призводить до збільшення корупції або негативно впливає на конкуренцію, то її надання може бути недоцільним.

Чи сприяли дотації викривленню конкурентного поля на ринку курятини та яєць? Встановити пряму залежність важко. Втім, Антимонопольний комітет вже досліджує ринок курятини і розглядає можливі порушення.

Йдеться про зловживання монопольним становищем одним з найбільших виробників курячого м'яса та про узгоджені дії виробників. За даними АМКУ, частка "Миронівського хлібопродукту" на ринку курятини в Україні становить 38%.

Після заяви комітету профільна асоціація виступила із заявою "Не тисніть на птахівників". За даними "Союзу птахівників", жодних підстав для звинувачення виробників у порушенні законодавства про економічну конкуренцію нема. Асоціація вважає, що подорожчання курячого м'яса об'єктивне й обґрунтоване.

Зокрема, у 2017 році ціни на корми зросли на 17%, на комунальні послуги — на 10%, на пальне — на 30%, зарплати у секторі підвищилися на 25%. Гривня за рік знецінилася щодо євро більш ніж на 20%, відповідно подорожчали ветеринарні препарати, вітаміни, обладнання європейський виробників.

Ідея дотацій, очевидно, була запозичена у ЄС, де фермери отримують значну державну підтримку. Однак відмінність агросектора України і ЄС — у масштабах господарств. У ЄС господарство з 1 тис га в управлінні вважають латифундистом, тоді як в Україні земельні банки кількох компаній сягають 600 тис га.

У ЄС є чітке бачення причин дотування сільського господарства. "Не стільки для розвитку бізнесу, скільки для підтримання соціальної складової і заради продовольчої безпеки у широкому сенсі цього слова", — зазначає заступник виконавчого директора фонду "Відродження" Тарас Качка.

Крім того, Євросоюз щонайменше раз на десять років повністю переглядає свою сільськогосподарську політику — критично оцінює цілі і механізми їх досягнення, а потім ретельно виписує правила надання допомоги.

В Україні з оцінкою цілей державної підтримки складно. На сайті Мінагрополітики опублікована "Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року". Вона передбачає моніторинг, контроль та оцінку реалізації її результатів. Проте даних щодо ефективності виділених дотацій на сайті нема.

"Українська система державної підтримки будується навмання й орієнтована на розвиток бізнесової складової", — вважає Качка. За таких умов найбільше дотацій отримує той, хто вміє представити свою позицію під час бюджетного процесу.

За словами національного консультанта ФАО в Україні Тамари Осташко, малий та середній аграрний бізнес має обмежений доступ до програм державної підтримки.

"Складність програм державної підтримки і труднощі при оформленні документації є основними факторами, що обмежують доступ невеликих сільськогосподарських виробників до бюджетного фінансування", — коментує експерт.

На її думку, для малих сільськогосподарських виробників слід розробити окрему бюджетну програму із спрощеною процедурою участі, а також започаткувати широку інформаційну та консультаційну підтримку.

Старший економіст проекту "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні" Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає, що державна підтримка для АПК повинна стосуватися підвищення продуктивності. Мова йде про наукові дослідження, розвиток інфраструктури, дотримання правил харчової безпеки, санітарні та ветеринарні заходи.

"У 2018 році уряд знову направляє 4 млрд грн на підтримку тваринництва. Які розрахунки за цим стоять? Не бачу сенсу вкладати гроші держави в будівництво тваринницьких комплексів, бізнес і так туди інвестує", — зазначає Нів'євський.

У проекті нового порядку розподілу державних коштів за програмою тваринництва на 2018 рік, який опинився у розпорядженні ЕП, Мінагрополітики розглядає три напрями фінансування.

Перший — здешевлення кредитів для розвитку тваринництва та птахівництва шляхом відшкодування відсоткової ставки за банківськими кредитами та через погашення частини кредиту, залученого на будівництво та реконструкцію ферм.

Другий — спеціальна дотація на утримання корів, вирощування молодняка великої рогатої худоби.

Третій — часткове відшкодування вартості племінних тварин, будівництва та реконструкції ферм, доїльних залів, кооперативних м'ясопереробних підприємств.

Головним розпорядником бюджетних коштів буде Мінагрополітики. На рівні обладміністрацій будуть створені конкурсні комісії, які займатимуться відбором компаній для отримання державної підтримки. Фактично це означає ручний відбір компаній на рівні областей, які претендуватимуть на державну підтримку.

Тимчасом, поки уряд заграє з бізнесом, в країні не вирішується проблема утилізації відходів тваринництва, не фінансується закупівля обладнання для лабораторії Держпродспоживслужби та розкошує африканська чума свиней.

powered by lun.ua