Давос-2015: Україна - не Греція

Давос-2015: Україна - не Греція

Понеділок, 26 січня 2015, 09:06 -
Яресько підкреслила, що Київ залишається хорошим позичальником попри розмови про дефолт. Вона зауважила, що необхідні країні 15 млрд дол допомоги - незначна сума порівняно з вливаннями в економіку Греції в час кризи.

Політична та економічна еліта знову зібралася у Швейцарських Альпах на 45-й Всесвітній економічний форум, аби обговорити виклики, які стоять перед світом.

Найважливішими темами цьогорічного ВЕФ, який традиційно проходить у Давосі, є геополітичні ризики, економічне зростання, безпека, клімат та інновації.

Головним джерелом занепокоєння та приводом для дискусій стало питання фінансової нестабільності у світі та причин, що похитнули світову економіку: падіння цін на нафту, волатильність ринків валют, дефляція та тероризм.

Втім, ще до початку форуму член Ради глобального порядку денного по Європі ВЕФ Марк Спельман припустив, що за лаштунками у Давосі ключовим питанням буде тема стабільності в Україні. Він не помилився.

Виклики для Європи

Державні лідери багатьох країн Європи зібралися, щоб вирішити, як Європа може поєднати сталий економічний розвиток і стабільність.

За словами прем'єр-міністра Сполученого Королівства Девіда Камерона, Європі необхідно терміново зайнятися агресивним пан-континентальним підприємництвом, торгівлею та інноваціями.

Схожу думку висловив прем'єр Нідерландів Марк Рютте, зауваживши, що зараз Європа є не конкурентоспроможною і мусить прискорити проведення реформ.

На панелі "Два виклики для Європи: зростання і стабільність", яка проходила 22 січня, також йшла мова про угоду щодо вільної торгівлі між ЄС та США.

"Ми повинні позбутися ілюзії, що державний сектор є двигуном економічного зростання. Насправді це приватний сектор. Нам слід боротися з протекціонізмом. Нам потрібне Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство - TTIP", - зауважив прем'єр Фінляндії Олександр Стубб.

Інші учасники дискусії також підтримали TTIP. Здається очевидним, що центр економічної гравітації зміщуються у бік Азії, тому Європі необхідно якнайшвидше укласти угоду із США, аби мати змогу впливати на стандарти вільної торгівлі.

Водночас, ця ідея не подобається звичайним жителям Європи. Як відомо, в Німеччині проходять акції протесту проти угоди про вільну торгівлю із США. Зрозуміло, що політикам необхідно пояснити народу, чому вільна торгівля є настільки важливою, а структурні реформи невідворотними.

Паралельно з дискусіями пролунала заява ЄЦБ про наміри витратити понад трильйон євро на купівлю облігацій. Такими кроками банк намагається підняти економіку, запобігти дефляції та відновити економічне зростання.

Однак, копіюючи програму ФРС, яка протягом останніх кількох років витратила 4,5 трлн дол або 3,9 трлн євро, досягти гарних результатів буде непросто.

"Кількісне пом'якшення" - QE - вигідне власникам активів. Зарплата ж залишатиметься під тиском за рахунок конкуренції та безробіття. Програма призведе до збільшення розриву між багатими та бідними", - попередив ЄС американський мільярдер Джордж Сорос на панелі "Перезарядження Європи".

 Джордж Сорос. Фото Michele Limina

"Напередодні впровадження "кількісного пом'якшення" віце-канцлер і федеральний міністр з економічних питань та енергетики Німеччини Зігмар Габріель також висловив скептицизм з приводу необхідності запуску QE.

"Німеччині знадобилося вісім років, щоб побачити плоди структурних реформ. Чому це повинно зайняти менше часу в інших європейських країнах?" - зауважив він. За його словами, європейська політика не повинна замикатися на ЄЦБ.

Порушувалося у Давосі і "грецьке питання". Показово, що напередодні виборів у Греції представники європейських країн висловили готовність співпрацювати з будь-яким законно обраним урядом. Однак європейські лідери попередили: забезпечити Греції значне полегшення боргового тягаря буде важко.

Європейська еліта, включаючи канцлера Німеччини Ангелу Меркель, також висловила переконання, що вихід Греції - Grexit - з Єврозони недоречний. Меркель наголосила, що лише ЄЦБ не може спричинити зростання і закликала політичних лідерів долучитися до створення більш привабливого інвестиційного середовища.

Паралельна реальність

Поки провідні агентства та міжнародні організації знижують рейтинги російських банків та компаній, а також погіршують прогнози стосовно зростання економіки РФ, урядовці країни у Давосі демонструють оптимізм, чи, скоріше, почуття гумору.

"Якщо вам потрібно знати, як отримати високу інфляцію, приїжджайте в Росію", - з посмішкою заявив віце-прем'єр Росії Аркадій Дворкович під час сесії "Волатильність - нова нормальність".

Водночас російський урядовець "спростував" великий вплив різкого здешевлення нафти на економіку Росії. "Є рівень, де ціни стабілізуються, і ця точка недалеко", - вірить він. Дворкович переконаний, що вартість нафти не є такою важливою, як раніше, адже Росія для покриття бюджету використовуватиме свої резерви.

Він назвав санкції проти Росії "дурними" і запевнив, що РФ відкрита для інвестицій. Водночас професор Гарвардського університету і колишній головний економіст МВФ Кен Рогофф зауважив, що вплив зниження цін на нафту буде значним. На іншій панелі, що була присвячена Росії, прозвучало кілька головних думок.

По-перше, економіка РФ знаходиться під значним тиском.

По-друге, західний світ сподівається, що збільшення тиску у вигляді санкцій та падіння цін на нафту змінять політику Росії відносно України.

По-третє, Росія збирається поглибити співпрацю з Китаєм, не маючи особливих перспектив щодо співпраці із західним світом.

Під час панелі чи не найрезонанснішими були слова одного з найбагатших членів уряду РФ, віце-прем'єра країни Ігоря Шувалова. Він запевнив, що росіяни готові пожертвувати своїм багатством заради підтримки президента Путіна.

 Ігор Шувалов. Фото runews24.ru

"Витримаємо усі негаразди, які будуть в країні, менше їстимемо, менше електрики, ще якісь речі, до яких ми всі звикли", - сказав він.

Водночас колишній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін заявив: Путін явно вважає, що іноземні інтереси Росії варті того, щоби нація платила високу ціну.

Україна та кредитори

"Особливо українським" виявився перший день форуму у Давосі. Він запам'ятався емоційним виступом Петра Порошенка під назвою "Майбутнє України", переговорами глави держави з очільником МВФ Крістін Лагард, а також насиченою дискусією в рамках панелі за участю глави Мінфіну Наталії Яресько.

Головні тези Порошенка під час виступу стосувалися війни в Україні. Президент звинуватив Росію у відправленні на територію України більше 9 тис військових. Він закликав Москву виконувати мінські домовленості і відвести війська з України.

Президент також говорив про фінансове майбутнє країни. Він підкреслив, що державі необхідна "подушка" від МВФ, аби країна змогла продовжити реформи та повернутися до економічного зростання. Він також наголосив, що деякі інвестори вже заявили про готовність вкласти в економіку України сотні мільйонів доларів.

Про переоцінку ризиків з боку інвесторів заявила Яресько, підкресливши, що Україна залишається хорошим позичальником попри розмови про дефолт.

Вона зауважила, що 15 млрд дол зовнішньої допомоги, які необхідні країні, - незначна сума порівняно з вливаннями в економіку Греції в час кризи. "Економічна криза - це наслідок, спричинений війною, а також спадок від корумпованого режиму, який працював в Україні до минулої зими", - сказала міністр.

Тема фінансової підтримки продовжилася на переговорах між президентом України та очільником МВФ. Опісля стало відомо, що Україна попросила відкрити нову програму фінансування - Extended Fund Facility - замість існуючої stand-by.

"Зазвичай EFF, на відміну від дворічної stand-by, призначається для країн, які стикаються із середньостроковими зовнішніми та структурними проблемами, що можна сказати про Україну. EFF передбачає триваліші терміни погашення. Зараз Україна має щільний графік погашення по 2018 рік", - пояснив начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен банку аваль" Дмитро Сологуб.

За словами головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, нова українська програма триватиме чотири роки.

"За інформацією Мінфіну, термін повернення коштів за кредитами EFF починається через чотири з половиною роки і розтягується на п'ять років, в той час як за програмою stand-by виплати починаються через три роки і тривають два роки для кожного траншу окремо", - розповіла експерт.

 Петро Порошенко. Фото president.gov.ua

На переконання аналітиків "Райффайзен банку аваль", розмір нової програми повинен становити не менше 25 млрд дол.

"Зважаючи на короткострокові економічні виклики, більша частина коштів повинна бути виділена на початковому етапі, щоб підвищити надзвичайно слабкі резервні позиції НБУ і відновити довіру економічних агентів", - підкреслив Сологуб.

Крім новини про нову програму МВФ, стало відомо про наміри української влади почати переговори з суверенними кредиторами. Це викликало швидку реакцію на ринку облігацій. За даними агентства Bloomberg, ціна на українські бонди з погашенням у липні 2017 року впала до рекордно низьких 52,95 цента за дол.

Зниження вартості облігацій є логічним наслідком побоювань інвесторів щодо ймовірності реструктуризації боргів суверенних кредиторів.

За словами інвестиційного менеджера Aberdeen Asset Management Макса Волмана, заява української влади, з одного боку, є позитивною, адже передбачає вирішення проблеми, а з іншого - несе загрозу втрати коштів для інвесторів.

"Невідомо, що саме запропонують інвесторам: чи "стрижку" облігацій, чи мораторій на виплату відсотків, чи продовження терміну погашення. Небезпека в тому, що якою б не була пропозиція, цього може виявитися недостатньо для країни", - підкреслив Волман у коментарі британській Financial Times.

На думку Бєлан, більш імовірний перший, "легкий" варіант реструктуризації, адже списання може зашкодити іміджу України як позичальника.

"Отримати згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, уникнувши присвоєння дефолтного рейтингу. Це дозволить заощадити до 8,8 млрд дол з виплат до 2018 року або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період", - пояснила експерт.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!