Кабмін обскубає селян

Кабмін обскубає селян

Середа, 3 квітня 2013, 17:06 -
Уряд роздає пільги одним галузям і одночасно позбавляє підтримки інші сектори. Невдовзі він збирається подати до Верховної ради законопроект, який змінить основні податкові преференції для аграріїв.

Аграрна політика держави міняється швидко і, схоже, докорінно.

Ще недавно, на початку березня, селяни раділи: влада визначила АПК однією з пріоритетних галузей і вписала у Держпрограму економічного розвитку на 2013-2014 роки більше десятка різних програм з підтримки сектора.

Уряд планував витратити на це щонайменше 13 млрд грн.

Після анонсованої щедрості навряд чи хто очікував посягань на "священну корову", зокрема, на спеціальні режими оподаткування, які діють уже 15 років.

Тім не менш, Міндоходів розробляє законопроект, покликаний покращити ситуацію з наповненням бюджету саме за рахунок аграріїв.

Вдатися до таких заходів у Кабміні пропонують на тлі інших сюрпризів. Зокрема, заблоковані процедури реєстрації договорів оренди землі та введені стягнення за відсутність проектів землеустрою або недотримання вимог щодо сівозмін.

Полювання на пільги

Спеціальні режими оподаткування для сільгоспвиробників діють в Україні з 1998 року - тоді тільки так можна було затягнути бізнес в агросектор. Передбачалося, що податкові пільги діятимуть тимчасово, поки галузь не реанімують.

Зрештою, такою була філософія підтримки кожного вітчизняного сектора, для якого зменшували податкове навантаження у 1990-х роках.

Хоча відповідні заходи зазвичай вводять на нетривалий термін, в Україні податкові преференції стали довгожителями. Галузевим лобістам досі вдавалося домовитися з кожним урядом, якого б політичного забарвлення він не був.

Проте, ще на початку 2013 року команда "молодих реформаторів" дала чітко зрозуміти, що усі ці "поблажки" будуть переглянуті.

В перших варіантах програми економічного року навіть були обіцянки за рахунок перегляду преференцій підвищити щорічні надходження до бюджету на 15-20 млрд грн. Правда, отримати ці кошти планували з усіх галузей, а не лише АПК.

В цілому, за підрахунками Кабміну, у 2012 році через дію усіх податкових пільг бюджет не отримав близько 60 млрд грн.

Як виявилося, ревізію урядовці вирішили почати з АПК. Цим питанням займається Міністерство доходів і зборів, Мінфін і Мінекономрозвитку.

Втім, це не тільки їх ініціатива. Президент також наполягає на реформуванні фіскальної системи, яка використовується у стосунках з аграріями. Про це, зокрема, йдеться у Національному плані дій глави держави на 2013 рік, яким передбачено внесення відповідних змін до Податкового кодексу.

Як очікується, уже в квітні Кабмін внесе у Верховну раду законопроект з переглянутими податковими пільгами для сільгоспвиробників. Що там буде?

По-перше, податківці пропонують диференціювати фіксований сільськогосподарський податок - ФСП.

Фото УП

Сьогодні його сплачують всі аграрні підприємства з часткою виробництва сільськогосподарської продукції не менше 75%. ФСП сплачується замість податку на прибуток і земельного податку. Термін дії податку необмежений.

Нараховується він залежно від типу і площі землі, тобто виходячи з її нормативно-грошової оцінки. Його ставка - 0,09-1% нормативної оцінки землі 1995 року. Тож за приблизними підрахунками розмір ФСП становить 6 грн за гектар.

За даними податкової, в 2011 році надходження фіксованого аграрного податку становили 121,9 млн грн, у 2012 році - 131 млн грн.

За інформацією ЕП, Міндоходів хоче диференціювати платників ФСП за видами діяльності: рослинництво, птахівництво і тваринництво, встановивши для кожної з груп окрему ставку фіксованого податку, розмір якої поки не озвучується.

Разом з тим в аграрному комітеті Верховної ради пропонують ділити платників податків не за видами діяльності, а за розмірами земельного банку.

По-друге, Міндоходов і Мінфін хочуть ввести для аграріїв ПДВ у розмірі 7%.

Як відомо, сільгосппідприємства не перераховують цей податок у казну взагалі: 20% ПДВ акумулюються на спеціальних рахунках і повинні бути вкладені у виробництво. Грубо кажучи, купити будиночок у селі, якщо це не виробничий об'єкт, за відповідні кошти неможливо.

Ця пільга, за підрахунками податкової, дозволила аграріям залишити собі у 2012 році 14,7 млрд грн. Діє такий режим до 1 січня 2018 року.

По-третє, невідомо, чи збираються переглядати фіскали систему компенсацій за продане молоко і м'ясо переробними підприємствами. Зазвичай ПДВ переробників акумулюється на спеціальних рахунках і повертається постачальникам сировини.

Як підрахували в ДПС, втрати бюджету через цю преференцію у 2012 році становили 1,1 млрд грн. Однак діяти вона буде тільки до 2015 року. Очевидно, після закінчення терміну дію пільги продовжувати не будуть.

Чим пояснюють в уряді необхідність перегляду пільг? В Міндоходів наголошують, що преференції не завжди отримували ті, кому вони необхідні.

"Незважаючи на такі значні державні преференції, економічної стабільності у галузі не досягнуто. Головною причиною цього є використання підприємств галузі у схемах ухилення від оподаткування, які дозволяють скорочувати надходження ПДВ підприємствам інших галузей", - зазначає прес-служба міністерства.

Те, що аграріям відводять роль "цапів-відбувайлів", їм не до душі. Адже мова йде тільки про перегляд податкових преференцій лише для сільського господарства, а не для металургії чи машинобудування.

Фото УП

Напередодні асоціації, які представляють інтереси аграріїв, написали листа на ім'я президента, прем'єра та голови парламенту з проханням переглянути свої позиції.

За підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, ревізія податкових пільг може торкнутися 56 тис підприємств. Їх втрати можуть сягнути 19 млрд грн.

Бонус від реформаторів

Втім, схоже, податківці відмовлять аграріям. Така можливість у них з'явилася після навмисного чи випадкового паралічу процесу реєстрації договорів оренди землі.

Раніше такі угоди реєструвалися в органах Державного агентства земельних ресурсів. Тепер же реєстрація права оренди здійснюється нотаріусом в момент укладення відповідного договору між сільгосппідприємством і орендодавцем.

Такий механізм передбачає закон "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набув чинності 1 січня 2013 року. Зараз усі питання щодо реєстрації прав на землю передані Державній реєстраційній службі. Однак усі ці реєстраційні реформи заблокували укладення договорів оренди.

Зараз до Земельного кадастру занесені лише фрагментарні дані про права на земельні ділянки. У зв'язку з цим нотаріуси не завжди можуть одержати витяг з нього, необхідний для укладення договору оренди. Багатьом підприємствам, яким необхідно продовжити договори оренди, не вдається це зробити.

Що відбувається далі? Підприємство продовжує без зареєстрованих договорів обробляти наділи власників, яких може бути сотні і тисячі. Утім, якщо нема інституту реєстрації, то укладені з власниками договори є нелегальними.

Якщо абсолютно випадково про це дізнається податкова, вона може позбавити виробника статусу платника фіксованого аграрного податку та інших пільг. Найбільше таких проблем в орендарів державних і комунальних ділянок - більшість з них належним чином не зареєстровані.

Це далеко не всі новації, якими випробовують аграрний сектор. У 2010 році набрали чинності зміни до деяких законів щодо збереження родючості ґрунтів. Цей документ передбачає штраф за використання ділянок площею понад 100 га для ведення виробництва без затверджених проектів землеустрою.

В Україні діє понад 18 тис сільськогосподарських підприємств, які використовують земельні ділянки площею понад 100 га. З них проекти землеустрою мають не більше 400. Причина - висока вартість процедури: за документ треба віддати 50 грн за гектар незрозумілим структурам, які розпишуть порядок сівозміни.

За порушення законодавства аграрії повинні заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а посадові особи - від 300 до 500. 

Фото УП

Ця норма набрала чинності 1 січня 2013 року, хоча термін застосування даних штрафних санкцій переносився уже двічі.

Можливо, податкові преференції для аграріїв і справді варто переглянути. Багато підприємств, особливо аграрні холдинги, на окремих видах діяльності демонструють шалену рентабельність, якої вони, звісно, не афішують.

Утім, робити це варто за відсутності інших необґрунтованих стягнень і прозорої політики державної підтримки. Наразі ж виходить, що, ліквідувавши загальні податкові пільги, "молода команда", хоче розподіляти ресурси в ручному режимі.