Як відомо, Міністерство енергетики та вугільної промисловості місяць тому оприлюднило проект Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних видів палива.

Найгучніша теза документа - продовження дії стандарту "Євро-3" до 31 грудня 2016 року, "Євро-4" - до 2020 року.

Як відомо, стандарт "Євро-3" припинив діяти в ЄС ще в 2005 році, "Євро-4" - в 2009 році.

Цей документ майже не зустрів протидії, тому що більшість українських нафтопереробних заводів не спроможні виробляти пальне навіть стандарту "Євро-4". Для порівняння, у сусідніх Литві та Білорусі вже давно виробляють бензин та дизель стандарту "Євро-5", і це пальне користується величезним попитом в Україні.

Подовження дії стандартів означатиме, що в Україні ще багато років буде продаватися неякісне пальне.

Тимчасом "Економічна правда" отримала два документи. Перший - лист експертної компанії "Псіхея" на ім'я прем'єр-міністра. Другий - лист Координаційного центру з впровадження реформ на ім'я першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського.

В обох документах йдеться про неприпустимість існування в Україні застарілих стандартів. Цікавий акцент: автори послань намагаються не допустити подовження "шмурдякових" стандартів на підставі того, що Віктор Янукович обіцяв інше.

"Строки введення в обіг автомобільних бензинів і дизельного пального екологічних класів "Євро-3", "Євро-4" та "Євро-5" суперечать Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Згідно з нею, введення стандартів якості ЄС для нафтопродуктів повинне бути завершене до кінця 2014 року", - йдеться у листі "Псіхеї".

Координаційний центр натякає, що Україна стане єдиним ринком серед навколишніх країн, в якій діють давні стандарти. Отже, в країну може надходити неякісне пальне.

"У разі затвердження технічного регламенту, з січня 2015 року українські вимоги до нафтопродуктів виявляться найнижчими серед країн-членів ЄС та країн-сусідів - членів Митного союзу, а ринок пального України може перетворитися на споживача низькоякісного імпортного бензину із заводів-виробників з прилеглих країн, на території яких така продукція буде заборонена", - йдеться у листі до Хорошковського.

Загалом обидва тексти містять майже тотожні аргументи. Отже, можна припустити, що їх готувала група людей з однаковими інтересами. Цей інтерес - доопрацювати документ, а насправді - не допустити його появи.

Що ж кажуть заводи?

В Україні давно розроблені ДСТУ 4839:2007 "Бензини автомобільні підвищеної якості" та ДСТУ 4840:2007 "Пальне дизельне підвищеної якості". Вони відповідають вимогам європейських директив EN228 и EN590, які фіксують "Євро-5".

Традиційно вважається, що остаточний перехід на нові стандарти затримується через Шебелинський ГПЗ. Це державне підприємство належить "Нафтогазу" і виробляє пальне з газу. На самому заводі запевняють, що перехід на стандарт "Євро-5" може бути здійснений вже до 2014-2015 років.

Втім, якщо глянути на наведену нижче таблицю, можна побачити: дія цього стандарту цікава ще й Кременчуцькому НПЗ, який контролює група "Приват" Ігоря Коломойського. Він теж досі виробляє бензини за старим стандартом.

Джерело: сайти підприємств

Цікаво, що в проекті регламенту Мінпаливенерго жодним чином не згадується пальне, виготовлене за стандартами "Євро-2". Однак там є маленький пункт, який дозволяє обіг такого пального впродовж трьох років після початку дії Технічним регламентом. Тобто, до 2015 року.

Ставлення до таких нафтопродуктів ще гірше, ніж до тих, що вироблені за стандартом "Євро-3". Заливання такого пального в бак сучасного авто може призвести до його пошкодження, що вимагатиме коштовного ремонту.

"Якщо є потреба в такому пальному у селян та Міноборони, техніка яких потребує цих нафтопродуктів, то нехай вони знаходяться в Держрезерві, але забороніть продавати їх на автозаправних станціях", - говорить виконавчий директор асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Володимир Ємєлін.

Ці побажання Мінпаливенерго начебто вже почуло. В проекті регламенту справді є пункти, згідно з якими дія документа не поширюється на види пального, яке виробляють або постачають за державним оборонним замовленням, а також на пальне, яке зберігають підприємства державного матеріального резерву.

Таке пальне не дозволяється реалізовувати через роздрібну мережу АЗС.

Проте, на думку деяких експертів, дія нового регламенту не поширюватиметься на сумішеві види пального, наприклад, на суміш бензину з біоетанолом.

Термін "автомобільний бензин" тлумачиться як суто нафтове пальне. Однак вже з наступного року Мінпаливенерго вимагає додавати біоетанол до більшості бензинів. Отже, приймається регламент, який насправді буде мало що регулювати.

"Держава не хоче контролювати якість не лише нафтопродуктів, а й сумішей, які реалізуються під виглядом безпечного для довкілля та авто пального. Насправді вони шкодять паливній системі більшості автомобілів і природі. Туди заливається не біоетанол, а бурда - продукт, не придатний для пиття. Спиртозаводи вважають: те, що не можна пити, можна залити в бензобак", - каже заступник директора НТЦ "Псіхея" Геннадій Рябцев.

Це питання також було згадане в листі Координаційного центру на ім'я Хорошковського.

Фото p-p.com.ua

"Використання сумішевого пального з часткою біоетанолу більш ніж 5% непристосованими транспортними засобами (2/3 внутрішнього автопарку) призведе до погіршення їх експлуатаційних якостей, а також збільшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин", - йдеться у ньому.

За даними "Псіхеї", зараз на АЗС України під виглядом автомобільного бензину продаються щонайменше дев'ять марок "альтернативних видів рідкого пального". Вони вже зараз містять більше 30% біоетанолу та етаноломістких компонентів.

Всі вони не є підакцизними товарами. В результаті заміщення цими продуктами автомобільного бензину, який обкладається акцизним податком в розмірі 198 євро за тонну, бюджет втрачає 200 млн грн, додають у центрі.

"Встановити характеристики товару і з'ясувати, чи дотримуються права споживачів, неможливо. Ходові випробування не проводилися, національні стандарти не розроблені, а технічні умови, згідно з якими випускають таке пальне, є власністю виробника", - стверджують експерти.

Та сама ситуація з пальним, отриманим шляхом переробки газового конденсату, коксохімічної та іншої ненафтової сировини. Його виробляють 88 зареєстрованих в Україні підприємств малої потужності та газопереробні підприємства "Укргазвидобування" - дочірньої компанії "Нафтогазу".

Внаслідок цього до такої продукції не будуть застосовані обов'язкові вимоги.

Тимчасом обсяги вироблення "шмурдяка" величезні. За оцінками експертів в Україні щомісячно реалізується 250-300 тис тонн компонентів бензину без врахування метилового ефіру та біоетанолу, та виробляється до 1 млн тонн нафтопродуктів з газового конденсату на рік.

Фактично проект регламенту лише загострює проблеми ринку, через які стоять НПЗ. Зокрема, в прес-службі компанії "ТНК-ВР комерс" наголошують на недостатності контролю за якістю нафтопродуктів, які реалізуються через АЗС. Також там вказують на дуже скромні санкції щодо недобросовісних підприємців.

Незважаючи на претензії з боку нафтовиків, регламент знаходиться на фінальній стадії розгляду."Проект погоджений з усіма зацікавленими органами виконавчої влади, крім Міністерства юстиції, і готується до подання на розгляд Кабміну", - йдеться в листі Координаційного центру з впровадження реформ.

На їхню думку, учасники ринку не мали можливості надати свої коментарі до цього документа. Виявляється, "ТНК-ВР комерс", "Альянс холдинг" та "Концерн "Галнафтогаз" мають що сказати Мінпаливенерго.

Це цікавий випадок, враховуючи, який вплив має Експертно-аналітична група на міністерство. Вони майже єдине ціле.

Напевно, серед самих нафтовиків є інша група, яка має досить аргументів для того, щоб зберегти старі стандарти. Головний з них - все одно ніхто не зможе перевірити, чи продає та чи інша АЗС високоякісне пальне. А отже, не має значення, затверджувати регламент чи ні. Хто переможе, стане зрозуміло невдовзі.