Керівник Shell в Україні: Угода з урядом може бути не підписана

Керівник Shell в Україні: Угода з урядом може бути не підписана

Вівторок, 18 вересня 2012, 11:55 -
"Нема жодних гарантій, що будь-який з цих проектів буде успішним. Але всі ці проекти мають достатній потенціал, аби дати можливість Україні в два, а то і в три рази збільшити видобуток газу у найближчі 10, 20, 30 років".

Весь 2012 рік точаться розмови про заходи, які нібито дозволять Україні "зіскочити" з російської "газової голки", - розробка Чорноморського шельфу та видобуток сланцевого газу.

Складність в тому, що Україна не має грошей, щоб самостійно цим займатися. Тому влада вирішила залучити інвесторів.

Причому не кого-небудь, а світових гігантів - компанії Shell, Chevron, ExxonMobile.

Були оголошені конкурси на кожну з перспективних площ, на яких перемогли, зокрема, названі компанії.

Так, на Юзівській площі (Донецька та Харківська області) працюватиме компанія Shell, на Олеській (Львівська область) - Chevron, а Скіфська ділянка Чорноморського шельфу дісталася консорціуму на чолі з ExxonMobile.

З інвесторами повинні бути укладені так звані угоди з розподілу продукції. Наразі триває процес узгодження умов договорів. З українського боку в угодах братиме участь НАК "Надра України", яка належить державі.

Таким результатам можна було б порадіти, якби не одне суттєве "але".

Влада вирішила, що "Надр України" мало, і ввела в схему загадкову фірму "СПК-Геосервіс", яка повинна створити з держкомпанією спільні підприємства. Саме ці СП стануть партнерами Shell, Chevron та ExxonMobile.

"Економічна правда" уже писала про "СПК-Геосервіс". Адже партнерами транснаціональних корпорацій стане фірма, зареєстрована у спальному районі Києва та належить трьом невідомим геологам, які раніше працювали в одному з НДІ "Нафтогазу".

Враховуючи українські реалії, одразу виникали питання, хто насправді стоїть за цією фірмою та чи не легалізує вона традиційний "відкат" за доступ до українського газу.

Вже згодом стало відомо, що керівником одного з таких СП став колишній головний бухгалтер НАК "Надра України" Максим Шишлов. Він має непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції президента Віктора Януковича "Межигір'я".

Знаючі люди в Україні говорять на тему сланцевого газу і майбутнього партнерства з відомими компаніями не дуже охоче. Тож ЕП вирішила поставити всі проблемні питання іншій стороні - керівнику Shell в Україні Грехему Тайлі.

Зокрема, і щодо екологічних ризиків видобутку сланцевого газу, і щодо далеко не найпрозорішої схеми майбутніх угод про розподіл продукції.

Виявилося, що Shell проводить власне розслідування відносно "СПК-Геосервіс". Його подробиці Тайлі розголошувати не став. А на питання, чи може бути зірване підписання угоди з урядом за результатами такого розслідування, відповів цілком конкретно: "Так, це може статися".

"SHELL ЗАВЖДИ З'ЯСОВУЄ ПЕВНУ ІНФОРМАЦІЮ ПРО КОМПАНІЇ, ЯКІ ПЛАНУЮТЬ ВСТУПИТИ З НЕЮ У ПАРТНЕРСТВО"

- Як ви прийшли в Україну розробляти сланцевий газ? Хто був ініціатором: ви чи українська влада?

- Компанія Shell, в першу чергу, зацікавилася Дніпро-Донецькою западиною ще, мабуть, п'ять-шість років тому. До речі, сланцевим газом Shell в Україні наразі не займається. Наші проекти в Дніпровсько-Донецькому басейні стосуються розробки газу ущільнених пісковиків.

- З ким в українській владі ви контактували щодо Юзівського родовища?

- Я не зовсім розумію питання, тому що Юзівська площа була представлена на відкритий конкурс українською стороною.

Так, у 2010 році компанія Shell в рамках затвердженого законодавством процесу запропонувала виставлення Юзівської ділянки на такий конкурс з метою її подальшої розробки на умовах угоди про розподіл продукції.

Грехем Тайлі (праворуч) та президент Американської Торгової Палати в Україні Хорхе Зукоскі (ліворуч). Фото ua-energy.org

Як ви знаєте, процес укладення договорів на основі розподілу продукції знаходиться в компетенції Кабміну і міжвідомчої комісії з питань укладення УРП. І в процесі обговорення винесення ділянки на конкурс ми спілкувалися з багатьма представниками владних органів.

Ми також спілкувалися з представниками органів місцевого самоврядування, бо вони теж впливають на конкурсний процес. В основному ми пояснювали відмінності між розробкою традиційних та нетрадиційних газових ресурсів.

Це стало однією з причин виставлення Юзівської ділянки на конкурс на умовах УРП, а не в форматі спеціальних дозволів. Адже УРП пропонує стабільність, яка так необхідна під час розробки таких проектів.

- Чи могли б ви розповісти про умови угоди розподілу продукції. Якою буде частка компаній-інвесторів в цій угоді, поки вони компенсують свої збитки?

- Давайте проглянемо весь процес, як взагалі здійснюється укладення таких угод. Почнемо з назви - угода про розподіл продукції. Назва такого договору пояснює, як він функціонує, пояснює, що продукція розподіляється.

Здається, модель УРП існує вже близько 50 років. Якщо я не помиляюся, перша така угода була укладена в Індонезії. Важливо розуміти, що в такій угоді завжди представлені дві сторони - інвестор та уряд.

У нашому випадку інвестор - це Shell та компанія "Надра Юзівська". Друга сторона - це Україна в особі Кабміну. Перш за все, інвестор витрачає значні кошти у фазі розвідки та оцінки. Тобто це ризиковані інвестиції, які можуть бути і не повернуті.

Лише у разі успіху проекту інвестор компенсує свої витрати за рахунок так званої компенсаційної частки продукції, але тільки до певного максимального значення. Це відбувається, щойно починається утворення продукту - вуглеводнів.

Частина продукції, наприклад, 70%, є компенсаційною. Вона надходить інвестору. Інвестор витратив кошти - тепер він повинен їх компенсувати.

Після того, як витрати компенсовано, починається стадія отримання прибутку. Прибуток також розподіляється між державою та інвестором. Додатково інвестор мусить сплачувати певні податки, які також надходять в державний бюджет.

Отже, ці два фактори - прибуткова продукція та податки - формують частку держави. Інвестор, в свою чергу, отримує свою частку прибуткової продукції.

Варто пам'ятати, що цифри з часом змінюються. На початкових стадіях проекту, коли інвестор компенсує свої витрати, більша частина продукту іде на компенсацію. Як тільки інвестор компенсував свої витрати, більша частина продукції утворює прибуток, який, в основному, іде державі, частка якої з часом збільшується.

Уявімо, що це рання стадія проекту, коли 70% продукції використовується на компенсацію витрат, а залишок, 30%, розподіляється між державою та інвестором. Тоді цифри можуть виглядати так.

Пізніше, на подальших стадіях життя проекту, коли інвестиції вже зменшуються, відповідно, менша частка продукції йде на компенсацію витрат, а більша - розподіляється між державою та інвестором як прибуткова.

- Одним з учасників цієї угоди буде українська компанія "СПК-Геосервіс", котра спільно з державною компанією "Надра України" сформує спільне підприємство "Надра Юзівська". Коли вам стало відомо про цю компанію? Що ви про неї знаєте? Звідки вона з'явилася і чи була вона нав'язана інвестору?

- Загалом участь національного інвестора в проекті була обов'язковою умовою участі у конкурсі. Якщо ми повернемося до конкурсного процесу, то зможемо дізнатися, що "СПК-Геосервіс" отримала право стати партнером НАК "Надра України" в компанії "Надра Юзівська" в результаті окремого конкурсу, де брало участь п'ять компаній.

- Ви контактували з ким-небудь із "СПК-Геосервіс"?

- Єдине, що я можу сказати: ми вже кілька років знаємо про існування такої компанії. Вони робили деякі технічні дослідження для компанії Shell в минулому, ще задовго до того, як мова почала йти про Юзівську площу. Ми знаємо, що в штаті цієї компанії є знані і досвідчені українські геологи.

- Чи не бентежить компанію Shell те, що "СПК-Геосервіс" зареєстрована у спальному районі Києва, а її засновниками є маловідомі люди, які раніше працювали у простому науково-дослідницькому інституті?

Грехем Тайлі у Дипломатичній академії України. Фото dipacadem.kiev.ua

- Це питання не зовсім до мене. Компанія виграла конкурс, започаткований урядом. Тому я, на жаль, ніяк не можу прокоментувати офіційну адресу або інші деталі.

Єдине, що я можу зазначити, це те, що компанія Shell завжди з'ясовує певну інформацію про компанії, які планують вступити з нею у будь-яке партнерство.

І таке вивчення компаній є стандартним процесом, його проводять у всьому світі.

До цього процесу ми ставимося досить серйозно.

- Чи встановила компанія Shell зв'язки "СПК-Геосервіс" з вищими посадовими особами України?

- Я не можу розкрити всіх деталей, які ми дізналися. Як я вже сказав, ми використовуємо міжнародні стандарти у цій процедурі, тому що репутація компанії Shell надзвичайно важлива.

- На думку Shell, "СПК-Геосервіс" є добропорядним і абсолютно нормальним партнером?

- Важливо не забувати: нашим партнером у цьому проекті є компанія "Надра Юзівська". Держава створила цю компанію спеціально для участі в цьому проекті.

Спільна участь НАК "Надра України" і "СПК-Геосервіс" в цьому проекті сталася не просто так, а в результаті конкурсного процесу, який контролювався Державною службою геології і надр і Кабміном. Тому, певно, вам варто їм адресувати питання, чому вони обрали саме цю компанію.

- Чи усвідомлює компанія Shell репутаційні ризики непрозорої співпраці?

- Я тільки можу повторити, що компанія Shell проводить певні дослідження щодо кожного з її потенціальних партнерів, користуючись загальновизнаною у всіх країнах процедурою.

Англійською цей процес називається due diligence та включає оцінку юридичних, фінансових, технічних ризиків. Ми так само їх проводили, скажімо, в Лондоні, Нью-Йорку, проводимо і тут.

У випадку виявлення будь-яких сигналів для занепокоєння, ми повинні їх належним чином адресувати. Крім того, угоди, які укладаються з партнерами, зазвичай включають обов'язкові для сторін положення про необхідність додержання відповідних правил щодо ведення нашої діяльності у проекті.

- А чи може бути так, що в результаті проведеного дослідження угода не буде підписана?

- Так, може бути. Це може статися.

- Склалася думка, що участь компанії Shell у розробці родовищ була певною політичною умовою з боку американської адміністрації для президента Віктора Януковича. Ви можете прокоментувати таке твердження?

- Я не можу ніяк прокоментувати таку заяву. Стратегічним завданням діяльності компанії Shell в Україні є участь у проектах з розвідки та видобутку вуглеводнів ефективним та відповідальним чином з досягненням економічної рентабельності. Політикою ми не займаємося.

"ЦЯ УГОДА МОЖЕ ТРИВАТИ 50 РОКІВ АБО ДОВШЕ"

- Коли планується підписання угоди?

- Ми подали свій проект угоди протягом 90 днів згідно з законом. Зараз в уряду є 90 днів для того, щоб його розглянути і надати свої коментарі і зауваження. Якщо вони скажуть: все прекрасно, в нас нема зауважень до вашого проекту, все може бути підписано дуже швидко.

Але більш імовірно, що будуть деякі питання, які потребуватимуть додаткового узгодження. Закон регламентує термін один рік. Також він може бути подовжений ще на шість місяців. Але сподіваюся, що таке подовження не буде необхідним.

- Компанію Shell не непокоїть прецедент, який мав місце з компанією "Венко Прикерченська", коли після зміни влади в Україні ця компанія втратила проект? Ви не боїтеся, що у випадку зміни влади в Україні угоди можуть бути переглянуті або скасовані?

- Звичайно, наше прагнення - підписати угоду про розподіл продукції якнайшвидше. Гіпотетично статися може все, що завгодно, але зараз ми зосереджені на переговорах з урядом щодо умов угоди про розподіл продукції.

Історія компанії Shell налічує більш ніж 100 років, ми працюємо у понад 80 країнах світу, працюємо на далеку перспективу з різними урядами та партнерами. Ця угода, якщо проект буде успішним, може тривати 50 років і довше. Я не маю жодного уявлення, скільки президентів і урядів зміниться в Україні за ці 50 років.

Моя відповідь в тому, що якби наш проект залежав від впливу однієї конкретної особи, то він ніяк би не міг тривати 50 років.

Саме тому таким важливим є підписання взаємовигідного договору, з точки зору обох сторін, на довгострокову перспективу, незалежно від особистостей. Наразі ми проводимо переговори з урядом України. Ми тут збираємося залишитися надовго.

- Чи може вплинути на плани компанії зміна податкового законодавства - підвищення податкового навантаження? Чи вивчала компанія цей момент?

- Стабільність податкового режиму є одним з основних факторів успіху таких ризикованих, довгострокових та капіталоємних проектів, якими є розвідка та видобуток вуглеводнів.

Звичайно, ми б хотіли, щоб компанії-оператори, в тому числі Shell, були залучені до процесу переговорів, до процесу обговорення змін до податкового законодавства.

Тобто щоб такі зміни не були для компаній сюрпризом. Саме тому, на нашу думку, формат УРП є досить привабливим для інвесторів. Він передбачає певну стабільність для інвестора, насамперед у питаннях оподаткування.

- Російська компанія "Газпром" заявляла про неефективність розробки Юзівського родовища. Як ви можете прокоментувати такі заяви?

- Я, мабуть, не буду коментувати висловлювання представників "Газпрому". Заявки на Юзівську площу подавали три компанії. Не тільки Shell, але й Exxon та "ТНК-ВР". Отже, ми можемо припустити, що принаймні одна російська компанія вважає Юзівську ділянку перспективною.

Кожна компанія має право на власну думку. У нашій сфері компанії заробляють гроші завдяки правильному вибору проекту. Отже, час покаже, чи був правильним наш вибір. Така вже наша справа.

Юзівський проект знаходиться на ранній стадії, навіть розвідку ще не розпочато. І якщо розглянути економіку проектів видобутку газу щільних порід, то найважливішими є два фактори.

Перше - об'єм газу, який ви можете вилучити з однієї свердловини, так званий остаточний сумарний видобуток. А друге - вартість однієї такої свердловини. Для досягнення рентабельності в таких проектах необхідні достатні об'єми видобутку з однієї свердловини та зменшення вартості проведення бурових робіт.

Фактом є те, що в Європі наразі нема жодного промислового проекту розробки газу з нетрадиційних джерел. Тому, по-перше, ми повинні бути терплячими, а по-друге, усвідомлювати ризики. Однак ми віримо, що успішне здійснення наших проектів може допомогти Україні збільшити вітчизняний видобуток газу.

- Лунала думка, що завдяки Юзівському родовищу можна збільшити видобування газу в Україні удвічі. На чому ґрунтуються такі сміливі прогнози?

- Погляньмо на проекти, які плануються або здійснюються. Всі вони, в тому числі і наша спільна діяльність з "Укргазвидобуванням", і Юзівський проект, проект Олеської площі, Скіфська ділянка в найкращому випадку знаходяться на стадії розвідки.

Нема жодних гарантій, що будь-який з цих проектів буде успішним. Але всі ці проекти мають достатній потенціал, аби дати можливість Україні в два, а то і в три рази збільшити видобуток газу у найближчі 10, 20, 30 років.

Фото прес-служби Shell

- Коли ви говорите про ущільнені пісковики, мова йде про те, що газ буде видобуватися з великої глибини - п'ять-шість кілометрів. Якщо мова йде про такі глибини, скільки буде коштувати одна свердловина, і чи буде цей газ рентабельним?

- Як я вже зазначав, ми й самі ставимо собі таке питання. Остаточний сумарний видобуток кожної свердловини та її вартість - ось ключові критерії, що дозволяють визначити рентабельність проекту газу ущільнених пісковиків.

Ці питання з'ясовуються в процесі розвідки, оцінки, пілотного видобутку. Всіх деталей наразі нема, а наші попередні внутрішні підрахунки не можу вам розкрити, бо це комерційна таємниця. Проте можу зазначити, що Shell - серйозна компанія, яка не починає такі проекти, не зваживши всі фактори і шанси на успіх.

- Чи можна сказати, що для Shell Юзівський проект є експериментом?

- Всю розвідку загалом можна назвати одним великим експериментом, тому що вона намагається щось відкрити, щось розвідати.

"ГАЗ З УЩІЛЬНЕНИХ ПОРІД МОЖЕ ВИДОБУВАТИСЯ БЕЗПЕЧНО"

- Деякі громадські організації бачать у видобутку сланцевого газу небезпеку, зокрема, гідророзриву. Чи бачите ви ризики для своїх проектів в Україні у зв'язку з громадською думкою, і чи можливо в принципі, щоб компанія відмовилася від видобування і розробки родовищ з цієї причини?

- Кожна компанія залежить від того, чи надають їй так звану соціальну ліцензію на її діяльність. З одного боку, у вас є офіційна угода з урядом, з державою, з партнерами, але з іншого боку - є неофіційна угода з суспільством.

Компанія Shell вірить у необхідність співпраці та залучення людей, які можуть відчути вплив від реалізації наших проектів. На основі нашого більш ніж сторічного досвіду роботи у цій сфері ми переконалися, наскільки важливою є підтримка і залучення місцевих спільнот вже на ранніх етапах впровадження проектів.

Ми також переконалися, що чим більше ми залучаємо місцеві спільноти, чим більше з ними спілкуємося, тим швидше дізнаємося про те, які у них виникають запитання та як їх найкраще вирішувати, у тому числі - за допомогою технічних рішень.

Тому співпраця з місцевими спільнотами, з місцевими органами влади на рівні регіону, області, району для нас надзвичайно важлива.

Ми переконані, що газ з ущільнених порід може видобуватися безпечно як для людей, так і для довкілля. Саме тому ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль на співпрацю з неурядовими організаціями, представниками місцевих спільнот та громад для того, щоб з'ясувати, як нам втілювати наш проект найкращим чином.

- Давайте тоді повернемося до столітнього досвіду і припустимо, що місцеві жителі, наприклад, блокують роботи на якійсь земельній ділянці. Що в такому випадку буде відбуватися?

- Я не очікую такого розвитку ситуації після того, як ми стільки часу і зусиль витратили на спілкування з місцевими спільнотами. Сподіваюсь, такого не станеться.

Фото А.Наконечної

- Коли ви говорите про спілкування з місцевими спільнотами, ви маєте на увазі роботу з місцевим самоврядуванням? Тобто райрадою, міськрадою, сільрадою, чи ви говорите про якісь неурядові організації?

- Я, звичайно, маю на увазі не тільки органи влади, а й неурядові організації, в першу чергу екологічного спрямування, та й місцевих жителів. Прикладом такої співпраці можуть бути громадські зібрання, які ми провели щодо буріння першої свердловини, постійне особисте спілкування наших співробітників з місцевими жителями.

Також у нас було кілька різноформатних зустрічей з представниками неурядових організацій. Ми відбирали зразки води в тій місцевості, де плануємо проводити роботи. Ми запросили представників неурядових організацій взяти участь у цьому процесі, адже прозорість та відкритість - ключові принципи роботи компанії Shell.