Каськів та Бойко будують бізнес для Фірташа

Каськів та Бойко будують бізнес для Фірташа

Понеділок, 2 квітня 2012, 09:46 -
Влада зібралась будувати LNG-термінал з прийому зрідженого газу за мільярд євро. ТЕО розробили, місце для будівництва знайшли. Хто, скільки і за що заплатить, розписали. Постачальників газу поки не знайшли. Але показники майбутнього проекту вже навмисно занижуються. Це викликає підозри, що LNG будується як високоприбутковий бізнес для Дмитра Фірташа.

Перші обсяги блакитного палива через термінал з прийому зрідженого газу (LNG-термінал), який нібито має зменшити залежність України від російського палива, в нашу газотранспортну систему можуть потрапити вже в 2016 році.

Принаймні, так вважають в Держагентстві з інвестицій та управління національними проектами, очолюваному Владиславом Каськівим.

LNG-термінал вартістю 856 млн євро та прогнозованою потужністю 10 млрд кубометрів газу в рік побудують в районі міста Южний на чорноморському узбережжі України, поруч з нафтовим терміналом "Укртранснафти" та морським торговельним портом “Южний".

Фото з презентації ТЕО

Під будівництво терміналу відвели 21 га землі та 64 га акваторії Чорного моря.

"Прямий фінансовий внесок держави становить 55 млн євро. Згідно із ТЕО, проект може бути реалізований протягом 49 місяців. Перші обсяги газу можна отримати вже у 2016 році", - сказав Каськів на презентації ТЕО LNG-терміналу 30 березня.

Згідно з ТЕО, яке розробила іспанська компанія SOCOIN за 285 тис євро, термінал будуватиметься в два етапи.

На першому етапі планується будівництво плавучої установки для регазифікації і зберігання газу потужністю 5 млрд кубометрів на рік. Плавуча установка буде пришвартована до причалу до завершення будівництва LNG-терміналу.

Другий етап - будівництво берегового терміналу потужністю 10 млрд кубометрів на рік.

В основному, термінал планується побудувати за кошти потенційного інвестора, який отримає 75% в капіталі терміналу, а держава отримає роль міноритарія, залишивши собі блокпакет - 25%.

Тобто, не зважаючи на блокпакет, держава не зможе впливати на роботу терміналу.

Фото corbisimages.com

Наразі техніко-економічне обґрунтування терміналу має бути затверджено урядом.

"Протягом двох тижнів після затвердження урядом ТЕО агентство створить управляючу компанію для реалізації проекту та оголосить конкурс на залучення приватних партнерів. Серед цих партнерів ми очікуємо бачити міжнародні компанії", - додав Каськів, підкресливши, що процедура займе не більше двох місяців. Зробимо поправку, що "два місяці" Каськіва можуть означати рік та навіть більше. Зокрема, розробка ТЕО взяла набагато більше часу, ніж обіцялося.

Але поки планується, що у другому півріччі 2012 року буде створено міжнародний консорціум, до складу якого увійдуть міжнародні та українські інвестиційні компанії.

Фінансувати будівництво LNG-термінал будуть як за рахунок коштів інвесторів, так і за рахунок кредитів. Співвідношення власного капіталу інвесторів до позикового встановлено на рівні 70/30%.

Окупність власних коштів, інвестованих в LNG-термінал, при використанні 60% його потужності, згідно з ТЕО, прогнозується на рівні 9 років, боргових - 25 років.

Мало це чи багато для подібних терміналів, ми не знаємо. Але за параметрами звичайного бізнесу, це не можна класифікувати як бізнес-проект. Це радше інфраструктурний проект на кшталт доріг загального користування чи мостів – зазвичай, приватні інвестори такі об’єкти не будують, цим займається держава. Отже, якого такого приватного інвестора збирається зацікавити Каськів, нам невідомо.

Ми припускаємо, що керівник Агентства навмисно занижує показники майбутнього терміналу. Хоча напевно він мав би сказати, що 5 млрд кубометрів більш дешевого газу в Україні гарантовано куплять. Отже, завантаженість терміналу складе не 60%, а 60-90%.

Якщо, наприклад, газ прийде з Алжиру чи з Катару по $300-320 за тис кубометрів, то на вході в ГТС, з урахуванням вартості регазифікації, це паливо буде коштувати $370-390 за тис кубометрів. За таких умов буде вигідніше купувати газ, поставлений з моря, ніж російський. Як відомо, в першому кварталі цього року тисяча кубометрів російського газу коштує $416.

Мабуть, таке заниження було необхідно, щоб поставити набагато завищені тарифи, за якими працюватиме термінал.

Заробляти LNG-термінал буде на тарифах з регазифікації зрідженого газу. Тариф планують встановити в 2016-2017 роках на рівні $70 за тисячу кубометрів. З 2018 року тариф знизиться до $40 за тисячу кубометрів.

“При цьому середня вартість таких послуг в світі становить 18-25 доларів. Але ми хочемо забезпечити окупність цього проекту", - підкреслив Каськів.

Ця ситуація чимось нагадує "зелені тарифи" на сонячну електроенергію, які колишній перший віце-прем'єр Андрій Клюєв влаштував для своїх сонячних електростанцій. Фактично, держава гарантує дуже гарний бізнес майбутньому власнику терміналу.

Залишається лише з'ясувати, для кого саме Каськів будує такий надприбутковий бізнес. Зараз існують припущення, що цим бенефіціаром буде Дмитро Фірташ, який невдовзі має всі шанси стати власником Одеського припортового заводу.

“Нафтогаз" і тут заплатить

Каськів та НАК "Нафтогаз України" нададуть майбутньому власнику терміналу ще один вид матеріальної допомоги. Спеціально для нього держава побудує необхідні елементи інфраструктури.

Як повідомив голова координаційної ради держпідприємства "Національний проект LNG-Термінал" Віталій Дем'янюк, для реалізації будівництва LNG-терміналу також необхідно паралельно реалізувати ще два інвестиційні проекти.

По-перше, це створення додаткового відхідного каналу та розворотного круга орієнтовною вартість 121 млн євро з періодом окупності 25 років. Під цей проект у Каськіва хочуть отримати державні гарантії.

 Фото з презентації ТЕО

По-друге, приєднання LNG-терміналу до газотранспортної системи. “Ми цей проект оцінили в 113 млн євро. Цей блок може бути реалізований як інвестиційна програма “Укртрансгазу". Оператор ГТС буде отримувати тариф за транспортування регазифікованого газу з LNG", - заявив Дем'янюк.

Він додав, що приєднання терміналу до ГТС та вартість цих робіт не увійшли до техніко-економічного обґрунтування.

Оптимізм чиновників Держагентства з Нацпроектів дивує, адже 113 млн євро (1,2 млрд грн за сьогоднішнім курсом НБУ) для “Нафтогазу" - непідйомна сума. Газова монополія вже більше трьох років знаходиться в край важкому становищі: щомісяця дотується мільярдами з бюджету і бере кредити у “Газпрому".

“Економічна правда" звернулася до “Нафтогазу" з запитом, в якому просила відповісти на питання, чи обговорювало держпідприємство “Національний проект LNG-термінал" з компанією фінансування приєднання LNG до ГТС та які потенційні джерела фінансування?

Наш запит залишається без відповіді.

Тому ми припускаємо, що Каськів та керівники нафтогазової галузі разом будують бізнес для майбутнього власника терміналу. Як відомо, міністра енергетики Юрія Бойка відносять до групи впливу вже згаданого Фірташа. Якщо ці припущення вірні, за рахунок держави створюється LNG-термінал, з якого за декілька років "хімічний король" України буде отримувати газ для своїх підприємств з виробництва добрив.

Цікаво, що Каськів визнав, що у нього з Бойко чудові відносини, і вони спільно розробляють деякі проекти.

А поки експерти вже знаходять виправдання подібному рішенню.

“У нас поки оператором ГТС безпосередньо технологічно виступає “Укртрансгаз", саме тому ця компанія і буде цим займатися. Якщо буде виокремлення і “Укртрансгаз" стане окремою компанією - все одно. Той, хто займається транзитом, той має займатися підключенням проектів до газопроводів", - повідомив “ЕП" енергетичний експерт Валентин Землянський.

Тобто, тут ми отримаємо вже іншу цифру - 969 млн євро замість 856 млн.

“735 млн євро - це сам LNG-термінал, друга складова - морська частина, третя складова - приєднання терміналу до ГТС. Таким чином, 735, 121 і 113 млн євро - це сукупна вартість всіх проектів, які пов'язані з LNG-терміналом", - резюмував Дем'янюк.

Хто буде постачати на LNG-термінал

Наразі залишаються відкритими питання, хто буде представляти державу в консорціумі та найважливіше - джерела постачання газу.

Як відомо, в останньому інтерв’ю для "Економічної правди" Каськів казав, що з цим немає проблеми. Хоча, звісно, це не виключає форс-мажорного варіанту, згідно з яким проет LNG може перетворитися на другий нафтогін “Одеса-Броди".

Згідно з ТЕО LNG-терміналу, розглядається три категорії постачальників газу: довгострокове постачання - Алжир, Єгипет, Нігерія та Катар; спотове постачання - міжнародна торгівля і чорноморський варіант - Азербайджан та Туркменістан.

“Ми ведемо цілу низку переговорів з постачальниками ресурсів. Напрямки постачання, якщо узагальнити, або каспійський регіон, або весь світ. На ринку зараз з'явилися великі, невідомі до цього часу гравці, починаючи від США і закінчуючи іншими країнами", - наголосив Каськів.

Але він не зміг назвати перелік країн, з якими дійсно ведуться переговори, та повідомити, яких результатів вже досягнуто.

Найбільш потенційним постачальником газу для українського терміналу донедавна вважався Азербайджан.

“Парафовано дві угоди: з Азербайджаном на постачання, в якій були чіткі обсяги, і другий документ між Нацагентсвом і SOCAR на створення спільної компанії, яка на першому етапі розробить проектну документацію щодо постачання і механізм шляхів постачання з Азербайджаном. Наступного тижня відбудеться візит в Азербайджан на чолі з прем'єр-міністром, де також будуть обговорюватися ці питання", - заявив Каськів.

Проте, Україна через постачання зброї до Вірменії створила собі проблеми зовнішньополітичного характеру з Азербайджаном.

Як відомо, конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався у 1988 році, коли населений переважно вірменами Нагірний Карабах заявив про вихід зі складу Азербайджанської РСР. У 1991 році було оголошено про створення Нагірно-Карабаської Республіки, що призвело до бойових дій між двома країнами.

Оскільки конфлікт між країнами остаточно не врегульовано, то постачанням зброї до Вірменії Україна збільшила свої шанси не отримати азербайджанський газ.

Окрім того, Україні потрібно домовитись з Туреччиною про прохід танкерів-газовозів через Босфор і Дарданели. Як відомо, Туреччина, Азербайджан та частково Туркменістан є найближчими союзниками в регіоні та погоджують між собою зовнішню політику.

Фото neftegaz.ru

Ще одним потенційним постачальником зрідженого природного газу (ЗПГ) в Україну можуть бути США, які найближчим часом перетворяться на найбільшого експортера цього палива.

Обсяг щорічного видобутку газу в цій країні досяг 600 млрд кубометрів.

Наразі Штати нарощують потужності своїх LNG-терміналів. В той же час ціни на газ на внутрішньому ринку США продовжують падати і коливаються в межах 100 доларів за тис. кубометрів.

Тобто, з урахуванням всіх витрат на логістику, портових зборів і тарифу на регазифікацію, американський газ все одно буде дешевший, ніж російський.

“Я думаю, що це буде схема заміщення, ніхто із Сполучених штатів вести паливо не буде. Припустимо, що газ із США може надходити до Європи, а заміщатися газом з Північної Африки або з Азербайджану і надходити в Україну, яка закупила газ у США", - припустив Землянський.

Наразі ці варіанти несуть лише декларативний характер, що може відлякати не тільки іноземного, але й вітчизняного інвестора.

“Я не виключаю, що Коломойський може зацікавитись, Фірташ або Ахметов. Якщо ціна буде приваблива, безумовно їм для промисловості цікаво брати паливо з альтернативних джерел, якщо це економічно буде вигідно. Олігархічні структури, ФПГ будуть зацікавлені в такому проекті, але зараз не зрозумілі джерела постачання", - резюмував Землянський.