Ахметов увійде в десятку світових виробників сталі?

Ахметов увійде в десятку світових виробників сталі?

Четвер, 21 липня 2011, 14:29 -
Протистояння "Метінвесту" і російського капіталу, яке проявилося в боротьбі за "Запоріжсталь" навесні 2010 року, може перерости у відкрите зіткнення інтересів. "Не виключено, Кремль хоче створити глобальний металургійний холдинг".

У липні 2011 року найбільший в Україні гірничо-металургійний холдинг "Метінвест", підконтрольний бізнесмену Рінату Ахметову, придбав 50% гірничо-металургійних активів російської групи "Індустріал", представлених 50% холдингу "Запоріжсталь".

"До його складу входять контрольний пакет акцій меткомбінату "Запоріжсталь", різні за величиною частки "Запоріжкоксі", Запорізького залізорудного комбінату - ЗЗРК, "Запоріжвогнетриву", Луганського трубного заводу, "Трубосталі", Шолоховської центрально-збагачувальної фабрики - РФ", - нагадує директор з розвитку аудиторської компанії Kreston GCG Андрій Попов.

Крім того, додає він, холдинг "Запоріжсталь" об'єднує низку підприємств з переробки металобрухту, торгові компанії і металобази в Україні та країнах СНД.

Тобто в результаті цієї угоди "Метінвест" став власником 25% статутного фонду холдингу, що об'єднує всі ці активи. Також за її умовами компанії був наданий опціон на викуп інших 25%, які поки що залишаються у власності групи "Індустріал".

Десь за місяць до цього в пресі з'явилася інформація, що "Метінвест" знову почав цікавитися металургійними активами корпорації "Індустріальний союз Донбасу" - ІСД.

Йшлося про можливе придбання або двох металургійних підприємств, що входять до її складу, - Алчевського меткомбінату - АМК - та Дніпровського меткомбінату імені Дзержинського - ДМК, або ж 49,99% акцій ІСД, які належать її українським власникам.

Оскільки саме в цей час між російськими та українськими співвласниками корпорації назрів конфлікт, обумовлений наполегливим прагненням російської сторони викупити частку українських партнерів, керівництво "Метінвесту" цілком логічно припустило, що може зробити співвітчизникам більш вигідну пропозицію.

На початку липня фінансовий директор холдингу "Метінвест" Сергій Новіков офіційно підтвердив ці відомості, уточнивши, що поки компанія не робить конкретних дій у цьому напрямку. Він додав, що "Метінвест" веде переговори з акціонерами ще деяких металургійних компаній з метою їх придбання, проте не уточнив, яких саме.

З цього випливає, що після меткомбінату "Запоріжсталь" і, можливо, метпідприємств ІСД холдингу вдасться інтегрувати ще кілька профільних активів.

Приречені на поглинання

Як відомо, меткомбінат "Запоріжсталь", разом з "ArcelorMittal-Кривий Ріг", Маріупольським меткомбінатом імені Ілліча" - ММК - і "Азовсталлю", є одним з чотирьох найбільших металургійних підприємств України.

До кінця 2009 року "Запоріжсталь" і ММК належали до так званих незалежних, тобто неінтегрованих підприємств. При цьому разом з корпорацією ІСД вони утворювали групу металургійних компаній, що не мали власної сировинної бази.

Внаслідок цього в умовах глобальної кризи вони перетворилися в потенційні об'єкти поглинання з боку конкурентів, які володіють сировинними потужностями.

Слід зазначити, що з точки зору інвестиційної привабливості металургійні активи країни сильно відрізняються один від одного.

"Завдяки модернізації Алчевський меткомбінат - одне з найкращих підприємств Європи. Такого ж рівня незабаром досягне і ДМК. "Запоріжсталь" же, навпаки, - одне з найвідсталіших метпідприємств України. Він потребує 2,5 мільярда доларів на модернізацію", - каже менеджер компанії "Держзовнізінформ" Володимир Піковський.

Як відомо, наприкінці 2009 року власники корпорації ІСД змушені були продати контрольний пакет акцій корпорації групі російських інвесторів, репрезентованих російським державним Внєшекономбанком.

А навесні 2010 року власники "Запоріжсталі" - фірма Midland Resources і група "Індустріал" - теж вирішили продати 96,7% статутного фонду підприємства.

Спочатку зацікавленість в об'єкті виявили чотири компанії - ArcelorMittal, корейська Posco, російська "Сєверсталь" і український "Метінвест". Проте, після вивчення стану справ на комбінаті всі потенційні претенденти, за винятком "Метінвесту", по черзі заявили про відмову від наміру його придбати.

Тому 4 травня представники Midland і підконтрольної "Метінвесту" кіпрської компанії Luxe Holding підписали угоду купівлі-продажу цього активу за 690 мільйонів доларів. Проте вже 19 травня представники Midland повідомили керівництву Luxe про рішення продати свою частку у "Запоріжсталі" іншому покупцеві.

Після цього власники Midland оформили угоду з продажу майже 50-процентного пакета акцій "Запоріжсталі" групі невідомих інвесторів за 850 мільйонів доларів.

"Цю операцію теж фінансував Внєшекономбанк, головою наглядової ради якого є прем'єр Росії Володимир Путін. Отже, ймовірно, разом з контрольним пакетом акцій ІСД близько 50% акцій "Запоріжсталі" придбав російський уряд", - стверджує Попов.

При цьому експерт підкреслює, що за його даними первинна домовленість між співвласниками "Запоріжсталі" і росіянами передбачала, що останні куплять всі 96,7% статутного фонду підприємства. "В цьому світлі теперішню покупку "Метінвесту" можна розглядати як реванш за торішню невдачу", - підсумовує він.

Нарешті, на початку липня 2010 року розпочалася інтеграція в структуру "Метінвесту" ММК імені Ілліча. В результаті компанія в обмін на незалежність отримала доступ до вичерпного набору сировинних потужностей, а також 2 мільярди доларів інвестицій, необхідних для завершення модернізації виробництва.

Підсумки цих угод експерти оцінювали по-різному. Більшість з них прогнозували, що боротьба між росіянами та "Метінвестом" за ІСД і "Запоріжсталь" триватиме, але перемогу в ній пророкували російській стороні. При цьому, на думку Піковського, подібна перспектива для "Запоріжсталі" була б украй небажана.

"Російські металургійні компанії на порядок випереджають у рівні модернізації своїх українських колег, а тому в інвестуванні в технічно відсталі підприємства, які є їхніми потенційними конкурентами, просто не зацікавлені", - пояснює він.

Те, що "Метінвест", окрім ММК, стане власником контрольного пакета акцій "Запоріжсталі", експерт вважає явищем в цілому позитивним.

Вертикальний стрибок

"Після купівлі "Метінвестом" 50% гірничо-металургійного бізнесу групи "Індустріал" структура акціонерів "Запоріжсталі" виглядає так: близько 50% - у росіян, трохи більше 25% - у "Метінвесту" і, мабуть, стільки ж - в "Індустріалу", - констатує Попов.

При цьому реалізація опціону на придбання другої половини гірничо-металургійних активів групи "Індустріал" змінить це співвідношення на користь "Метінвесту", який володітиме контрольним пакетом "Запоріжсталі". Крім того, під контроль холдингу перейдуть інші стратегічні активи, наприклад, Запорізький залізорудний комбінат.

Це дозволить "Метінвесту" досягти потужного ефекту, каже експерт. "Метінвест" розширить асортимент продукції тонколистовою і рулонною сталлю - продукцією, яка завжди має попит на світових ринках. А включення ЗЗРК дозволить холдингу монополізувати український ринок залізорудної сировини - ЗРС", - пояснює він.

Справді, "Метінвест", у власності якого перебувають майже всі гірничо-збагачувальні комбінати України, виробляє ЗРС в обсягах, які дозволяють не тільки забезпечувати нею власні металургійні комбінати - "Азовсталь", ММК, Макіївський і Єнакіївський заводи, а й експортувати левову її частку в Європу та Азію.

"Придбання нових потужностей - "Запоріжсталі" - дозволить "Метінвесту" посилити вертикальну інтеграцію та усунути цей дисбаланс, збільшивши в загальному обсязі виробництва частку металопродукції порівняно із ЗРС", - підкреслює Попов.

За рахунок цього компанії вдасться зробити стрибок у світовому рейтингу сталеливарних підприємств. У 2009 році "Метінвест" виплавив понад 6 мільйонів тонн сталі і посів у ньому 26 місце. За підсумками ж 2010 року холдинг збільшив обсяги виробництва на 24,4% до 8,7 мільйона тонн сталі без урахування частки ММК.

У 2011 році, прогнозує Новіков, завдяки приєднанню ММК обсяги виплавки сталі "Метінвесту" зростуть ще на 61% - майже до 15 мільйонів тонн.

"Якщо врахувати, що в 2010 році "Запоріжсталь" виробила 3,4 мільйона тонн сталі, а в 2011 році планує збільшити виробництво до 3,7 мільйона тонн, то придбання контрольного пакета меткомбінату до кінця 2011 року дозволить "Метінвесту" внести у статистику і цей показник", - говорить аналітик ІГ "Арт капітал" Дмитро Ленда.

Це означає, що номінальний обсяг виробництва холдингу може сягнути 18,7 мільйона тонн. Саме стільки сталі 2009 року виплавила компанія, яка посіла десяте місце у світовому рейтингу сталеварів. Таким чином, у найближчі роки "Метінвест" може увійти в десятку найбільших сталеливарних компаній світу.

Запаморочливі плани

Очевидно, саме такі цілі ставить перед собою холдинг. За словами Новікова, "Метінвест" хоче змістити акцент з виробництва ЗРС на випуск металопродукції.

Стратегія розвитку компанії передбачає використання всієї сировини, яку вона видобуває, для власних потреб і зростання обсягів виплавки сталі до 25 мільйонів тонн на рік. Це дозволить до 2015-2016 років збільшити частку металургійних активів в загальному прибутку до відрахування відсотків, податків і амортизації до 50%.

Однак для цього "Метінвесту" доведеться включити до свого складу ще кілька металургійних підприємств. Експерти припускають, що ними виявляться активи ІСД.

"Гірничо-збагачувальні комбінати "Метінвесту" - основні постачальники ЗРС на підприємства ІСД, тому було б логічно об'єднати видобуток руди і виплавку сталі в рамках однієї структури", - зазначає Ленда.

Попов же стверджує, що українські акціонери ІСД, перебуваючи під тиском своїх російських партнерів, можуть піти шляхом колишнього власника ММК Володимира Бойка і поступитися "Метінвесту" своєю часткою в обмін на 5% акцій холдингу.

Все це означає, що найближчим часом протистояння "Метінвесту" і російського капіталу, яке проявилося в боротьбі за "Запоріжсталь" навесні 2010 року, може перерости у відкрите зіткнення інтересів.

"Те, що Внєшекономбанк фінансував і придбання контрольного пакета акцій ІСД, і майже 50% акцій "Запоріжсталі", дозволяє вбачати в цьому епізоді одну гру. Не виключено, що за цим стоїть бажання Кремля в перспективі створити глобальний металургійний холдинг", - міркує Попов.

Однак, на думку експерта, цей конфлікт, швидше за все, буде розв'язаний із зиском для обох сторін. "Ахметов уміє знаходити компроміси, тому підсумком цієї боротьби може стати якийсь субхолдинг, створений "Метінвестом" і російською стороною для управління спільними активами", - зазначає він.

Поряд з цим, вважає Ленда, "Метінвест" міг би придбати кілька прокатних заводів у регіонах-споживачах металу. Однак в будь-якому випадку в українському ГМК, на його думку, залишиться два-три найбільші виробники сталі - ArcelorMittal, "Метінвест" і, ймовірно, горезвісна група інвесторів, репрезентована Внєшекономбанком.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!