Уряд відвів малому бізнесу чотири роки?

Уряд відвів малому бізнесу чотири роки?

Четвер, 28 жовтня 2010, 18:13 -
Єдиний розмір обороту, для якого діятиме спрощена система, слід встановити на рівні 2 мільйонів гривень. При цьому треба передбачити сплату податку на прибуток - для юридичних осіб - та на доходи - для фізосіб-підприємців - на рівні половини від звичайної ставки податку. Це зменшить вигідність виведення через них коштів.

Дискусія щодо норм проекту податкового кодексу триває, але більшість громадян та експертів і гадки не мають, як буде врегульовано найбільш спірні питання.

Очевидно, і самі розробники проекту цього не знають. Готуючи текст кодексу, урядовці хотіли об'єднати закони, які регулюють сплату податків, в один документ і залатати дірки в законодавстві, які дозволяють ухилятися від сплати податків.

Чиновники розглядали і розглядають податкову систему лише як фіскальний інструмент. При цьому завдання сформувати податкову складову загальної філософії економічної політики уряду ніколи не стояло.

Відсутність стратегії розвитку країни не дозволяє уряду дивитися на податки як на інструмент, яким можна і потрібно регулювати ті чи інші економічні процеси. Хоча саме з цього мала би початися підготовка документа.

Ймовірно, можновладці з'ясували би, що починати реформування економіки потрібно не з податкової системи, а з визначення принципів витратної частини казни та моделі функціонування системи соціального страхування, яка нині заганяє економіку в тінь, може, навіть в більшій мірі, ніж податкова та регуляторна політика.

Однак маємо те, що маємо. Проект кодексу вже готується до другого читання, а в суспільстві ще сперечаються з приводу не якихось окремих нюансів, а фундаментальних положень цього документа.

Очевидно, що ідеологію проекту треба було обговорювати раніше. Втім, найбільш принципові блоки питань - оподаткування малого бізнесу і функціонування податків на прибуток та додану вартість - все ж вимагають подальшої дискусії.

Оподаткування малого бізнесу

Навряд чи можна знайти політика в Україні, який би не хвалив малий бізнес за значний внесок у розвиток економіки. Однак дискусія, що точиться зараз у пресі, показує доволі поверхневе уявлення переважної частини урядовців та політиків про справжню роль та значення малого бізнесу у ринковій економіці.

Пропозиції урядовців, опозиції, експертів і самих представників малого бізнесу свідчать про протилежні точки зору на способи оподаткування цього прошарку. Одні кажуть, що всі мають платити однакові податки, інші закликають залишити все як є.

Не праві і перші, і другі. Проблема не тільки у їхньому банальному популізмі, а у відсутності чіткого розуміння особливостей діяльності малого бізнесу.

Помилковою є думка, що у розвинутих країнах малий бізнес забезпечує основу податкових надходжень. Це не зовсім так, точніше, зовсім не так. Малий бізнес, формуючи більше 50% ВВП, є меншим донором бюджетів, ніж великі корпорації.

Крупні компанії з великими оборотами та автоматизованими процесами виробництва більш значущі для формування державного і місцевих бюджетів. Ефективність та продуктивність праці на них зазвичай значно вищі, ніж у малого бізнесу. Малий бізнес - не конкурент для корпорацій, він формує середовище, у якому вони працюють.

При цьому роль малого бізнесу і увага до нього з боку влади дуже велика.

По-перше, малий бізнес вирішує проблему працевлаштування мільйонів людей, бо всі громадяни країни не можуть бути задіяні на великих підприємствах.

По-друге, малі підприємці, яких український уряд сприймає як базарних торговців, у розвинених країнах надають не тільки левову частку послуг, але й на умовах аутсорсингу виконують роботу, якою великим підприємствам займатися невигідно.

По-третє, малі підприємства ефективніші у впровадженні нових технологій. У розвинених країнах такі фірми виконують більшість науково-дослідницьких робіт. До речі, Україна входить в п'ятірку найбільших у світі постачальників програмних продуктів, і майже всі вони розробляються малими підприємствами.

Отже, розглядати малий бізнес лише крізь призму фіскальних потреб нерозумно. При цьому незначний обсяг робіт не дозволяє йому вести податковий облік у повному обсязі. Адміністративні витрати, пов'язані з обліком, для них не є підйомними.

Малі фірми також не можуть конкурувати з великими підприємствами, бо витрати на одиницю продукції у них значно вищі, матеріали, обладнання та кредити дорожчі, конкуренція на ринках збуту потужніша, отже, норма прибутку нижча.

Відповідно, автори ідеї встановити для малого бізнесу такі ж умови оподаткування, що і для великого капіталу, свідомо чи мимовільно бажають його знекровити, не дати можливості вирости спочатку до розмірів середнього, а потім і великого бізнесу.

У таких умовах зникатимуть соціальні ліфти, які дозволяють найбільш активним членам суспільства у законний спосіб досягти багатства та успіху. У підсумку, такі індивідууми досягатимуть свого в інший спосіб - незаконний, тому встановленню системи пільгового спрощеного оподаткування малого бізнесу немає альтернативи.

Інша річ, що діюча система оподаткування спрямована не стільки на підтримку та розвиток малого бізнесу, скільки на створення умов для ухиляння від сплати податків з боку середнього та великого бізнесу. На жаль, її використовують для виведення в готівку прибутків підприємства, які знаходяться на загальній формі оподаткування.

Це явище стало масовим, і зміни необхідні, але які?

Пропозиції уряду

Кабмін, зосереджений лише на вирішенні фіскальної проблеми, запропонував варіант оподаткування малого бізнесу, який назвати логічним доволі складно.

Зокрема, юридичні особи з річним оборотом до 3 мільйонів гривень пропонується звільнити від сплати податку на прибуток. Єдиною вимогою є те, що наймані працівники в середньому мають заробляти не менше двох мінімальних зарплат. Пільги щодо оподаткування для таких підприємств діятимуть до 2016 року.

Фізичні особи - підприємці, що знаходяться на загальній системі оподаткування, та самозайняті особи не отримають жодних податкових преференцій.

Фізичні особи - підприємці, які працюють за спрощеною системою, сплачуватимуть фіксовану ставку. При цьому кількість найманих працівників не може перевищувати двох осіб. Право на користування спрощеною системою суттєво обмежено за видами діяльності, а їх річний оборот не може перевищувати 300 тисяч гривень.

Якщо ж вони продаватимуть товари та послуги підприємствам, то ті не зможуть відносити їх на витрати. І на останок: спрощена система діятиме лише до 2014 року.

Чого хоче досягти уряд? Головне - він бажає обмежити можливість переведення коштів у готівку через підприємців - фізичних осіб. Показово, що спрощену систему планують заборонити для тих видів підприємницької діяльності, де мало витрат, крім оплати праці. Це правнича, бухгалтерська, консультативна, охоронна діяльність.

Очевидно, що урядовий варіант кодексу не залишає жодних можливостей для розвитку тим, хто захоче розпочати свою справу після 2015 року.

Окремої згадки потребує факт збереження розміру обороту, при якому є звільнення від сплати ПДВ. Цей обсяг - до 300 тисяч гривень - попри інфляцію не мінявся упродовж десяти років. Тимчасом з точки зору ведення обліку ПДВ значно складніший за податок на прибуток, тож його адміністрування значно витратніше, а економічний ефект для бюджету на малих сумах дуже незначний.

Можлива альтернатива

Якщо визнати обґрунтованість впровадження спрощеної та пільгової систем для оподаткування малого бізнесу, то потрібно запропонувати інший алгоритм. При цьому він має бути постійним, бо і через п'ять, десять і двадцять років будуть бажаючі розпочати власну справу, і держава має цьому сприяти.

Зрозуміло також, що система оподаткування для малого бізнесу не може звільняти від сплати внесків до системи соціального страхування і не повинна провокувати виникнення схем, спрямованих на ухиляння від сплати податків.

Виходячи з цих передумов, можна розглянути наступну модель.

Потрібно визначити максимальний річний оборот, який є сенс вважати оптимальним з точки зору застосування пільгового та спрощеного режиму оподаткування. Уряд таким орієнтиром вибрав суму 3 мільйони гривень, бо саме цей розмір обороту пропонується не оподатковувати при сплаті податку на прибуток.

При цьому ПДВ починає сплачуватися з обороту 300 тисяч гривень.

Єдиний розмір обороту, для якого діятиме спрощена система, слід встановити на рівні 2 мільйонів гривень. При цьому треба передбачити сплату податку на прибуток - для юридичних осіб - та на доходи - для фізосіб-підприємців - на рівні половини від звичайної ставки податку. Це зменшить вигідність виведення через них коштів.

Стосовно ПДВ: навіть не будучи його платниками, малі підприємства платитимуть його, бо всі товари і послуги, які вони купуватимуть, вже містять у собі цей податок.

Вони не матимуть права на податковий кредит і будуть змушені продавати свої товари суб'єктам підприємницької діяльності - платникам ПДВ - за меншою ціною, бо і ті не матимуть права на податковий кредит. Це теж дестимулюватиме використовувати малий бізнес у схемах ухиляння від сплати податків.

При такому підході певної трансформації мала б зазнати і система сплати єдиного податку. З точки зору податкового навантаження вона не повинна мати переваг для фізосіб-підприємців щодо сплати податку на доходи за загальною системою.

Систему сплати єдиного податку варто розглядати у двох формах: у вигляді фіксованих сум та, при перевищенні певного розміру, у вигляді відсотка від обороту.

Наприклад, при річному обороті до 300 тисяч гривень доцільно застосовувати фіксовані щомісячні платежі. Їх розмір може бути предметом для дискусії, але запропоновані урядом коливання від 200 гривень до 600 гривень залежно від виду діяльності не повинні викликати надто різкої критики.

При річному обороті більше 300 тисяч гривень, але менше 2 мільйонів гривень можна встановлювати єдину проценту ставку від обороту, наприклад 6%, або дві ставки - 5% для обороту до 1 мільйона гривень і 7% для обороту від 1 мільйона гривень до 2 мільйонів гривень. Варіант хай не ідеальний, але вигідний для бізнесу.

У той же час очевидно, що без вкрай перезрілої реформи системи соціального страхування з одночасною зміною системи оплати праці, яка передбачатиме персоніфіковані відрахування на заходи соціального страхування, жодному уряду не вдасться вирішити проблему виплати зарплати в "конвертах".