IT: душити не можна розвивати

IT: душити не можна розвивати

Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".
П'ятниця, 30 липня 2010, 12:44
Едуард Рубін, директор Telesens International Ltd.

Представники української IT-індустрії б'ють на сполох і пишуть чиновникам численні листи. Підприємці вважають, що норми урядового Податкового кодексу можуть поставити хрест на найбільш інноваційній галузі української економіки.

IT - найбільш динамічний сектор, який без бюджетних вливань став на ноги і приносить державі 1,5-2 мільярди доларів експортних надходжень на рік. Вдалий старт став можливим завдяки рішенню дозволити підприємцям надавати послуги в області програмування, а великим фірмам - тимчасово брати їх на роботу.

В Україні є своя традиція, школа в області IT, тут завжди було чимало хороших програмістів. Як тільки вони отримали можливість вести самостійний бізнес, різко зріс інтерес до українського ринку з боку західних підприємств.

Якщо наприкінці 1990-х років таку зацікавленість виявляли поодинокі фірми, то з 2001 року відкрився справжній потік замовлень у вигляді аутсорсингу. Причому ця тенденція міцнішає з кожним роком. Західні компанії все частіше довіряють розробку необхідного їм програмного забезпечення - ПЗ - українським фахівцям.

Нині Україна займає 20% ринку експорту ПЗ у Східній Європі та друге місце у регіоні після Росії за обсягами експорту IT-послуг. Припинилася втеча мізків: масовий виїзд програмістів на Захід, який почався у 1990-х роках, зійшов нанівець.

Всього у сфері виробництва ПЗ налічується більше 2 тисяч компаній, у яких працює понад 40 тисяч висококваліфікованих і високооплачуваних фахівців.

В останні роки, навіть під час кризи, галузь не припиняла рости і додавала по 30% щорічно. Більше того, за прогнозами зарубіжних експертів, Україна у 2015 році може зайняти шосте місце у світовому рейтингу країн-експортерів IT.

Як людина, яка стояла біля витоків національної IT-індустрії і може порівнювати рівень програмістів сьогодні і десять років тому, позначу ще одну надзвичайно важливу для України вигоду, надбану за цей час.

Українські фахівці змогли перейняти найсучасніші світові знання і технології, що дозволило їм створювати конкурентоспроможні продукти. Мова не лише про експорт, але і про внутрішній ринок: банки, телекомунікації, важку індустрію.

Деякі компанії досягли такого рівня розвитку, що почали створювати спільні з вузами навчально-науково-виробничі комплекси у великих містах України.

І ось сьогодні галузь хочуть поставити в єдиний режим оподаткування з іншими секторами. Бажання уряду отримати якомога більше грошей у бюджет зрозуміле і природне, однак наповнюваність казни - далеко не єдиний критерій розвитку.

Не менш важливий показник - обсяг залучених валютних коштів, який дає поштовх оборотності грошей на внутрішньому ринку і є критерієм "капіталізації країни".

Крім того, IT-галузь розвивається лише там, де є пільговий режим оподаткування. Преференції для цього бізнесу створені не тільки у віддалених країнах - Індії, Нігерії, Єгипті, Китаї, Бразилії, Аргентині, але і в Угорщині, Болгарії, Білорусі, Румунії, Росії, а також у Грузії, де прийняли закон про лібералізацію IT-індустрії.

Ось приклади для порівняння. В Індії соціальний податок для працівників IT-бізнесу становить 6%, у Китаї - 20%, у Бразилії - 10%, у Росії - 14%, у Румунії - 16%. Україна Податковим кодексом хоче закріпити цей податок на рівні 40,4%.

Додамо сюди новації про право податкової на безакцептне вилучення коштів і драконівські повноваження податкової міліції. До чого це призведе?

Хто зуміє піти в тінь - піде у тінь. Хто працює із західними компаніями і підпільно працювати не зможе - згорне свою діяльність. Той, хто залишиться на ринку, стане заробляти набагато менше, бо пересохне потік замовлень.

Серед програмістів виникне безробіття. Спочатку молоді фахівці, а потім і більш досвідчені поїдуть на Захід: благо, США і Німеччина надають IT-фахівцям дозволи на проживання. Держава, звісно, втратить мільярди експортної виручки. Загалом, Україна повернеться до 1990-х років. Це не жахачка, це чиста правда.

Річ у тім, що розгорнути IT-виробництво нескладно у будь-якій країні, адже галузь не прив'язана до природних джерел сировини. Всі інвестиції зводяться до придбання комп'ютерів та іншої оргтехніки. Сектор прив'язаний до людей і знань.

Держави, які мають розвинену IT-індустрію, на рівному місці, лише завдяки людському ресурсу, отримують колосальний приплив коштів у свої економіки. Але люди - ресурс рухливий: щось не сподобалося - розвернулися і поїхали.

Розуміючи, чим загрожує галузі податкова "зрівнялівка", усі національні IT-об'єднання почали активний діалог з урядом. До нього приєдналися Американська і Британська торгові палати в Україні та Європейська бізнес-асоціація.

Спільна робоча група розглядає можливість запровадження в Україні індійської моделі: 6-відсотковий соціальний податок плюс 5-відсотковий прибутковий. Однак наймудріший вихід, як на мене, пропонує популярний в IT-середовищі анекдот.

Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".

Якщо все відмінно працює, якщо в Україні спонтанно виникли сприятливі і конкурентні умови для ведення IT-бізнесу, може, й справді краще "не чіпати"?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!