RosUkrEnergo навпаки?

RosUkrEnergo навпаки?

Вівторок, 15 грудня 2009, 12:11 -
Для остаточного висновку про користь Ukrenergy Holding для держави треба дочекатися фінансової звітності холдингу та результатів аудиту за цей період. Ефективність її роботи також буде залежати від європейських цін на електроенергію та результатів аукціону на право експорту українського струму.

Групу компаній Ukrenergy Holding, яка постачає електроенергію споживачам кількох центральноєвропейських країн, опоненти з Партії регіонів схильні порівнювати з RosUkrEnergo.

А заступник міністра енергетики Олег Бугайов наголошує, що холдинг - це "RosUkrEnergo навпаки", адже він не імпортує, а експортує енергоресурси з України, та ще й покликаний приносити прибуток. Коли-небудь.

Чому нема прибутку

Член групи угорська Ukrenergy trade на 49,4% належить державному монополісту-експортеру компанії "Укрінтеренерго", у якої на кордоні України із Західною Європою купує весь обсяг експортованої у цьому напрямі електроенергії, і є посередником між держкомпанією та кінцевими промисловими споживачами.

При цьому більшу частину електроенергії вона продає сама на території Угорщини та Словаччини, ще частину вона може перепродавати іншим компаніям холдингу, зареєстрованим у Чехії, Словенії та Польщі.

Іще 45,6% трейдера належить холдингу Korlea Invest бізнесмена Василя Даниліва. Причому управляюча компанія належить на 52% "Укрінтеренерго" і на 48% Даниліву.

Холдинг розпочав роботу у січні 2009 року, отже, ще жодного разу не розподіляв прибутків. За словами прес-секретаря Korlea Андрія Комендо, його холдинг продовжує передавати всіх своїх кінцевих європейських споживачів до цього спільного підприємства, отже, з часом прибутковість компанії має зростати.

Однак навіть за підсумками 2009 року, за оцінками "Укрінтеренерго", особливих прибутків очікувати не доводиться. Представник Korlea прогнозує консолідований прибуток холдингу у розмірі 1 мільйона євро, однак визнає, що ця цифра - незначна для таких обсягів торгівлі.

І це найбільше турбує критиків компанії, зокрема, дружніх до конкурентів "Укрінтеренерго" - компанії ДТЕК Ріната Ахметова, що також претендує на експорт електроенергії.

"Я нічого не знаю про прибутки компанії. Хоча якщо там є державна частка, то вона має бути прозорою. Будь-який громадянин, тим більше народний депутат, повинен мати змогу дізнатися все про діяльність структури. А вона зареєстрована у Цюриху, і що ми знаємо про швейцарське законодавство?" - питає член парламентського комітету з питань палива та енергетики "регіонал" Сергій Тітенко.

Директор "Укрінтеренерго" Валентин Бондаренко пояснює, що спільне підприємство усі свої прибутки витрачає на резервування генеруючих потужностей у Європі. Адже з 2009 року в ЄС діють нові правила ринку електроенергетики, які значно посилили вимоги до обов'язкового резервування потужностей, без якого на європейський ринок перестали пускати.

"Ukrenergy Holding тепер веде всі контракти з резервування потужностей. Навіть за той час, коли я працюю, було сплачено мільйони. Адже в Європі форс-мажорні погодні обставини не є причиною для відключення. Саме тому ми мусимо купувати резерви", - пояснює Бондаренко.

Забезпечити такий резерв за рахунок самого енергоострова неможливо, адже всі його потужності і так використовуються повністю. Більше того, в сусідніх з Україною державах потужностей також бракує.

"Угорщина сама купує резервну потужність у сусідів. У Румунії обмежена пропускна спроможність міждержавного перетину. Тому резерви довелося шукати у Словаччині. А там вільні потужності виявилися лише у компанії Slovenské elektrárne", - уточнює Андрій Комендо.

До того ж, за його словами, обов'язок "Укрінтеренерго" або її дочірніх компаній забезпечувати резервування потужностей при експлуатації Бурштинського енергоострова закріплено в самій угоді про його приєднання до європейської енергосистеми. І незрозуміло, яким чином ця угода буде виконуватися, якщо державна компанія втратить монополію на експорт.

Однак Сергій Тітенко сумнівається, що причина нульової рентабельності компанії полягає лише у витратах на резервування.

"Які у них видатки на зарплати і на оренду офісів? За яким тарифом вони продають електроенергію: за ринковим чи трохи нижчим? Хто постачає електроенергію: сам холдинг чи якась його "дочка"? Якби ми все це знали, то треба було б аплодувати компанії за те, що українська електроенергія добігла до кінцевого європейського споживача з його високими цінами", - міркує депутат.

За його переконанням, компанія повинна, щонайменше, оприлюднити перелік повноважень, які має Василь Данилів як голова ради директорів Ukrenergy Holding, а також результати аудиту холдингу, якщо такий проводився.

Андрій Комендо зазначив, що незалежний аудитор перевіряв холдинг за підсумками 2008 року, коли ще його діяльність була незначною, а на аудит 2009 року слід чекати упродовж кількох місяців.

Необґрунтовані надії

Директор "Укрінтеренерго", з одного боку, скаржиться на безліч несприятливих умов на всіх "фронтах" діяльності Ukrenergy Holding, а з іншого - не перестає переконувати, що 2010 року його фірма отримає значні прибутки у вигляді дивідендів.

За його даними, прогнозна ціна на 2010 рік коливається у межах 32-37 євро. Більша частина цього діапазону - нижча за прогнозну українську оптову ринкову ціну, отже, експорт, що пожвавився восени 2009 року після несприятливої літньої кон'юнктури, може знову впасти. Хіба що гривня знову девальвує.

"Або, наприклад, Польща: чому вона сьогодні не бере нашої енергії? Тому що зараз вона дотує галузь, але підтримує своїх виробників. Що ж до Литви, то там досі тривають дуже складні переговори: країна навіть не визначилася, чи буде вона закривати Інгалінську АЕС", - додає Бондаренко.

Хоча, звісно, проект постачання електроенергії до Литви має бути ще більш прибутковим, аніж до Західної Європи, адже енергосистема цієї країни працює синхронно не з європейськими, а з пострадянськими електромережами. Тому навіть якщо буде потрібне резервування потужностей, то купувати його можна буде навіть в Україні, де простоює велика кількість енергоблоків.

До того ж, у балтійському регіоні, після зупинки згаданої АЕС з 1 січня 2010 року, очікується дефіцит електроенергії і високі ціни на неї.

Правда, у Korlea Invest переконані, що котирування будуть не настільки високі, як стверджувалося в аналітичній записці, поширеній апаратом комітету Верховної ради з питань палива та енергетики і виконаній у кольорах ДТЕК.

Там стверджувалося, що ціна продажу може скласти 120-140 доларів за МВт-год. Однак Андрій Комендо наводить дані литовських енерготрейдерів, згідно з якими, 2009 року литовські компанії могли купити на біржі електроенергію за ціною 28-40 євро за МВт-год. Після закриття АЕС ця ціна, безумовно, зросте, але навряд чи досягне прогнозованого у записці рівня, стверджує представник Korlea Invest.

Ціна струму для кінцевих промислових споживачів цьогоріч справді складала 100-115 євро за МВт-год, відрізняючись у кілька разів від біржових котирувань. Різниця іде не в прибуток постачальника, а, переважно, як плата за користування електромережами, яка у Литві надзвичайно висока.

І якщо навіть Ukrenergy Holding зможе вийти на кінцевих литовських промисловців, то йому також доведеться витрачатися на доставку, а не отримувати надприбутки.

Так чи інакше, для остаточного висновку про користь Ukrenergy Holding для держави треба дочекатися фінансової звітності холдингу за перший рік повноцінної діяльності, а також результатів аудиту за цей період.

Окрім того, ефективність її роботи буде сильно залежати від європейських цін на електроенергію та результатів сьогоднішнього аукціону на право експорту українського струму.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!