Глава держави продовжує боротьбу з прем'єр-міністром за політичні дивіденди, пов'язані з наповненням бюджету.

А оператори мобільного зв'язку змагаються за ринкову перевагу, яку забезпечить перша ліцензія на частоти під зв'язок третього покоління - 3G. Ця боротьба зійшлася клином на конкурсі за право користування цими частотами.

І головне - експерти сумніваються, що обидві політичні сили захищають якісь конкретні телекомунікаційні компанії. Йдеться радше про збіг інтересів.

Оператори не знайшли "точки 3G"

[B]

Конкурс із видачі ліцензій на частоти для 3G-зв'язку був скасований президентом, враховуючи помилки боротьби за Одеський припортовий. Віктор Ющенко уже затямив, що призупинення рішення уряду про проведення аукціону не зобов'язує підконтрольні Кабміну органи - ФДМ або НКРЗ - скасовувати самі торги.

Тож президент залучив до справи Генпрокуратуру, припис якої, адресований Національній комісії регулювання зв'язку, підлягає негайному виконанню. До того ж, він призупинив іще й урядове доручення Міноборони провести конверсію, тобто звільнення частот. А без цього НКРЗ проводити конкурс не має права.

Слід відзначити, що члени комісії вже за день до призначеної дати аукціону ходили песимістичні і невдоволені, розповідаючи журналістам, як вони наступного дня пояснюватимуть мобільним операторам ситуацію.

Комісія вирішила запросити топ-менеджерів цих компаній на 10 годину ранку до НКРЗ - в будинок поштамту, де з зали засідань можна вийти просто на величезний балкон над Майданом Незалежності.

Найменш затишно, очевидно, почувалися турецькі представники "Астеліту", допоки їх не помітили організатори. Запитавши "Are you from "Astelit"?", гостей провели до зали.

"Тепер ми будемо чекати рішення Конституційного суду. Другий конкурс, напевно, буде вже після виборів. До другого туру виборів можемо встигнути, але навряд. Будемо сподіватися, що будь-які президент і прем'єр повернуться до цього питання. Однак впевненості, що у тому випадку військові хоч щось отримають, немає", - пояснював ситуацію голова НКРЗ Сергій Колобов.

Потім він спонукав операторів висловити своє ставлення до ситуації. Найбільш прохолодним був відгук директора з корпоративного управління і контролю компанії "МТС-Україна" Олега Проживальського. Всі інші щиро дякували НКРЗ за старання у проведенні конкурсу.

А далі топ-менеджери, як один, повторювали у холі журналістам: зв'язківці стали заручниками політики, а їхні конкуренти не мають до цього жодного стосунку.

"Збільшення проникнення інтернету на 1% нарощує експорт на 4,5%. З введенням третього покоління зв'язку користувачі отримали б додаткові можливості для розвитку бізнесу", - бідкався президент ЗАТ "Київстар GSM" Ігор Литовченко.

Сергій Колобов додав, що Міноборони упустило єдиний реальний шанс отримати хоч якісь гроші на переозброєння. "Тут було три оператори, які готові викласти по 1 мільярду гривень на модернізацію військового обладнання. Ну два з них - точно", - розповідав він, не уточнюючи, кого має на увазі.

Віце-президент інвестиційно-банківського департаменту Drаgon Capital Максим Нефьодов припускає, що найбільше зацікавлені інвестувати у цей сегмент зв'язку "Київстар" та МТС.

"Особливо - "Київстар", у якого і так частотного ресурсу майже стільки, як у всіх інших операторів, разом узятих. І чим більше він частотного ресурсу отримає, тим більше для нього переваг, тим нижчою для нього буде собівартість послуг", - зазначає аналітик.

Що ж до "Астеліту", то в нього, за словами експерта, менше грошей на розвиток цієї технології. Але якщо ці частоти отримають їхні конкуренти, то для їх бізнесу це буде більший мінус, ніж для МТС.

Із цього випливають усі прогнози про суттєву ринкову перевагу, яку міг би отримати переможець нинішнього конкурсу завдяки тому, що виставлялася лише одна, а не три ліцензії, як планувалося раніше.

"Все те, що в Україні розвивається, наприклад, під брендом "МТС-коннект" або People.net - це типові зразки 2-2,5G технологій. Вони не дають можливості користуватися відеозв'язком, та забезпечують швидкість передачі даних в декілька разів менше, ніж 3G", - зазначає Максим Нефьодов.

Скільки коштує конверсія

Спрямовані проти конкурсу аргументи Секретаріату президента базувалися на тому, що роздача частот за таких умов підірвала би обороноздатність. Хоча в цілому пропрезидентські чиновники весь час наголошують, що вони - за конверсію.

"При вирішенні цього складного питання повинна працювати формула: спочатку закупівля та оснащення спецкористувачів радіоелектронними засобами, що працюють в інших смугах радіочастот, і лише після цього - вивільнення смуг радіочастот спецкористувачами", - зазначив у коментарі "Економічній правді" перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Степан Гавриш.

За його словами, це передбачено у порядку залучення коштів для конверсії - документі, розробленому Кабміном ще у 2007 році. Інакше конверсія, прогнозують в РНБО, призведе до суттєвого обмеження можливостей використання засобів радіорелейного зв'язку та втрати можливості наведення винищувальної авіації.

Сергій Колобов не вважає такі аргументи істотними. "Я спеціаліст із військового зв'язку і знаю, що переналаштування апаратури на іншу хвилю займає 13-14 секунд. Якщо мені дадуть відрядження, я об'їду усі 200 станцій і допоможу, коли самі не можуть. Горілочки з мужиками поп'ємо", - переконує він.

Тому сума у 2,5 мільярда гривень, яку Міноборони вимагає на конверсію, за його словами, була поставлена під сумнів спеціальною міжвідомчою комісією.

Утім, сама НКРЗ, мовляв, ніколи цю суму не оскаржувала, а навпаки - запропонувала спрямувати на потреби відомства щонайменше 941 мільйон гривень - стартову ціну аукціону, що не відбувся.

"Ми розуміємо, що ця станція, на якій треба крутити ручки, розвалюється. Їх покрутити ще раз чи два - і ручки відпадуть. Це перші імпульсні станції, взяті на озброєння на початку 1970 років. До них були лампові. І їх можна було б модернізувати за гроші від конкурсу", - запевнив чиновник.

Він нагадав, як 2005 року постало завдання видати ліцензії на 3G "Укртелекому". "Той самий діапазон, смужечка 35 МГц. Міноборони не отримало за неї нічого. Там що, не було літаків? Були! І що? Літають, не падають. Радіорелейні станції та локатори працюють", - обурюється Колобов.

Степан Гавриш з цим не згоден. За його даними, "зміна частотних присвоєнь радіоелектронних засобів спецкористувачів з переведенням їх в інші смуги радіочастот та збереженням при цьому електромагнітної сумісності з радіоелектронними засобами загальних користувачів технічно неможлива".

"Просте переналаштування радіоелектронних засобів на інші частоти можливе за умови наявності на панелях управління апаратури "ручки для перелаштування". Частина засобів, що працюють у смугах радіочастот, які підлягають конверсії, таких органів управління просто не мають", - зазначає представник РНБО.

Окрім того, переналаштування апаратури передбачає, що існує вільна радіочастота. Але якраз достатньої кількості таких частот у робочому діапазоні цієї апаратури немає, стверджує Гавриш. Не виключено, що весь цей ресурс був вичерпаний саме під час конверсії частот для "Укртелекому".

Його слова підтверджує і незалежний експерт.

"Я вивчав програму конверсії і схиляюся до позиції РНБО. Є величезна кількість старого обладнання на фіксованій частоті, яке неможливо перелаштувати. А план конверсії передбачає не лише закупівлю нового обладнання, але і значну кількість конструкторських робіт. Тобто, треба суттєво змінювати всю систему військового зв'язку. Тому бажання Міноборони також зрозуміле", - стверджує Нефьодов.

Окрім того, Степан Гавриш наголошує, що смуги радіочастот будуть вилучені вже 2009 року, а кошти на відповідні заходи почнуть надходити лише 2010 року.

Інша особа, наближена до Секретаріату президента, пояснила "Економічній правді": Ющенко переконаний, що Тимошенко не спрямує кошти з казначейських рахунків до Міноборони, а "проїсть" їх у загальному фонді бюджету.

Схоже, для президента збіглися умови, які дозволять одночасно подбати про військове обладнання і не дати Тимошенко заробити зайвий мільярд до державної скарбниці.