Криза не остудила інфляцію

Криза не остудила інфляцію

Середа, 28 жовтня 2009, 12:45 -
Виплата державних боргів за кредитами у 2010 році буде нерівномірною, може призвести до гіперінфляції, дефолту та знецінення гривні. Але вирішувати ці проблеми, швидше за все, будуть уже новий президент та інший прем'єр-міністр.

Економічний спад в країні серйозно вплинув на динаміку зростання цін. За рік "український прорив" "з'їв" п'яту частину ВВП і, тим самим, збив споживчий попит населення, що зростав протягом останніх чотирьох-п'яти років.

Але натомість виник український парадокс. Попри катастрофічний обвал, ціни не впали, як в інших європейських країнах. Замість очікуваної дефляції вже зараз інфляція становить 12,5%, а за рік експерти прогнозують 14-15%.

Зростання цін і одночасне падіння споживчого попиту можуть надовго підірвати українську економіку.

Чому дорожчали товари

[B]

У 2009 році на інфляцію впливали не лише економічні, а й психологічні фактори. Крах банківської системи та атмосфера тотальної недовіри стимулювали бізнес піднімати ціни на свою продукцію, закладаючи завищену маржу за "ризик".

Політичні події теж не додавали оптимізму. Якщо у сусідніх країнах терміново ухвалювалися антикризові програми дій, то українські політики заробляли на доларових коливаннях та воювали за владу.

Як наслідок, найвищою інфляція виявилася у "мертвий" січень - 2,9%. Найбільше у першому півріччі дорожчали продукти харчування та житлово-комунальні послуги. Навесні темпи інфляції почали уповільнюватися, знизившись до 0,9% у травні.

У липні та серпні країна мала навіть дефляцію, чому сприяв добрий врожай. Вродили не лише зернові, але й овочі та фрукти, що дало змогу аграріям повністю витіснити імпорт та заполонити вітчизняний ринок своєю продукцією. Втім, це відбулося, скоріше, всупереч, ніж завдяки діям уряду.

Обсяги державних закупівель були дуже низькими, водночас, через брак сховищ та холодильного устаткування термін зберігання свіжих овочів та фруктів виявився надто малим. Як наслідок, вже у вересні ціни на цю продукцію стали зростати.

Не давали підстав для зниження інфляції високі ціни на пальне. За рік сира нафта подорожчала з 30 до 70 доларів за барель, водночас, курс долара до гривні під час кризи виріс на 60%. Все це призвело до стрімкого зростання котирувань бензину та дизельного пального, внаслідок чого дорожчали послуги транспорту.

Дорогий долар сприяв місцевому виробнику, але був невигідним для споживачів.

З одного боку, це дало можливість українським підприємствам витіснити імпортерів, товари яких стали менш конкурентноздатними.

З іншого боку, місцеві підприємства стали монополістами на деяких споживчих ринках, і почали диктувати свої ціни, не озираючись на імпорт.

Також виробникам доводиться платити за доларовими кредитами та купувати дорогу імпортну сировину, що теж підвищує кінцеві ціни.

Підживлювало інфляцію стрімке скорочення депозитного портфеля українських банків. Відтік депозитів припинився лише у квітні, і протягом трьох місяців українці збільшували обсяги заощаджень у фінансових установах.

Безумовно, знизило ціновий сплеск припинення банківського кредитування, внаслідок чого подешевшала нерухомість, автомобілі та інші товари тривалого користування. Однак на показник інфляції це не вплинуло, адже він обраховується за споживчим кошиком, який складається з 12 найменувань товарів та послуг.

На думку виконавчого директора компанії Case-Ukraine Дмитра Боярчука, висока інфляція в умовах кризи має об'єктиві причини. "У цей період ціни вирівнюються. Якщо бензин, приміром, коштував значно менше, ніж в Європі, то після фінансової кризи він подорожчає до світового рівня", - вважає аналітик.

Тенденція 2009 року - зростання цін на алкоголь, сигарети та ліки, які подорожчали на 31-34%. Причина проста: уряд планомірно підвищував акцизи на спирт та тютюн. На 17% подорожчали автомобільні та залізничні перевезення, книги та газети, наполовину - поштовий зв'язок, на 20% - послуги перукарень та саун.

Водночас, ціни на деякі товари істотно впали. На 20,8% подешевшали яйця, на 15,5% - овочі, на 4,5% - молоко, на 0,8% - сир.

Мистецтво друкування грошей

Найбільше живить інфляцію емісія гривні. Скільки грошей встиг "надрукувати" Нацбанк з початку 2009 року, невідомо, за різними даними - від 25 до 50 мільярдів гривень. Більша частина їх була спрямована на рекапіталізацію банків, випуск облігацій та оплату російського газу. Втім, прорвалися вони і на споживчий ринок.

"Безумовно, емітовані гроші опосередковано вплинули на споживчі ціни. Якщо вам дали 10 гривень, а потім ще 5 гривень, то ви з більшою вірогідністю витратите 15 гривень. Так само відбувається і з державними коштами", - вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Не виключно, що знову скористатися друкарським верстатом Кабмін змусить збільшення Верховною радою мінімальних пенсій та зарплат та виділення 10 мільярдів гривень під проекти "Євро-2012".

Якщо це відбудеться, Україну може спіткати стагфляція - масштабне зростання цін за умови падіння економіки. У такому випадку витягнути державу з кризи навіть за умови пожвавлення світової економіки буде доволі складно.

Однак експерти вважають, що уряд цього не допустить і спробує перенести емісію на весну 2010 року, коли закінчаться президентські вибори.

Те ж саме стосується і осіннього підвищення цін на житлово-комунальні послуги. Хоча газ стрімко дорожчає, а "Нафтогаз" знаходиться на межі банкрутства, уряд не стане піднімати ціни на "комуналку" навіть під тиском МВФ.

Втім, передвиборні проблеми Юлії Тимошенко можуть зовсім не цікавити місцеві органи влади, які здатні підвищити тарифи самостійно.

Бовваніє привид дефолту

Економічна ситуація в Україні дає підстави прогнозувати до кінця 2009 року зростання інфляції, але більш-менш помірними темпами.

Аналітики очікують подорожчання на 10-15% житлово-комунальних послуг, зростання цін на тютюн, алкоголь, овочі та фрукти. Можливі також цінові стрибки на інші продукти харчування, які будуть викликані ситуацією на зовнішніх ринках.

"Споживчий попит протягом осені буде невисоким, а от у грудні він оживе. На цей період припадають бюджетні виплати та купівельна активність перед новорічними святами. Щоправда, після нового року попит знову впаде", - зазначає співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук.

Найбільшого цінового сплеску експерти очікують після лютого 2010 року, коли закінчаться вибори. Тоді доведеться піднімати тарифи на житлово-комунальні послуги та покривати емісійними грішми колосальні державні борги.

За даними Секретаріату президента, на 1 вересня 2009 року держава має 205 мільярдів гривень боргу, за обслуговування якого доведеться платити у 2,5 рази більше, ніж 2009 року, або стільки ж, скільки передбачається витратити на охорону здоров'я та освіту.

Водночас, уряд зобов'язався гарантувати борги підприємств на суму 50 мільярдів гривень. У разі дефолту компаній ці борги доведеться покривати з бюджету.

Виплата державних боргів за кредитами упродовж 2010 року буде нерівномірною, що збільшує імовірність інфляційних сплесків. Зокрема, у грудні 2010 року на погашення лише зовнішнього боргу треба знайти 7 мільярдів гривень, а це третина запланованих доходів до бюджету за даний період.

Усе це може призвести до гіперінфляції, дефолту та знецінення гривні. Але вирішувати ці проблеми, швидше за все, будуть уже новий президент та інший прем'єр-міністр.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!