Український фондовий ринок без змін
Кінець епохи офшорів
В п’ятницю падіння світових фондових ринків продовжилося, хоча вже з нижчою інтенсивністю. Оприлюднення Міністерством праці США даних про кількість безробітних (досягнуто максимума за останні 25 років), негативна звітність компаній та інформація про падіння ділової активності викликали песимізм в очікуванні інвесторів щодо фондових ринків.
Негативні дані, які поступатимуть поточного тижня з реального сектора економіки США та країн Євросоюзу не дозволять очікувати остаточної зміни понижаючого тренду на світових фондових площадках. Більше того, існує велика ймовірність, що ситуація на фондових ринках характеризуватиметься довгостроковою стагнацією. Інвестори все менше вірять у фондові інструменти, які не підкріплені позитивними результатами роботи реального сектору економіки.
Позитивні новини з світових фондових ринків та виділення Міжнародним валютним фондом кредиту Україні спричинили бурхливий ріст індексу ПФТС в перші три дні минулого тижня. Вже в середу індекс перетнув позначку в 300 пунктів та склав 307,17. Корекція ринку в наступні два дні призвела до падіння індексу на 6,57%. Проте, за результатами тижня індекс ПФТС все ж таки зріс на 9,42% та склав 286,96 пунктів. Ми не прогнозуємо виникнення стабільної позитивної тенденції індексу ПФТС. Український фондовий ринок завжди був в основному нерезидентський і тому ріст ринку можливий лише за умови повернення іноземних інвесторів. Це можливо лише у випадку нормалізації ситуації на світових фондових ринках, зменшення девальваційного потенціалу гривні та виникнення перших позитивних тенденцій в базових галузях вітчизняної економіки.
Якщо робити прогноз розвитку подій на валютному ринку України, то варто відмітити посилення адміністративного регулювання ринку зі сторони Національного Банку. Проте, в економічній історії України ми мали багато прикладів, коли надмірне адміністративне регулювання ринків (зерна, нафтопродуктів та ін.) лише негативно поглиблювало ситуацію. Таке стискання валютного ринку може призвести до вибуху, оскільки головні девальваційні чинники гривні нікуди не зникли, а деякі навпаки посилилися.
Коментар Директора ТОВ КУА «Український інвестиційний капітал», кандидата економічних наук Самбірського Мар'яна Михайловича