Дослідження показало, бізнес яких країн швидше виходить з Росії, а яких повільніше
Інновації в дії
Країнами-лідерами за рівнем бізнес-бойкотування Російської Федерації стали Австралія, Норвегія, Литва, Велика Британія та Південна Корея.
Про це йдеться у результатах дослідження Youcontrol.
YouControl розробив інтегральний індекс ELI (Exodus Level Index) для кількісного вимірювання рівня виходу бізнесу з РФ. Мінімальний індекс 1 (червоний) присвоюється країні, в якій усі компанії залишаються в рф, тоді як максимальний індекс – 5 (зелений) означає, що всі компанії країни прийняли рішення вийти з російського ринку.
Санкційний тиск на РФ суттєво відрізняється у різних країнах світу: Британія, США, Польща, країни Балтії демонструють дієву підтримку Україні. Натомість, найбільші країни Азії, Африки і Латинської Америки зайняли відсторонену позицію спостерігачів.
Схожі тенденції прослідковуються і в сфері добровільних санкцій – рівень корпоративного бойкотування російського ринку суттєво залежить від географії розташування головних офісів транснаціональних компаній.
До топ 5 країн-лідерів за рівнем бізнес-бойкотування належать:
Австралія (ELI = 4,5);
Норвегія (ELI = 4,4);
Литва (ELI = 4,3);
Велика Британія (ELI = 4,3);
Південна Корея(ELI = 4,2).
Серед європейських країн найнижчі темпи виходу і висока частка компаній, що продовжили бізнес в роcії, відмічаються в Ісландії, Словенії, Греції, Австрії та Угорщині.
ТОП-5 країн світу з найнижчим рівнем виходу бізнесу з рф:
Туреччина (ELI = 1);
Китай (ELI = 1,5);
Ісландія (ELI = 1,7);
Словенія (ELI = 1,8);
Греція (ELI = 1,8).
Компанії зі сфери послуг (а саме: бізнес послуги, спорт, медіа, фінанси), а також високотехнологічних індустрій більш схильні покидати російський ринок.
Найбільша частка лояльних до рф компаній виявилась серед таких економічних секторів як охорона здоров’я, виробництво металургійної сировини та матеріалів, будівництво, телекомунікації, текстильна промисловість.
Дуже різноспрямовані тренди у ставленні до росії спостерігаються серед іноземних компаній у галузі енергетики (зокрема нафтогазовому бізнесі), важкої промисловості, транспорту, агропромислового комплексу та хімпрому.
Економічна правда