фото: zn.ua

Кабінет Міністрів, який очолює прем’єр Денис Шмигаль, розробив нову, вже третю Програму дій до 2024 року – тепер вона втричі більша і охоплює цілі від інфраструктури до енергетики, бізнесу та інвестицій.

Про це відомо з документу Програми, що є у розпорядженні ЕП.

Це вже третя Програма дій уряду Шмигаля – дві попередні, представлені у 2020 році, парламентарі у залі не підтримали. Документ втричі більше за останній і складається з 257 сторінок, на яких уряд визначає пріоритетні дії за трьома основними напрямками: держава, економіка та громадяни. 

Ухвалення документу парламентарями захистить уряд від звільнення на рік. Економічний блок розташувався на 82 сторінках, що містять 4 пріоритети. 

"Велике будівництво". Передбачається модернізація транспортної інфраструктури: будівництво та ремонт доріг і мостів, летовищ; оновлення рухомого складу залізниці. До 2024 року уряд хоче передати у концесію 6 морських портів.

Віднесли також і житлові питання: підвищення рівня оплати за компослуги, майже вдвічі збільшити кількість населених пунктів, де сортують сміття та зменшити кількість проблемних об’єктів житлового будівництва. 

"Інвестиційний хаб". У цьому пріоритеті уряд визначає метою для себе створення Фонду Фондів, запуск Національної біржі з торгівлі капіталом і товарами. 

Зокрема, уряд планує до 2024 року збільшити співвідношення обсягу торгів на організованому фондовому ринку до ВВП до 15% з 8% у 2020 році. До 2024 року – збільшити чистий приплив інвестицій (ПІІ) до 5 – 5,5%. 

Щодо держвласності, усі держпідприємства, що не функціонують, уряд ліквідує або реорганізує. Кількість аукціонів з продажу держмайна до 2024 року хочуть збільшити до 800 (з 426 у 2020 році), а надходження від приватизації – до 5 млрд грн (з 2,2 млрд грн у 2020 році).

15 найбільших державних компаній працюватимуть за Керівними принципами щодо корпоративного управління на держпідприємствах, затверджених OEСР.

"Легкий бізнес". У цій частині уряд має 7 програмних цілей, що стосуються податків, митниці, фінансової звітності, зайнятості тощо. Зокрема, йдеться про зменшення регуляторного навантаження на бізнес внаслідок покращення системи держнагляду.

Серед цілей: перегляд екологічного податку, імплементація законодавства для реалізації Угоди FATCA, подальша імплементація ВEPS для підвищення прозорості міжнародних транзакцій.

Крім того – виконання Угоди про асоціацію в частині контролю за тютюном, пальним; оподаткування акцизом пива, пального і спирту.

Окремим пунктом прописана реформа Митниці: зменшення часу проходження митних процедур, поступ у виконанні Угоди щодо митних питань.

Також для малого та середнього бізнесу створять онлайн-платформу для навчання, фінансування та консультацій.

Щодо зайнятості, планується підтримка для "заробітчан" для започаткування власної справи та програми зі зменшення безробіття, осучаснення трудового законодавства (до 2022 року).

"Нова економіка". Це – найбільший економічний пріоритет уряду, що охоплює промисловість, енергетику, інфраструктуру, агрополітику тощо. Так, уряд ставить собі за мету зробити українське промвиробництво конкурентоздатним на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема – стратегічні галузі промисловості.

У цьому розділі йдеться про набуття членства у Європейському космічному агентстві, імпортозаміщення, активізацію авіабудування. Експорт авіатехніки хочуть збільшити з 12 млн грн до 3,8 млрд грн у 2024 році.

Однією з цілей є реформа "Укроборонпрому" та створення Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України (до 2022 року).

Щодо енергетики, уряд прямує до інтеграції в європейський енергетичний простір та незалежності від енергосистем РФ та Білорусі. Зокрема – до інтеграції до ENTSO-E (до 2023 року), адаптації до енергетичного законодавства ЄС та диверсифікації джерел постачання газу.

Також уряд взявся за екологію й розвиватиме ініціативи щодо декарбонізації економіки згідно Європейського зеленого курсу. До 2022 року планують створити Фонд декарбонізації для фінансування енергоефективних заходів. Крім того, для залучення інвестицій планують випускати "зелені облігації".

Одним із завдань виноситься залучення іноземних партнерів для створення Консорціуму щодо управління ГТС України та створення умов для реформування вугільної галузі.

У "новій економіці" йдеться і про конкурентний ринок залізничних перевезень – з 2023 року їх має бути вже 4. Звісно, метою є і реформа "Укрзалізниці".

Чимало уваги приділили держпідтримці сільгоспвиробників, агрострахуванню, меліорації та прозорому регулюванню земельних відносин.

Для Мінфіну цілями визначили підтримку малого та середнього бізнесу, підвищенню рівня іпотеки та реструктуризацію боргів Фонду гарантування вкладів.

Окреме завдання стосується розвитку територій, прилеглих до тимчасово окупованих для створення рівних із іншими регіонами України умов і можливостей розвитку громадян, громад, бізнесу.

Нагадуємо:

4 червня 2020 року Рада підтримала рішення про відправлення на доопрацювання Програми діяльності уряду Дениса Шмигаля. Тодішня версія документу була гостро розкритикована нардепами.  Планувалось, що парламент може розглянути другу редакцію Програми на засіданні 18 червня. 

Народні депутати провалили голосування за оновлену програму діяльності Кабінету міністрів.

Читайте також: Імунітет на рік. Як в Україні програми уряду перетворились на формальність

Економічна правда