Найбільш завантаженим вокзалом України в минулому році став Центральний ж/д вокзал столиці, який обслужив понад 23 мільйона пасажирів у дальньому сполученні.

Про це повідомили в АТ "Укрзалізниця", передає ЦТС.

Топ-10 найбільш завантажених вокзалів в минулому році:

Центральний ж/д вокзал столиці - 23,4 млн пасажирів (із них посадка  –  11,6 млн пас. / висадка  –  11,7 млн пас.).

Львів – 8,3 млн пас. (4,1 млн пас./ 4,1 млн пас.);

Харків-Пасажирський  –  5,7 млн (2,9 млн пас. / 2,8 млн пас.);

Одеса-Головна  –  5,5 млн тис. (2,8 млн пас. / 2,7 млн пас.);

Дніпро-Головний  –  3,3 млн (1,6 млн пас. / 1,6 млн пас.)

Вінниця  –  2,6 млн пас. (1,3 млн пас. / 1,3 млн пас.);

Запоріжжя 1  –  2,1 млн пас. (1,05 млн пас. / 1,04 млн пас.);

Івано-Франківськ  –  1,6 млн пас. (823,3 тис. пас. / 830,4 тис. пас.);

Хмельницький  –  1,6 млн пас. (0,78 млн пас. / 0,79 млн пас.);

Херсон  –  1,5 млн пас. (0,8 млн пас. / 0,7 млн пас.).

Зазначається, що дані щодо вокзалів надані лише з урахуванням числа пасажирів поїздів далекого прямування.

Рейтинг найбільш завантажених поїздів у 2018 році:

№45/46 Ужгород  –  Лисичанськ  –  1,3 млн пас.;

№138/137 Хмельницький  –  Лисичанськ  –  950,8 тыс. пас.;

№70/69 Маріуполь  –  Львів  –  852 тыс. пас.;

№120/119 Запоріжжя, Кривий Ріг  –  Львів  – 778,4 тыс. пас.;

№41/42 Дніпро  – Трускавець  –  778 тыс. пас.;

№124/123 Костянтинівка  –  Київ  –  729,8 тыс.пас.;

№145/146 Київ  –  Ізмаїл  –  708,2 тыс. пас.;

№43/44 Івано-Франківськ  –  Київ  –  650,6 тыс. пас.;

№108/107 Одеса  –  Ужгород  –  638,6 тыс. пас.;

№126 / 125 Київ - Костянтинівка - 606 тыс. 113 пас.;

№148/147 Одеса  –  Київ  –  606 тыс. пас.

В УЗ відзначили, що кореспонденція пасажиропотоку в поїздах враховує дані про проїзні документи, які оформлялися від/до будь-яких станцій на всьому шляху прямування потяга сумарно в обох напрямках.

Нагадаємо:

Раніше глава "Укрзалізниці" Євген Кравцов заявив, що у 2019 році стартують конкурси на передачу залізничних вокзалів в концесію. За його словами, УЗ витрачає щорічно на утримання вокзалів 500 млн гривень. Таким чином, через три роки вокзали повинні окупатися, підкреслив він.

Як зазначила старший юрист практики банківського та фінансового права, ринків капіталу компанії "ЄПАП Україна" Катерина Олійник, в умовах нестачі бюджетних ресурсів для реконструкції будівель та розвитку інфраструктури залізничних станцій навряд чи "Укрзалізниця" самотужки здійснить будівельні та інші роботи так, як це може зробити приватний інвестор.

За її словами, ресурси можна залучити через приватного партнера та інвестора. Найкраще, якщо він матиме досвід в управлінні транспортною логістикою, комерційними площами та об'єктами нерухомості.

Пошук такого інвестора може бути складним завданням, однак його успіх міг би істотно збільшити шанси на розробку та реалізацію найефективнішої моделі розвитку й управління вокзалом та об'єктами його інфраструктури, підкреслила експерт.