Чому росте тіньовий ринок тютюнових виробів

Вівторок, 23 квітня 2024, 18:11
Як боротися з тіньовим ринком сигарет та чому перші спроби призвели до ще більшого зростання "тіні"?
експерт Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна"


Ідеї, які змінюють міста

Надходження до держбюджету від тютюнових виробів у 2023 році сягнули рекордних 80,3 млрд грн, що більш ніж на третину перевищує показники 2022 року (+36%).

Причин такого зростання кілька: збільшення ставок в рамках гармонізації з європейськими, порівняння з шоковим 2022 роком, девальвація гривні і зростання середніх роздрібних цін.

Збільшення ставки акцизів на тютюнові вироби з одного боку - сприяє збільшенню надходжень, а з іншого – стимулює уникнення їх сплати.

Традиційно експортоорієнтована в плані нелегальних сигарет Україна стала об’єктом атаки для незаконного імпорту і підпільних виробництв. 

У результаті, якщо у 2016 році рівень тіні на внутрішньому ринку становив 1,1% (дані Kantar), то у 2022-му це вже було 20,1% (розрахунок Економічної експертної платформи).

Чому уряд надає податкові преференції спонсору війни та що з цим робити?

У 2023-му році тенденція була різноспрямованою – рівень тіні стрибав від 21-22% у І кварталі до 11-13% у ІІІ-му, і знов до 23.5% у IV кварталі 2023 року.

Розрахунки декількома способами показали середньорічну цифру приблизно 19% тіні.

Які зміни відбувались протягом 2023 року?

Протягом 2023 року значно зросли обсяги білих виторгів тютюнової продукції, по кварталах: І кв. 2023 – 25,5 млрд грн; ІІ кв. 2023 – 30,5 млрд грн; ІІІ кв. 2023 – 33,9 млрд грн; IV кв 2023 – 29,7 млрд грн.

Відповідно три квартали зростала і сплата податків. Проте у 4 кварталі тренд змінився на протилежний, впали "білі" продажі, впала сплата податків, зросла тіньова частка.

Причин декілька:

  1. Зміни в законодавстві

У серпні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону торгівлі сигаретами у магазинах безмитної торгівлі, які використовувалися для легалізації сигарет, які з виробництва потрапляли прямо на внутрішній ринок.

  1. Робота парламентської тимчасової слідчої комісії

На початку 2023 року почала роботу Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила внесок у детінізацію підакцизних галузей: за підсумками засідань ТСК були внесені зміни до низки НПА, надано доручення БЕБ, Нацполіції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.

Відповідно активізувалась робота контролюючих та правоохоронних органів, що ускладнило роботу "сірих" та "чорних" схем, внаслідок чого тіньова частка ринку почала зменшення.

Проте у IV кварталі 2023, коли ТСК завершувала свою роботу, схеми почали знов активізуватися.

  1. Активізація нелегальних виробництв

Саме у четвертому кварталі 2023 року наростили обсяги виробництва, розташовані у Львівській та Рівненській областях, а також реінкарнувалося підприємство, яке раніше розташовувалося у м. Жовті Води.

  1. Інституційна слабкість державних органів

У 2023 році в Бюро економічної безпеки змінилося три керівники. На початку квітня 2024 року призначено вже нового очільника.

За 2023 рік було обліковано 369 кримінальних правопорушень за ст. 204 Кримінального кодексу (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів), вручено 124 підозри, 101 направлено до суду.

Проте, зазначені цифри стосуються усіх підакцизних товарів, а не лише тютюнових виробів. Крім того вони навряд чи стосувалися великих тютюнових синдикатів.

Більш-менш суттєві заходи щодо протидії саме нелегальним виробництвам почали вживатися лише наприкінці 2023 року та на початку 2024-го.

Підвищення акцизів на тютюнові вироби з 1 січня 2024 року, помножене на параліч Бюро економічної безпеки, вже дало негативний результат на початку 2024 року – маємо близько 26-28% тіні за результатами І кварталу 2024 року.

Що робити для мінімізації тіньового ринку?

Яким буде рівень тіні протягом року, залежить від кількох факторів:

1) Стратегування

Розробка нової редакції Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів та Плану заходів щодо її реалізації.

Причому стратегія має включати не лише правоохоронні механізми протидії, але й фіскальні та інші.

Попередня Стратегія передбачалася на період до 2021 року, однак після закінчення строку дії загальний звіт про стан виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії представлений не був.

Таким чином, неможливо здійснити об’єктивний моніторинг ефективності заходів, що вживалися та що вживаються зараз.

Наразі експертні оцінки поки що невтішні.

2) Комплекс заходів правоохоронного спрямування

Необхідно провести масштабні спецоперації щодо припинення діяльності великих тютюнових синдикатів, особливо з огляду на те, що всі гравці на нелегальному ринку відомі навіть тим, хто не надто переймається нелегальними ринками тютюну.

Більш ніж упевнений, що органи правопорядку мають у своєму розпорядженні терабайти інформації щодо незаконної діяльності тютюнових королів.

З 1 січня 2024 року Бюро економічної безпеки отримало додатковий інструмент у вигляді криміналізації контрабанди підакцизних товарів.

3) Посилення інституційної спроможності ДПС, ДМС, перезавантаження БЕБ

11 квітня 2024 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки.

Бізнес-спільнота зазначила, що в оновленому урядовому законопроєкті було враховано низку пропозицій бізнес-асоціацій, зокрема щодо:

  • обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією, з переважним голосом міжнародних експертів;
  • негайної переатестації усіх працівників Бюро;
  • аудиту (незалежної оцінки) за один рік та три роки після призначення нового керівника.

Однак, деякі важливі пропозиції залишились неврахованими, зокрема, що стосуються атестації, включення міжнародних експертів до кадрових комісій з відбору та переатестації, надання доступу Бюро до існуючих державних інформаційних систем, встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро.

3) Зміни в законодавстві 

Ратифікація Протоколу щодо ліквідації нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

Подання до Верховної Ради законопроєкту про приєднання України до Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, який передбачає створення механізму відстеження руху тютюнових виробів (контроль за ланцюжком постачання).

Також є доцільним розглянути питання лібералізації акцизної політики та запровадження різних розмірів ставок акцизного податку в залежності від ступеня ризику для здоров’я та у відповідності з практикою країн-членів ЄС. 

У Верховній Раді зареєстровано необхідний законопроєкт №11090, який імплементує у національне законодавство України норми Директиви 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби. Доцільно його прийняти протягом 2024 року.

Сподіваємось представники влади врахують пропозиції аналітичних центрів та реалізують необхідні зміни для мінімізації тіньового ринку якнайшвидше.