"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Хто буде працювати на державу за копійки

Хто буде працювати на державу за копійки

Що зміниться в оплаті праці чиновників та що мотивує людей іти на держслужбу.
Вівторок, 2 квітня 2024, 08:14
незалежна консультантка з організаційних трансформацій, старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Мінекономіки

У чорно-білому світі "зрад" і "перемог" слово "чиновник" нерідко асоціюється з бюрократією та неефективністю, а "державна служба" – з корупцією.

Поняття людини, яка працює на державу, змішало депутатів, політиків Кабміну, Офісу президента та працівників виконавчої влади в єдину абстракцію без можливості розрізнити, у кого які гріхи, здобутки та проблеми.

Реформа оплати праці держслужбовцям – що зміниться?

З 2024 року запрацювала реформа системи оплати праці для держслужбовців. Вона спричинила значні зміни в структурі доходів працівників. Тепер розмір окладу залежатиме від виду повноважень і має стати уніфікованим для всіх органів виконавчої влади. Умовно юрист у Міненерго та Міносвіти, який займається нормотворенням, працюватиме в єдиних зарплатних рамках.

Також збільшено фіксовану частку окладу та зменшено роль надбавок та премій, які призначалися за власною оцінкою керівника. Простими словами: раніше 30% від суми, яку чиновник отримував на руки, були гарантовані, а 70% залежали від суб’єктивної думки начальника. Тепер усе навпаки: премія не може перевищувати 30% окладу, а більшість окладу, 70%, стає фіксованою.

Реклама:

Чи підвищиться якість роботи чиновників після цих змін? Чи дозволять ці зміни залучити найкращих кандидатів до роботи в державних установах?

Сталість окладу – це крок до стабільності та прозорості, це шанс позбавитися від можливої несправедливості в розподілі зарплатного фонду в організації, стати більш захищеними. Це також наближення до побудови інституціоналізації та чесності в спілкуванні держслужби як роботодавця з кандидатами.

"9 тис грн оклад плюс премія" не стимулюють шукачів роботи йти на державну службу. Премії може й не бути і яка її частка в доході – ніхто не повідомляв.

У кишені густо чи пусто?

Суттєвою проблемою лишається рівень винагороди держслужбовців. Стандартна заробітна плата головного спеціаліста без досвіду роботи на державній службі становить у регіонах близько 7 тис грн.

Начальник Львівської ОВА Максим Козицький розповів, що керівник відділу, відповідальний за планування заходів з мобілізаційної підготовки та організацію роботи з бронюванням працівників, отримує 9 тис грн. В одному з опитувань державних службовців ми отримали коментар: "Як я можу думати про роботу, якщо кожен місяць ледь закриваю кредит на побутові речі?".

Суспільство очікує, що людина, яка працює на державу, мусить мати найвищу кваліфікацію та застосовувати її для спільного блага. Однак у житті бачимо, що держава конкурує з бізнесом за таланти та програє цю битву. Яку роботу ви оберете в столиці: фінансовим аналітиком у приватній компанії з окладом понад 50 тис грн чи підете працювати на державу з окладом 17 тис грн у міністерстві?

Не може людина в стоптаних туфлях, сидячи в холодному кабінеті, вознестися над своїми фінансовими проблемами та думати про благополуччя свого регіону чи всієї країни. Не може чиновник бути ефективним, якщо йому не вистачає зарплатні на необхідне. У результаті десятки вакансій закриваються роками, а плинність кадрів на держслужбі на початку 2024 року становила 25-27%.

Справа лише в грошах?

Оплата праці – лише один з елементів успіху. Культура організації, а саме система нематеріальної мотивації, гнучкість умов роботи та позитивна атмосфера в колективі – це фактори, які значно впливають на задоволення працівників та їхню продуктивність. Культура – це сформовані норми, правила і звички, які будуть діяти при будь-якому рівні оплати праці.

З Командою підтримки реформ Мінекономіки ми досліджували фактори нематеріальної мотивації серед працівників одного з державних органів. Просили працівників оцінити, які фактори позитивно впливають на їх роботу.

Респонденти визначили дистанційну роботу, що можна інтерпретувати як гнучкість умов, позитивну атмосферу в колективі, підтримку керівника, саморозвиток і підтримку колег. Це фактори, які тримають людей на роботі, а їх відсутність вплине на рішення звільнитися. Вони говорять про потребу чиновників мати комфорт, підтримку і здорову атмосферу на роботі.

А тепер дайте собі відповідь: як часто згаданими інструментами мотивації, широко прийнятими в бізнесі, користуються в державних органах?

Що в підсумку

Держава як роботодавець втрачає кандидатів не лише через рівень доходу, а й через недостатність практик управління, системи мотивації та особливості організаційної культури. Навіть підвищення зарплати не вирішить проблему.

Потрібне поєднання методів, що впливатиме на лідерство і спроможність органів влади. До того ж, в умовах викликів, які ставляться перед державною службою, важливо дбати про добробут і ментальне здоров'я працівників.

Державна служба повинна культивувати прозорість, комфортний клімат та адекватну оплату праці, а також впроваджувати найкращі практики управління персоналом. Загалом – мати сильний бренд роботодавця.

Мусимо сформувати таку культуру організації, яка буде приваблювати найкращих кандидатів, а вони будуватимуть сильну країну для всіх нас.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: