Як стартапи драйвують економіки країн та чи під силу це Україні

Понеділок, 30 жовтня 2023, 08:12
37 країн-лідерів міжнародного ринку завдячують своєму економічному успіху стартапам.
очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій


Фінтех

Коли ми говоримо про стартапи, то, здебільшого, уявляємо якусь людину, групу людей чи компанії, котрим вдалося "перевернути гру", вигадати щось абсолютно нове, сучасне і технологічне, а відповідно, заробити шалені статки. 

Це не дивно, таких прикладів – десятки та сотні. Google, Apple, Facebook, Whatsapp – усі ці вже звичні для нас проєкти починалися саме як стартапи, ідеї, які хтось наважився втілити в реальність. Сьогодні ж це компанії з чималими статками. 

Скажімо, активи Google перевищують $130 млрд, Apple – $350 млрд, а Facebook за 20 років вийшов на дохід у $51 млрд. Але стартапи – це не лише прибутки для авторів, а й розвиток економіки країни, в якій вони реєструються та реалізуються. 

Фактично стартап слід розглядати як своєрідний каталізатор економічного зростання, причому не лише на локальному, а й на глобальному рівні. Цифри кажуть самі за себе: лише у 2021 році обсяг фінансування різноманітних стартапів у всьому світі перевищив 600 мільярдів доларів. 

Тільки вдумайтесь у цю суму. Цінність, створена стартапами, вже давно "змагається" з економіками країн "великої сімки", а їхня кількість зростає в геометричній прогресії. Тому коли хтось пише, що майбутнє – за стартапами, цей хтось дуже сильно помиляється. Бо за стартапами – сьогодення. Майбутнє вже стало реальністю.

Вісім найдорожчих tech-стартапів світу 2023 року

Якщо ж говорити про "дивіденди", які напряму відчутні звичайному населенню, то це насамперед робочі місця. Торік у країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), стартапи забезпечували близько 50% всіх нових робочих місць. 

Уявіть, 37 країн-лідерів міжнародного ринку завдячують своєму економічному успіху саме стартапам. Звісно, не безпідставно. Цьому передувала тривала й кропітка робота з чималими інвестиціями. І це шлях, який необхідно пройти й Україні.

Утім робочі місця та поповнення державного бюджету – це лише поверхневі переваги стартапів. Те, що впадає в очі першим, але не відображає реальної картини. Скажімо, типове уявлення пересічної людини про стартап часто виглядає так: "Хтось створив класний проєкт, перетворив його на бізнес, сплачує податки та наймає людей. Круто". Так, круто. Але це далеко не все.

Стартапи – це двигун розвитку технологій та інновацій, такий собі бустер для модернізації та діджиталізації не лише конкретної компанії, а й країни, в якій вона працює. 

А ще рівень розвитку стартапів – це неофіційний індекс доброчесності, соціальної відповідальності та культури дотримання закону. Бо будь-який стартап – це інвестиції з інших країн. 

А жодна європейська держава не вкладатиме кошти туди, де існує ризик розкрадання, корупції чи нецільового використання бюджету. Отже, стартапи розвивають не лише економіку й технології, а й внутрішню культуру країни. Ту саму відповідність критеріям "сучасних і прогресивних", на яких ми досі намагаємося рівнятися, замість того, аби просто стати частиною цієї спільноти.

Зрештою, стартапи – це не лише про "велику сімку", "дев’ятку" чи будь-яку іншу обмежену кількість країн, які прийнято вважати лідерами розвитку. Стартапи – це абсолютно про всі країни світу. 

І якщо для умовних США чи Японії вони встигли стати невіддільною частиною стратегії економічного розвитку, то для менш розвинених країн саме стартапи – це рятівне коло, що допомагає перетнути Босфор "другого" чи "третього" світів. 

Як приклад можемо розглянути Туреччину, де стартапи системно ігнорувалися фактично до 2010 року. Тобто до моменту, коли влада нарешті усвідомила роль цього напряму та перспективи, що відкриваються разом із його розвитком. 

Відтоді Туреччина відчутно змінила свій економічний курс, "розблокувавши" на мапі абсолютно новий для себе маршрут.

Вже в перші півроку турецькі стартапи сумарно залучили близько $100 млн, а до початку 2020-х років країна спромоглася розкрити свій реальний потенціал та заявити про себе на повний голос. Згадаймо, наприклад, компанії Getir та Dream Games. Їхні назви мало про що говорять в Україні (поки що), але зрозумілими будуть цифри. 

Getir запустили у 2015 році, після цього стартапу вдалося залучити понад $400 млн, а згодом підвищити свою вартість до $2,6 млрд. Непогане зростання, правда? Сьогодні стартап об’єднує понад 32 тисячі співробітників та, крім Туреччини, працює на ринках США, Нідерландів, Німеччини та Великої Британії. Доволі потужно як для системи кур’єрської доставки з ресторанів.

Таких прикладів від наших сусідів через Чорне море можна навести чимало. Але й вони не впали з неба як подарунок. Це – результат зусиль місцевої влади, яка створила всі умови для розвитку стартапів у своїй країні. 

Гранти, субсидії, пільги, допомога з приміщеннями, співпраця з державними дослідниками та міністерствами – це те, про що ми знаємо лише публічно, умовно, не забігаючи далі першої сторінки пошуку. 

Або ж можемо "пробігтися" досвідом Індії – надзвичайно "молодої" країни, де близько 65% населення складають люди віком від 25 до 35 років. Там "революція стартапів" почалася ще раніше – у 2008-му році. 

Так-так, саме під час глобальної економічної кризи. Здавалося б, коли весь світ намагається втримати на гідному рівні вже створені процеси, не варто вдаватися до кардинальних змін. Але Індія вирішила інакше й зробила ставку на стартапи. І не помилилася.

За підрахунками видання Inc42, нині в країні працюють понад 6000 стартапів. Для розуміння: це більше, ніж у Великій Британії. Цікаво, що майже половина з них, за словами прем’єр-міністра країни, фізично розташовані в містах умовно другого та третього світів. 

Цей кейс доводить, що розвивати стартапи можна будь-де, і для цього не обов’язково штучно розбудовувати мегаполіси. Навпаки, вони природно з’являться там, де вирують технології та інновації. Навіть на рівні ідей.

Тут ще варто віддати належне державній політиці Індії, яка забезпечила для своїх розробників низькі податки та всі умови для повноцінного розвитку. Звідси й результат – щонайменше 5% ВВП країни забезпечують стартапи. 

Що це все означає для нас, українців? Лише одне: ми не можемо більше гаяти часу. Поки ми щороку повторюємо вивчену 20 років тому мантру, що "майбутнє – за стартапами", інші країни ці 20 років працювали над наближенням майбутнього. І їм вдалося. 

А отже, все вийде й у нас. Країни, яка навіть боронячи себе останні півтора роки у повномасштабній війні, спромоглася підвищити свій рейтинг на 2 сходинки у Глобальному інноваційному індексі GII 2023.

Так, аби розробити повноцінну екосистему стартапів, необхідно добряче попрацювати. Реформувати відповідальні інституції, втілити концепцію з розвитку ІР-культури, офіційно зробити розвиток стартапів невіддільною частиною економічної стратегії. Але нічого неможливого в цьому немає. Особливо, коли ми говоримо про кроки кожного у досягненні перемоги та повоєнну відбудову і розвиток. 

Саме стартапи допоможуть нам знайти кошти, технології та спеціалістів, які не лише відбудують країну, а й виведуть її на принципово новий рівень. Врешті-решт, час довести, що ми не просто так входимо до десятки країн із найбільш "скіловими" айтівцями. Просто окрім ринку послуг нам треба подивитися у напрямку ринку продукції. Продукції, про яку говоритиме весь світ.