Чому Україні потрібно відновити е-декларування

Понеділок, 24 липня 2023, 13:10
Як відсутність електронного декларування в Україні ставить під загрозу кредити від МВФ та євроінтеграційний рух.
радник ЮФ "Василь Кісіль і Партнери"


Фінтех

"Спочатку перемога, а потім декларування" – таке офіційне роз’яснення опублікувало НАЗК на своєму веб-сайті в березні 2022 року. У той момент війська російського агресора були на підступах до столиці, і тому ніхто не ставив під сумнів правильність такого твердження. 

Після деокупації значної частини наших територій більшість держслужбовців повернулись до нормальної роботи. Втім, попри відносну стабілізацію ситуації в тилових районах, питання е-декларування продовжувало залишатись у підвішеному стані. 

Станом на сьогодні, через більш ніж півтора роки після початку повномасштабного вторгнення, обов’язок посадовців подавати е-декларації досі не відновлено. 

Воєнний стан і призупинення декларування

7 березня 2022 року набрав чинності закон №2115-ІХ, за яким дедлайн подання всіх звітних документів було перенесено на 3 місяці після закінчення воєнного стану. У той же день НАЗК офіційно роз’яснило, що положення цього закону поширюються в тому числі і на електронні декларації. 

Марафон, а не спринт: чи готова Україна виконувати програму з МВФ

Ще через кілька місяців Верховна Рада доповнила прикінцеві положення закону "Про запобігання корупції" новим пунктом 2-7, згідно з яким е-декларації, кінцевий строк подання яких припадає на період дії воєнного стану, можуть бути подані протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. 

Сьогодні положення цих законодавчих актів досі залишаються чинними. Технічна можливість подати декларацію в Реєстрі існує, але зобов’язання робити це під час воєнного стану немає. Таким чином, обов’язок подавати електронні декларації перетворився на право. 

Кредити МВФ і декларування 

Кредитування МВФ є важливим джерелом поповнення нашого бюджету під час війни. Втім, таке фінансування не є безумовним: для його продовження Україна має демонструвати прогрес за напрямками реформ, що визначені у звітах МВФ.

31 березня 2023 року МВФ видав меморандум, в якому відновлення е-декларування визначено як умова для подальшої кредитної підтримки України. Згідно з документом, Україна має до кінця липня 2023 відновити е-декларування для усіх публічних службовців, які не є мобілізованими та не беруть участь у бойових діях.

Керівництво НАЗК вже декілька місяців веде консультації з МВФ щодо відновлення е-декларування. Втім, конкретні результати цих консультацій наразі не відомі. 

При цьому варто зауважити, що НАЗК не є суб’єктом, від якого залежить відновлення е-декларування. Для цього необхідні зміни до законів, які може ухвалити лише парламент.

На початку липня 2023 одразу декілька представників МВФ нагадали, що Фонд очікує на прогрес України в частині відновлення е-декларування. У разі невиконання цієї умови подальші кредитні транші МВФ можуть опинитись під загрозою. 

Статус кандидата в члени ЄС і декларування

У червні 2022 року відбулась історична подія: Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС. Але, як зараз модно казати – є нюанс. Єврокомісія висунула Україні перелік з 7 критеріїв, які необхідно виконати для збереження статусу кандидата в члени ЄС. У разі їх невиконання Україна може втратити наданий авансом кандидатський статус.

Один із цих 7 критеріїв стосується запобігання корупції та звучить наступним чином: "Подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на найвищому рівні, шляхом проведення проактивних та ефективних розслідувань, а також переконливих показників судових справ та засуджень; завершення призначення нового керівника САП шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запуск і завершення процедури відбору і призначення нового Директора НАБУ". 

Після призначення нових керівників НАБУ і САП українські дипломати заявили про успішне виконання антикорупційного критерію. Втім, представники ЄС з таким твердженням не погодились. 

Так, 23 червня 2023 року Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї представив неформальний проміжний звіт про виконання Україною кандидатських критеріїв. 

Комісар зауважив, що Україна успішно виконала лише 2 з 7 критеріїв ЄС: провела реформу органів правосуддя та оновила законодавство про засоби масової інформації. Щодо антикорупційного критерію Комісар відмітив лише "певний прогрес", зокрема у призначенні нових керівників НАБУ і САП. 

При цьому Комісар наголосив, що Україні ще належить "вжити подальших системних кроків, зокрема відновити електронну систему декларування активів". Аналогічні заяви наприкінці червня 2023 року пролунали і від посла ЄС в Україні Матті Маасікаса. 

Такі заяви європейських функціонерів свідчать, що Євросоюз вважає відновлення е-декларування обов’язковою складовою виконання антикорупційного критерію кандидата в члени ЄС.

У жовтні 2023 року Єврокомісія має презентувати повноцінний звіт про виконання Україною кандидатських вимог. У разі їх успішного виконання ЄС може ініціювати питання про початок переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Якщо ж Єврокомісія визнає результати незадовільними, подальша європейська інтеграція України може бути суттєво сповільнена. 

Спроби відновити е-декларування в Україні

Після поновлення роботи більшості державних органів в українському суспільстві почали активно обговорювати відновлення е-декларування. На тлі цього у вересні 2022 року лідер парламентської фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт №8071 "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу". 

У законопроєкті передбачався обов’язок осіб, які у 2022 році не подали е-декларації, подати їх протягом 60 днів з моменту набрання чинності цим законом. Втім, досить швидко стало зрозуміло, що законопроєкт №8071 не буде прийнятий швидко. 

Так, після схвалення законопроєкту антикорупційним комітетом ВРУ в жовтні 2022 року подальших юридичних дій щодо нього не вчинялось. 

У лютому 2023 року 25 000 голосів набрала електронна петиція до Президента про відновлення е-декларування. Втім, істотних зрушень вона не принесла – Президент відповів, що для відновлення е-декларування вже подано законопроєкт №8071, і вирішення цього питання наразі перебуває у виключній компетенції Верховної Ради. 

У травні 2023 в коментарях ЗМІ керівники парламентських фракцій і груп заявили, що в цілому підтримують відновлення е-декларування. Автор законопроєкту №8071 зазначив, що перше читання законопроєкту планується до кінця червня, а друге – до кінця вересня 2023 року. 

Також з’явилась інформація, що робоча група за участі народних депутатів, НАЗК, НАБУ, Мін’юсту і Мінцифри напрацьовує альтернативний законопроєкт про відновлення декларування.

Станом на сьогодні законопроєкт №8071 чи будь-який інший проєкт закону про відновлення декларування не був ані прийнятий за основу, ані навіть включений до порядку денного сесії ВРУ. 

Тим часом, державні службовці та політики не спішать подавати е-декларації за попередні роки. Згідно з офіційними даними НАЗК декларації за 2021 рік наразі подало близько 50% усіх декларантів, а за 2022 рік – менше 30% декларантів. 

* * *

Як влучно зазначав лауреат Нобелевської премії, економіст Мілтон Фрідман: "Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове". Дійсно, тимчасове рішення про призупинення е-декларування, прийняте під вогнем ворожої артилерії півтора роки тому, сьогодні набуває загрозливих ознак постійності. 

На жаль, досвід показує, що під час війни корупційні ризики нікуди не зникають, а в деяких сферах – навіть загострюються. Натомість відсутність обов’язкового е-декларування дозволяє недобросовісним особам приховувати незаконно набуті статки, а також уникати моніторингу з боку антикорупційних органів і громадськості.

Більше того, ігнорування вимог міжнародних партнерів про перезапуск е-декларування може негативно вплинути на фінансову підтримку та євроінтеграційні перспективи України. Саме тому нашій державі потрібно зробити рішучий крок в бік відновлення е-декларування – крок, який однозначно наблизить нас до омріяної Перемоги.