Війна руйнує довкілля і шкодить клімату

Війна руйнує довкілля і шкодить клімату

Які наслідки для клімату в Україні та світі спричинила розпочата Росією війна?
Середа, 7 червня 2023, 17:52
співавтор звіту Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни та член наглядової ради "Екодії"

Російське вторгнення та велика війна стала можливою, в тому числі, завдяки залежності людства від викопного палива, використання якого спричиняє викиди парникових газів та глобальну зміну клімату. 

Експорт природного газу, нафти та вугілля дозволив РФ роками накопичувати фінансові ресурси й використовувати їх для підготовки до загарбницької війни, а зараз дозволяє її продовжувати, незважаючи на санкції та поступову відмову від російських енергетичних ресурсів. 

Разом з тим, російська війна в Україні, окрім усіх інших руйнувань та страждань, продовжує шкодити клімату планети. 

Викиди парникових газів, пов’язані із воєнними діями, за дванадцять місяців війни, відповідно до оновленої оцінки Ініціативи з обліку викидів парникових газів від війни, склали 120 млн тонн СО2 екв. Це рівнозначно загальному обсягу річних викидів парникових газів Бельгії. 

Реклама:
 

Це один з впливів війни, який відчують не лише в Україні, але й далеко за її межами, в тому числі країни глобального півдня й, зокрема,  найменш розвинуті країни, які часто є найбільш вразливими до наслідків зміни клімату. 

Такий вплив буде полягати як у безпосередньому підвищенню ризиків прояву катастрофічних наслідків зміни клімату (підвищення температури та хвилі екстремальної спеки, посухи, сильні зливи та інші природні катастрофи, втрата біорізноманіття тощо), так і у можливому ризику переспрямування фінансових ресурсів із допомоги у скороченні викидів та зменшення вразливості до кліматичних змін на посилення безпеки та мілітаризацію. 

Поки країни і компанії усього світу шукають рішення для скорочення викидів парникових газів, війна продовжує генерувати мільйони тонн викидів СО2 щомісяця. 

Ініціатива з обліку викидів парникових газів від війни досліджує вплив війни на клімат та оцінює викиди безпосередньо пов’язані із військовими діями та викиди, які спричинені наслідками військових дій: пожежами, міграцією, руйнуванням цивільної інфраструктури тощо. 

Із кожним місяцем війни неухильно зростає загальне споживання пального та кількість використаних боєприпасів. Паливо споживається у великих кількостях не лише на полі бою, але й для забезпечення постачання техніки, боєприпасів, будівельних матеріалів, їжі та інших вантажів. 

Хоч танки та інша броньована техніка разом із літаками та гелікоптерами споживають великі обсяги палива на одиницю техніки, забезпечення логістики часто потребує найбільше ресурсів. 

Спалювання дизелю, бензину та авіаційного палива, за оцінками, спричинило викиди на рівні 18,8 млн тонн CO2 eкв. Додаткові викиди в обсязі 3,1 млн тонн CO2 eкв. були спричинені виробництвом та використанням артилерійських снарядів та іншої амуніції, зруйнованої та пошкодженої техніки та будівництвом масштабних фортифікаційних споруд. 

Оцінки прямих викидів від війни будуть і надалі уточнюватися, і можуть виявитися навіть більшими. 

 

Кількість пожеж площею понад один гектар порівняно з довоєнним 12-місячним періодом зросла в 36 разів. Ці пожежі переважно спостерігаються безпосередньо поруч із лінією фронту, і багато з них призводять до знищення лісових масивів. 

Хоча взимку пожежі були менш інтенсивними, очікується, що в літній період вони посиляться і призведуть до подальшого негативного впливу на екосистеми та клімат. 

Крім того, пожежі в населених пунктах також призводять до згоряння великої кількості пластику, деревини та інших горючих матеріалів, спричиняючи значні обсяги викидів парникових газів. 

Загальний обсяг додаткових викидів від пожеж внаслідок війни оцінено на рівні 17,7 млн тонн CO2 eкв. 

Найбільший вплив на клімат, спричинений війною, — це майбутні викиди парникових газів, пов’язані із відбудовою зруйнованої та пошкодженої інфраструктури: житлових будинків, навчальних та медичних закладів, автомобільних мостів та доріг, електростанцій та трансформаторних підстанцій тощо. 

Загальний обсяг викидів, пов’язаний із відновленням інфраструктури, оцінено на рівні 50,2 млн тонн CO2 eкв. 

Крім того, через закриття повітряного простору України для комерційних польотів і різні заборони на польоти, введені західними країнами і РФ, для багатьох західних перевізників були перекриті важливі повітряні шляхи зі сходу на захід між Європою і Азією. 

Перевізники були змушені обирати на маршрутах до Східної та Південно-Східної Азії обхідні шляхи, тож час польотів збільшився, як і додаткові витрати на пальне й обсяги викидів парникових газів. Відповідно до оцінок, додатковий обсяг викидів парникових газів у 2022 році склав 12 млн тонн CO2 eкв. 

Одночасно, війна спричинила падіння економіки в Україні на 29% у 2022 році, що призвело до відповідного скорочення викидів парникових газів. Однак, більша частина викидів просто перемістилася за межі України. 

За офіційними даними, більше 8 мільйонів біженців були змушені тікати від війни в Європу та інші частини світу, а відповідно викиди, пов’язані із їх споживанням енергетичних ресурсів, пересуванням, споживанням продуктів, одягу та інших речей, також перемістилися до інших країн. 

Продукція енергоємних експортно-орієнтованих галузей промисловості, на зразок металургії, на глобальних ринках була заміщена виробниками інших країн. Крім того, через дефіцит енергоресурсів, порушені ланцюжки постачання та зруйновані заводи виробництво багатьох споживчих товарів також перемістилося до Європи. 

Продукти, які вироблялися і споживалися в Україні, тепер виробляються в інших країнах і імпортуються або постачаються у вигляді гуманітарної допомоги. 

Таким чином, скорочення викидів в Україні значною мірою компенсується збільшенням викидів в інших регіонах, і суттєвого покращення для клімату не відбувається. 

Навпаки, додатково до спричинених викидів парникових газів війна підриває спроможність інвестувати в проєкти запобігання зміні клімату та адаптації до її наслідків. 

До війни інвестиції, необхідні для переходу до низьковуглецевої економіки відповідно до цілей національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, оцінювалися на рівні 102 млрд євро до 2030 року. 

Натомість тільки прямі втрати від війни вже наближаються до цієї суми, а непрямі втрати уже перевищують її в рази. Як наслідок, десятки мільярдів євро, які мали б бути спрямовані на боротьбу зі зміною клімату, будуть необхідні для післявоєнного відновлення. 

Один з основних висновків ключового звіту Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), опублікованому у березні 2023 року, - це необхідність глибоких, швидких, а часом і негайних, та сталих скорочень викидів парникових газів вже цього десятиріччя в усіх секторах. 

З огляду на це, вкрай важливо, аби інвестиції у відновлення за принципом "відбудувати краще, ніж було" враховували не лише питання безпеки, доступності та енергоефективності, але й інші аспекти, пов’язані із скороченням викидів парникових газів та адаптації до наслідків зміни клімату. 

Програми відновлення мають створити умови для використання будівельних матеріалів із меншим "вуглецевим слідом", відмови від інвестицій у викопне паливо, розвитку децентралізованої відновлюваної енергетики та прискорення переходу до низьковуглецевої економіки. 

За висновками МГЕЗК, близько 80% світових запасів вугілля, 50% запасів природного газу та 30% запасів нафти має залишитися невикористаними, аби досягти цілі зі стримування глобального потепління в межах 2°C, і ще більше – якщо досягти цілі з обмеження потепління на не більше ніж 1,5°C. 

Світ виграє, якщо невикористаним залишиться передусім російський природний газ, нафта та вугілля, продажі яких фінансують війну. 

Вплив на клімат – це лише один із багатьох руйнівних наслідків війни для довкілля та екосистем. 

Викиди парникових газів не настільки помітні, як затоплення величезних територій внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС, знищення природоохоронних ділянок чи забруднення земель внаслідок вибухів, однак вони також спричиняють суттєві негативні наслідки не лише для країни, але й у глобальному масштабі. 

Шкода для клімату поруч із іншими впливами на довкілля мають бути включені до оцінки загальних збитків і втрат від війни і враховані при притягненні агресора до відповідальності.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: