"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Тариф на електроенергію збільшився. Чому в цьому виникла потреба?

Тариф на електроенергію збільшився. Чому в цьому виникла потреба?

Чи існують об’єктивні причини для підвищення вартості електроенергії для населення?
Четвер, 1 червня 2023, 08:17
експерт Інституту енергетичних стратегій

Останні кілька місяців обговорення щодо можливого підвищення тарифів на електроенергію підіймалося все частіше.

Учасниками цієї дискусії виступали як державні органи та регулятор, так і виробники й оператори системи розподілу. 

30 травня 2023 року Кабінет Міністрів підвищив тариф на електроенергію для населення до 2,64 грн. Новий тариф діє з 1 червня.

Фактично, основна причина для цих змін – війна, що триває вже майже півтора року. 

Реклама:

Що було до війни? 

В Україні для населення зберігався довоєнний рівень тарифів на електроенергію. Громадяни, що споживають менше, ніж 250 кВт-год на місяць, сплачували 1,44 грн за кВт-год. Ті споживачі, які використали енергії більше, сплачували вже 1,68 грн за кВт-год. 

Попередній раз Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підвищувала тариф у 2017 році. Проте вже тоді вартість електроенергії для населення не покривала витрати на її виробництво та розподілення. 

В результаті в енергетичній галузі утворювався дефіцит коштів, обсягом 140 млрд гривень на рік. 

Щоб покрити цей дефіцит й водночас захистити громадян від високих тарифів на електроенергію, було створено так званий ПСО (покладання спеціальних обов’язків) – спеціальний механізм, за яким державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" продавали електроенергію великим споживачам та компаніям (тобто бізнесу, промисловим підприємствам та ін.) за ринковими цінами. 

Завдяки отриманим прибуткам "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між "соціальними" та ринковими тарифами. 

Враховуючи, що бізнес та промисловість складали понад 40% всього споживання електроенергії в Україні, ця конструкція певний час працювала більш-менш збалансовано, а тому тарифи для населення не змінювалися й трималися на одному рівні. 

Що змінилось з початком війни? 

Ще задовго до початку війни, українські енергетики працювали над тим, щоб під'єднати електросистему України до Європейської мережі операторів системи передавання електроенергії (ENTSO-E) і, відповідно, від’єднатися від єдиної енергосистеми з білоруссю та рф. Цей процес теоретично мав тривати понад рік. 

Його планувалося завершити у 2023 році, після того, як українська система пройде всі відповідні випробування. Перш за все, мова йшла про роботу системи у режимі "енергетичного острова". 

Такі випробування мали відбутися взимку та влітку. 24 лютого 2022 року енергетики почали планове відключення енергосистеми від "східних сусідів", що мало тривати три дні. О четвертій ранку 24 лютого рф розпочала вторгнення. 

З початком воєнних дій не могло бути й мови про повернення до єдиної енергосистеми з агресором. Тому Міністерство енергетики вирішило форсувати приєднання до ENTSO-E

Вже за три тижні (16 березня), завдяки висококласній роботі вітчизняних спеціалістів, Україна стала частиною єдиної енергосистеми з Європою. Хоча цей процес за всіма розрахунками мав тривати мінімум півтора року. 

Одразу від лютого 2022 року енергосистема України опинилася у стресовому стані. Частина потужностей енергосистеми лишилася на окупованих агресором територіях. 

Однією з таких вагомих втрат стала Запорізька АЕС в Енергодарі. Крім цього, під контролем окупаційних військ опинилися Запорізька, Луганська та Вуглегірська ТЕС, Каховська ГЕС та значна частина вітрових та сонячних електростанцій, збудованих на півдні країни. 

За підрахунками експертів, країна через окупацію втратила понад 10 ГВт основних потужностей. 

Крім цього, через війну значних втрат зазнала й економіка країни. Багато великих підприємств не могли нормально працювати через порушення економічних зв’язків та воєнні дії, інші, особливо побудовані на сході України, – взагалі були зруйновані вщент, як, наприклад, металургійний комбінат "Азовсталь". 

Іншими словами, бізнес та промисловість, які через ПСО покривали дефіцит коштів на енергетичному ринку, більше не могли виконувати своїх зобов'язань, або виконували їх не в повному обсязі. Вся чинна конструкція в енергетичній галузі опинилася під загрозою.

Що трапилось через терористичні атаки рф на енергетику?

Парадоксально, але ситуацію врятувало екстрене підключення енергосистеми до ENTSO-E та зниження споживання енергії вітчизняною промисловістю, що дало можливість розпочати експорт енергії за кордон, зокрема до країн ЄС. 

Спочатку енергія, вироблена на українських станціях, постачалась у Румунію. Згодом у Словаччину, Угорщину, Молдову та Польщу. 

У стислі терміни завдяки експорту енергії країні вдалося заробити майже 5 млрд гривень й утримати систему на плаву, не вдаючись до підвищення тарифів. Ситуацію змінив терор енергетики, який росія розпочала восени 2022 року. 

Після масштабних обстрілів, 11 жовтня Україна призупинила експорт енергії задля задоволення потреб всередині країни. Протягом наступних місяців окупанти завдали 255 ударів ракетами та безпілотниками по 112 об’єктах енергоінфраструктури. 

Руйнування зазнали практично всі регіони України, а найбільше Дніпропетровська, Донецька, Київська та Харківська області. Були пошкоджені всі великі тепло- і гідроелектростанції, а також підстанції "Укренерго". 

За словами керівника держкомпанії Володимира Кудрицького, 40-50% потужностей, які українська система мала до вторгнення, тимчасово втрачено. 

Він також зауважив, що для відновлення енергосистеми та підготовки до нового опалювального сезону, за різними оцінками енергетична галузь у найближчі роки потребує $5,7 млрд. 

Саме "Укренерго", за оцінкою експертів, які працювали над звітом, уже зараз на відновлення та захист обʼєктів потребує приблизно $1 млрд. 

Які висновки?

На жаль, ситуацію, що склалася в енергетичній галузі назвати "складною" важко. Неспроможність ПСО тримати ситуацію на плаву через війну, припинення імпорту, катастрофічні руйнування інфраструктури на мільярди доларів – все це змушує енергетиків вживати різноманітні заходи для утримання ситуації під контролем. 

Перш за все мова йде про постійну роботу з партнерами й донорами України, серед яких Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовий банк, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Німецький державний банк розвитку (KfW), USAID, UNDP. 

Всі ці організації вже виділили допомогу на сотні мільйонів євро. Також донорами виступають уряди розвинених країн, союзниць України, серед яких Німеччина, Японія та інші. 

При цьому, ресурси на відновлення енергетичної системи мають постачатися й з середини країни – від українських бізнесу та споживачів, які найбільш зацікавлені у максимально надійному проходженні зимового періоду 2023/24. 

Враховуючи всі перелічені обставини, масштаб руйнувань енергетичної інфраструктури та ситуацію в країні в цілому, рішення щодо перегляду тарифу для побутових споживачів, є об’єктивно необхідним та було неминучим. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: