Фокуси з рентою: як від гри слів втрачає бюджет

П'ятниця, 7 квітня 2023, 08:16
Чому за однакову деревину рентна плата відрізняється в шість разів та що втрачають від цього місцеві громади?
підприємець у сфері деревообробки


Інновації в дії

При визначенні ставки рентної плати за спеціальне використання лісів Податковий кодекс поділяє дровʼяну деревину на два види за цільовим призначенням.

Є дрова, які можна використовувати для технологічних потреб, тобто такі дрова можна переробити на іншу продукцію з доданою вартістю, та паливні дрова.

Розмір рентної плати змінюється від способу використання дров. Якщо за заготівлю кубометра паливних дров необхідно сплатити 8,24 грн, то за ті ж дрова для подальшої переробки рентна плата становить 52,9 грн. Різниця майже в шість разів.

Чиновники обґрунтовують необхідність такого поділу тим, що паливні дрова призначені здебільшого для населення. Отже, через малий розмір рентної ставки ціни на такі дрова мають бути меншими від цін на технологічні дрова.

Що маємо на практиці

Перше. Ціни на паливні і технологічні дрова в останні роки майже не відрізняються, відрізняються лише ставки рентної плати. Це мотивує спритників називати великі об’єми дров паливними та ухилятися від сплати реальних рентних платежів.

Друге. Якщо бізнес використовує дрова для опалення, наприклад, для генерації теплової чи електричної енергії і їх продажу, тобто з комерційною метою, то чому за таке спеціальне використання лісових ресурсів має бути пільгова рентна ставка?

Третє. Паливні дрова, за заготівлю яких сплачуються менші ренті платежі і які нібито призначені для населення, чомусь успішно реалізуються на ліцензованих біржах.

Парадокс у тому, що в біржових торгах, згідно з внутрішньою регламентною документацією, можуть брати участь лише підприємці, але не звичайні громадяни.

Щороку продаються мільйони кубометрів дров, адже за рік заготовляються близько 15 млн куб м ділової деревини. У процесі рубок орієнтовно 50% становлять дрова.

Отже, втрати від маніпуляцій з назвою дров можуть коштувати бюджетам сотні мільйонів гривень щорічно, а наявність такої шпарини в законодавстві нагадує схему з оптимізації податкового навантаження, що особливо недоречно під час війни.

Чому рентні ставки необхідно переглянути

Перше. З 1 січня 2019 року рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів зараховується в таких пропорціях: 37% – до загального фонду державного бюджету, 26% – до спеціального фонду держбюджету, 37% – до місцевих бюджетів.

Спеціальний фонд наповнювався для того, щоб держава могла підтримувати лісове господарства південних та східних областей, території яких малозаліснені і які не могли самостійно фінансувати відновлення лісів та догляд за ними.

Однак після проведення реформи та об’єднання понад 150 лісгоспів у єдине державне спеціалізоване підприємство "Ліси України" проблема способів та методів фінансування малоприбуткових філій на сході та півдні автоматично відпала.

Фокус з кругляком: чому не припиняються незаконні вирубки лісу

Отже, чи доцільно далі фінансувати спеціальний фонд державного бюджету рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів?

Друге. Для розрахунків ставки рентної плати використовується лише діаметр колоди і не враховується клас якості деревини. Від такого методу розрахунків втрачає бюджет. На біржових торгах діаметри колод можуть бути тотожними, а клас якості може відрізнятися (A, B, C, D). Від цього різниця в ціні може становити понад 100%.

Якщо кубометр сосни класу D (діаметр колоди 20-24 см) коштує 1 700 грн, то кубометр такого ж діаметра класу А – 3 700 грн. Дуб показує ще більшу різницю.

Відповідно, врахування класів якості деревини при розрахунку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів допоможе краще наповнювати бюджет. Це також стимулюватиме "Ліси України" краще сортувати деревину.

Третє. Розрахунки рентної плати в твердій сумі не відображає кон’юнктуру ринку, який динамічно розвивається, тому прив’язка лише до об’ємів заготівлі та діаметрів колод значно обмежує мобілізаційний ресурс головного фінансового документа України.

Наприклад, у 2021 році держава отримала від використання лісів понад 1 млрд грн. У 2022 році планували зібрати 898 млн грн, хоча можна припустити, що зібрали 519-626 млн грн. Це притому, що з першого кварталу 2022 року ставки рентної плати за заготівлю деревини всіх лісових порід підвищили приблизно на 15%.

З іншого боку, стартові ціни на деревину на ринку не знижуються. Закриття ринків Європи для російських та білоруських товарів з деревини відкрило чимало можливостей та стимулів для розвитку вітчизняного деревообробного бізнесу.

Переробні підприємства активно нарощують темпи створення продукції з доданою вартістю для подальшого експорту, але це не відображається в рентних платежах.

Прив’язка рентної плати до певного відсотка від ціни деревини, яка склалася за якийсь проміжок часу, теж допоможе збільшити дохідну частину бюджету.

Замість висновків

Отже, існує необхідність впровадити рентні платежі за спеціальне використання лісових ресурсів не в твердій сумі, з прив’язкою лише до діаметрів колод, а з урахуванням класу якості деревини і її вартості, що склалася на біржових торгах.

Потрібно зрівняти ставки ренти для паливних та промислових дров, що унеможливить маніпуляції і не дасть спритникам використовувати схеми.

Держава може роками очікувати на розбудову антикорупційної архітектури та покращення якості роботи правоохоронних органів з метою належного контролю за використанням лісових ресурсів та збільшення надходжень до бюджету.

Однак є дієвіший фіскальний метод, який можна застосувати вже зараз: розробити і впровадити диференційну рентну ставку за використання лісових ресурсів.