Як поєднати ІТ-досвід України та можливості Норвегії для "зеленого" переходу ЄС
Перед цивілізованим світом і зокрема ЄС стоїть нелегке завдання: позбутися залежності від російського газу, яким фінансується путінська війна, і продовжувати боротьбу з кліматичною кризою.
ЄС тримає курс на "озеленення" економіки, а напад на територію України пришвидшує перехід на відновлювальну енергетику.
Одним з ключових та найбільших постачальників енергоресурсів у регіоні є Норвегія, яка водночас зіткнулася з дефіцитом ІТ-спеціалістів.
Це широке вікно можливостей для українських фахівців.
Курс на "зелену" енергетику – це нові можливості
Світ певний час рухається в бік "озеленення" економіки, і мета сучасної Європи – стати першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
З 2020 року 17 з 27 країн-членів ЄС збільшили свої плани щодо розвитку відновлюваної енергетики. За даними Єврокомісії, до 2030 року 45% енергетичного балансу ЄС мають забезпечувати відновлювані джерела енергії.
Парадоксально, але війна в Україні сприяє "озелененню" економіки, адже спонукає якомога швидше знайти заміну російським нафті та газу. З липня по вересень 2022 року імпорт газу з росії до країн Євросоюзу скоротився на 74% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Комбінація досвіду та можливостей
Скандинавські країни мають великий потенціал в енергетичному секторі, адже отримують енергію з нафти, газу, водню, гідроенергії, вітру, сонця і вдало поєднують це для збільшення промислових потужностей.
Особливої уваги заслуговують енергетичні потужності Норвегії. У країні живе лише 1% населення європейського континенту, зате там сконцентровані 60% нафтових ресурсів, 50% водосховищ із запасами води для виробництва гідроенергії, 40% газових і 20% гідроенергетичних ресурсів.
Економіка Норвегії майже повністю працює на відновлюваних джерелах електроенергії, серед яких переважає гідроенергетика: 92% виробництва.
Країна чи не повністю покриває потреби локальних підприємств у гідроенергетичних ресурсах, є сьомим за величиною виробником природного газу у світі та забезпечує понад 2% глобального видобутку нафти.
Норвегія є надійним та одним з найбільших у Європі постачальником енергоресурсів до ЄС. За даними ІТ-компанії Refinitiv Eikon, країна недавно навіть обігнала Росію за обсягами поставок.
Норвегія також намагається правильно та свідомо розпоряджатися своїми ресурсами. У країні налічується понад 400 компаній, що виробляють електроенергію, переважно "зелену". Крім того, дедалі більше компаній приєднується до них з продукцією для мікроенергетики: створення невеликих вітрових генераторів, їх встановлення на стовпах уздовж трас.
Реформи проводяться і в транспортному секторі. Норвегія популяризує електромобілі, надаючи пільги на їх придбання. У результаті Норвегія є лідером серед країн ЄС за використанням "зелених" авто громадянами.
Завдяки комплексному досвіду у відновлюваній енергетиці країна може стати дороговказом на шляху трансформації енергетичної галузі в Європі та світі.
Цифрові рішення з максимальною ефективністю
Ключем до ефективного розгортання енергетичних потужностей, створення, встановлення та використання енергетичних установок, а також побудови нових вертикальних ланцюжків створення вартості є диджиталізація.
Вона дозволяє здійснити "зелений" перехід швидше і дешевше порівняно з розвитком нафтогазової галузі в 1960-1970-х роках. Наприклад, запровадження концепції "цифрового двійника фізичної установки", тобто представлення об'єкта чи процесу у формі цифрового аналога в реальному світі.
Це покращує результати спільної роботи всіх постачальників у ланцюжку створення вартості "зеленої" енергії на основі стандартів матеріалів та функціональності, а також процедур експлуатації і технічного обслуговування.
Така технологія ефективна для прогнозування техобслуговування та управління виробництвом і активно використовується на морських нафтогазових об'єктах.
Інший приклад – нові вітроелектростанції, що завдяки комбінації цифрових і традиційних рішень максимізують ефект реакції лопатей на силу вітру, оптимізуючи генерацію електроенергії.
Диджиталізація дозволяє збалансовувати споживання електроенергії, повертаючи надлишкові потужності в ту ж мережу, з якої передавалася.
Попит на "зелену" електроенергію зростає в геометричній прогресії і суттєво перевищує пропозицію. Це призводить до зростання вартості такої енергії і дефіциту компонентів. Крім того, швидка цифровізація вимагатиме більше ІТ-талантів, ніж мають провідні країни, що розвивають "зелену" енергетику.
Так, прогнозована нестача ІТ-фахівців у Норвегії до 2030 року може становити 40-80 тис. Згідно з дослідженням Конфедерації підприємств Норвегії (NHO), два з трьох підприємств уже відчувають нестачу ІТ-компетенцій, а 75% ІТ-бізнесів одним з бар’єрів зростання називають дефіцит кваліфікованих кадрів.
Сильна сторона України – це ІТ-сектор
ІТ-технології важливі для розвитку енергетики і підсилюють дотичні до неї транспортну та будівельну галузі. Новітні ІТ-рішення дозволяють компаніям автоматизувати процеси, зменшити кількість помилок, підвищити ефективність.
Наприклад, використання цифрових інструментів у розвідці та видобутку нафти й газу допомогло норвезьким енергетичним компаніям скоротити витрати. Технологічні рішення також захищають дані та інфраструктуру від кіберзагроз.
Енергетичний сектор генерує величезні обсяги даних, які необхідно збирати, обробляти та аналізувати. ІТ-інструменти – датчики, системи SCADA, аналітика великих даних – допомагають збирати та аналізувати дані в реальному часі й ухвалювати найкращі рішення, оптимізувати діяльність та зменшувати витрати.
ІТ-продукти використовуються і в енергетичному менеджменті, дозволяючи бізнесу відстежувати та контролювати використання енергії. В Україні ІТ-галузь стрімко розвивається та є драйвером економічного розвитку країни. Зокрема, на ІТ припадає близько половини послуг, що надаються за кордон.
Комп’ютерні послуги – це єдина експортна стаття, що продовжила зростати попри велику війну. За результатами 2022 року, IT-експорт виріс на 16% порівняно з аналогічним періодом 2021 року, а виторг сягнув 4,9 млрд дол.
З 2020 року по травень 2022 року наша компанія модернізувала програми, що дозволяють постачальникам електроенергії керувати електричною мережею, відстежувати вік, використання, історію технічного обслуговування та низку інших важливих змінних для її обслуговування та оптимізації.
Рішенням стала міграція в "хмару", що розширило можливості застосунку. Таким чином, світ поступово переходить на нове покоління "розумних" електромереж, оптимізуючи споживання та покращуючи надійність систем.
Кваліфіковані ІТ-спеціалісти з України могли б посприяти модернізації електроенергетичної галузі в Україні, Євросоюзі та світі загалом.
Співпраця між Україною та Норвегією в питаннях енергетики вже відбувається, а за ще тісніших відносин обох країн в ІТ-сфері Україна могла б, скажімо, розв'язати проблему Норвегії в дефіциті спеціалістів за рік.
Уряди обох країн створюють ділові та фінансові умови, щоб Норвегія та країни Північної Європи могли стати лідерами в "зеленому" енергетичному переході. Долучаються й гравці ринку. В Україні проводяться зустрічі енергокомпаній з міністрами, щоб закласти фундамент для проєктів "зеленої" трансформації.
План дій і що це дає економіці України
ЄС має на меті досягти повної вуглецевої нейтральності до 2050 року. Синергія зусиль дозволить пришвидшити цей перехід. Наприклад, українські потужності в Чорному морі здатні задовольнити потребу ЄС в офшорній вітроенергетиці.
Крім того, двостороннє співробітництво у сфері "зеленої" енергетики може принести Україні до 1 млрд дол експортного доходу. Враховуючи ресурсну спроможність Норвегії та ІТ-потужності України, ми можемо посісти провідні позиції на шляху до "озеленення" Європи. Фундамент уже закладений.
Як вільна та демократична європейська країна Україна має значні "зелені" потужності та перспективний сектор відновлювальної енергетики (ВДЕ), інвестиції в який на початку 2022 року перевищували 12 млрд дол.
На жаль, через війну частина підприємств та газосховищ була пошкоджена, частина перебуває на окупованих територіях. Тим не менш, сектор має великий потенціал. Україна готується збільшити експорт електроенергії до країн Євросоюзу і значна її частина виробляється з відновлюваних джерел.
Після перемоги України над Росією і набуття членства в ЄС країна посідатиме п'яте місце за чисельністю населення серед країн блоку і перше – за масштабом земель, придатних для виробництва енергії сонця, біомаси та вітру.
Інвестори будуть охоче вкладати свої активи в економіку країни. Якщо до війни Україна могла експортувати близько 10% енергії до країн-членів ЄС, то після відбудови та розвитку енергетичних потужностей потенціал буде ще більшим.
Jobs to be done
Влітку уряд України презентував "план Маршалла" – виділення 750 млрд дол на відновлення та оновлення національної інфраструктури. Водночас парламент Норвегії схвалив програму підтримки України до 2027 року вартістю 7,3 млрд дол, з яких близько 1,5 млрд дол виділить у 2023 році.
Третину коштів інвестують в проєкти із збереження довкілля, дерегуляції, цифровізації взаємодії бізнесу з державою, будівництва й модернізації електростанцій та інфраструктури для виробництва "зеленого" водню.
Цей план в поєднанні з поглибленням євроінтеграції – слушна можливість для підприємств не лише цифровізуватися, а й стати більш екологічними. Тож норвезькому уряду та бізнесу слід почати діалог з українською владою про те, як Норвегія може сприяти енергетичному переходу в Україні та Євросоюзі.
Якщо приватний і державний сектори витрачатимуть, скажімо, 5-10% ІТ-бюджету на закупівлю ІТ-послуг в Україні, то внесок буде навіть більшим, ніж оголошена в липні підтримка Норвегії в розмірі до 1 млрд дол.
У галузі "зеленої" енергетики Норвегія та Україна можуть стати тим, чим Кремнієва долина є в ІТ. Це win-win. Співпраця між двома країнами вже налагоджена, хоча відносини потрібно розвивати.
Зокрема, українські спеціалісти розробляють програмне забезпечення для норвезьких компаній, які отримують якісні послуги за конкурентну вартість.
Норвезький уряд також фінансує проєкти з покращення ІТ-сектору в Україні.
Норвегія, маючи експертизу в розподілі відновлюваних джерелах енергії, візьме на себе провідну роль у переході на "зелену" енергетику в Європі і при цьому створить для України експортний виторг у розмірі 2-3 млрд євро.
Україна є прикладом цифрового розвитку у владних та бізнес-структурах і має розвинені компетенції у сфері енергетики.
Заручившись підтримкою світової спільноти для відновлення та вдосконалення енергетичного сектору, Україна здатна перетворитися на "зелену" наддержаву з великим обсягом експорту електроенергії до Євросоюзу та Великобританії і таким чином покращити баланс енергопостачання в Європі.
Водночас фокусуватися лише на "озелененні" не варто, слід приділити увагу і диджиталізації. Такий подвійний перехід допоможе бізнесу стати більш сталим і забезпечить стійку цифрову трансформацію.
Співавтор: Йон Ерік, Group COO Itera