Як змінився попит серед українців на закордонну нерухомість

Через війну українці почали купувати значно більше нерухомості за кордоном.

Я не можу оцінювати, як змінився об'єм на ринку – роблю висновок за даними своєї компанії.

За останні пів року українці придбали в нас утричі більше закордонної нерухомості, ніж за такий же період 2021 року.

Якщо десять років тому нам було складно пояснити українцям, навіщо потрібне житло за кордоном, то тепер це багато хто розуміє.

Як і раніше, більшість наших клієнтів купують нерухомість для інвестицій, але в останні місяці значно зросла кількість тих, хто купує помешкання для життя.

Мотивація і перших, і других цілком зрозуміла. Перші шукають, куди вкласти гроші, адже український ринок нерухомості переживає не найкращі часи. Другі шукають безпечне місце для життя, перевозять туди свої сім'ї, літніх батьків.

Один з найбільш популярних напрямків серед українців – Туреччина.

Перша причина – значно нижчі, ніж у ЄС, ціни. Ба більше, вони нижчі, ніж в Україні до війни. За ціною хрущовки на околиці Києва в Аланії можна придбати апартаменти з ремонтом у житловому комплексі з власним відкритим басейном.

Друга причина – клімат, адже літо на середземноморському узбережжі Туреччини триває дев'ять місяців на рік.

Третя причина – при купівлі квартири в турецьких забудовників не треба пояснювати походження коштів. Крім того, у Туреччині нескладно отримати посвідку на проживання за наявності житла в цій країні.

Українці почали купувати більше нерухомості і в країнах Євросоюзу: в Іспанії, Португалії, Німеччині, Польщі та Болгарії. Окремий напрямок – теплі країни: ОАЕ, Таїланд, індонезійський острів Балі.

Ці місця популярні не лише серед українських покупців, а й серед українських забудовників, які почали розвивати там свої проєкти, як і в Туреччині. В останні роки цей ринок переживає стрімке зростання: його обсяг збільшується завдяки масштабним девелоперським проєктам, зростають ціни на нерухомість.

Утім, стрибкоподібного подорожчання очікувати не варто. Гадаю, попередній стрибок був викликаний тим, що раніше ціни на нерухомість були невиправдано низькими порівняно з іншими країнами Середземномор'я.

Однак ціни, безперечно, зростатимуть, хай і не так стрімко. А ось обсяг ринку помітно збільшуватиметься, оскільки містобудівні програми багатьох турецьких населених пунктів передбачають знесення кварталів із старими будинками. На їх місці будуть з'являтися житлові комплекси та міська інфраструктура.

Разом із зростанням обсягу ринку буде збільшуватися і попит на турецьку нерухомість. Цей попит суттєво виріс на початку великої війни. Гадаю, він зберігатиметься серед українців протягом найближчих двох-трьох років.

Наші громадяни переїжджають до Туреччини не лише в пошуках порятунку від війни та за теплим кліматом – вони шукають своє середовище. Українська діаспора в країні за чисельністю може зрівнятися з нашою діаспорою в Польщі. В Аланії є українські школи, дитсадки, ресторани і магазини.

Війна розкидала по світу мільйони українців. Хтось розглядає життя в інших країнах як тимчасовий притулок, хтось прагне закріпитися на новому місці – якщо не на все життя, то на найближчі роки.

Після закінчення війни кожен зможе розпорядитися своєю закордонною нерухомістю по-своєму: хтось буде використовувати як житло для сезонного відпочинку, хтось здасть в оренду, а хтось продасть і заробить на цьому.