Українські мігранти в Європі – не тягар, а цінний людський капітал

Четвер, 15 грудня 2022, 18:33
Як вимушені переселенці з України надають додаткового імпульсу європейській економіці.
Голова Національного банку України


Інновації в дії

Наші міжнародні партнери надають нам безпрецедентну підтримку, що допомагає ЗСУ тримати фронт і звільняти окуповані території на півдні і сході України. 

Крім воєнної, фінансової і гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну, значна підтримка надається і нашим вимушеним мігрантам. 

Однак, важливо звернути увагу й на зворотний процес: наші громадяни активно витрачають свої заощадження у країнах перебування, працевлаштовуються та платять податки, роблячи суттєвий внесок в економіки країн ЄС. 

Тож українці на Заході – не тягар, а цінний актив, який надає імпульсу європейським економікам. Такий висновок можна зробити, ознайомившись із свіжим дослідженням фахівців НБУ.

Результати цього дослідження вкотре доводять, що українці (а в цьому випадку переважно українки) не звикли сидіти склавши руки та активно інтегруються до ринку праці. 

Зокрема, вдаються до підприємництва в країнах свого вимушеного перебування. Для Європи такі мігранти – скоріше знахідка й здобуток, для нас – колосальна втрата. 

Сподіваємося, що тимчасова – до завершення війни й нашої Перемоги. І ми зобов’язані зробити все, аби вони повернулися додому.

Камінний хрест на демографії. Скільки людей втратить Україна та як зупинити міграцію?

Від початку повномасштабного вторгнення станом на 15 листопада цього року за межі України виїхало 15,3 млн громадян. Більше половини з них – 7,7 млн – повернулися назад, однак 7,6 млн українців досі перебувають за кордоном. 

Такі дані оприлюднило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR). Для того щоб уявити масштаб цієї цифри варто нагадати, що 7,6 млн осіб – це на пів мільйона більше, ніж теперішнє населення такої країни ЄС, як Болгарія. 

Тож маємо масштабне переміщення людського капіталу як в національному, так і в глобальному вимірі.

Також із 7,6 млн українців, які наразі вимушені жити за кордоном, трохи більше 3 млн перебувають у російській федерації та білорусі. Зокрема й ті, які були депортовані туди примусово російськими окупантами вже під час повномасштабної війни. 

Водночас приблизно 4,5 млн наших співвітчизників і співвітчизниць проживають у країнах Європи. Це, для порівняння, більше, ніж населення Хорватії станом на 2020 рік. 

Такої хвилі міграції після ІІ Світової війни Європа ще не знала. Згідно з опитуванням UNHCR, 87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% жінок – працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту. 

І ось фактично ця 4,5-мільйонна армія українців – переважно мам із дітьми – за 9 місяців повномасштабної війни надають додаткового імпульсу європейській економіці.

В який спосіб вони це зробили? Перше – витрати українців за кордоном значно зросли. У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення рф обсяги імпорту послуг за статтею "подорожі", за даними НБУ, збільшилися в рази – до $2 млрд на місяць. 

Загалом із березня до жовтня (за вісім місяців) українці, за підрахунками НБУ, витратили за кордоном понад $15 млрд. І я припускаю, що за підсумком цього року ця сума може досягнути близько $20 млрд. 

Також аналітики НБУ підрахували, що значною мірою ці витрати здійснюються за рахунок коштів, акумульованих українцями в українських банках, через зняття готівки або розрахунок українськими банківськими картами в торговельних мережах за кордоном. 

Наприклад, у жовтні ця сума становила близько $1 млрд, а в перші місяці повномасштабного вторгнення цей показник сягав $2 млрд. Це відобразилося, зокрема, в одномоментному стрибку обороту роздрібної торгівлі, який найбільше спостерігався в перші місяці вторгнення в Польщі та Естонії. 

За час вимушеного перебування за кордоном найбільші обсяги витрат українців (по суті досить відчутний внесок в національні економіки країн ЄС) здійснені в Німеччині та прикордонних з нами країнах – насамперед Польщі, а також Словаччині й Румунії. 

Такий висновок наші аналітики зробили за результатами опитування п’яти українських банків, які є лідерами з випуску банківських карток. 

Якщо на початку вторгнення – навесні та влітку – витрати українців за кордоном фінансувалися переважно коштами заощаджень та переказів з України, то з часом у структурі цих витрат збільшується частка трудових доходів. 

Адже українці все активніше долучаються до ринку праці. Наприклад, із початку повномасштабної війни українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків, що перевищує обсяги наданої соціальної допомоги українським мігрантам. 

Таку інформацію оприлюднив професор Мацей Дущик з Центру досліджень міграції Варшавського університету.

Так, ще зберігається досить відчутний фіскальний тиск на держбюджети країн перебування наших мігрантів. Експерти МВФ оцінили його короткостроковий вплив на країни ЄС у 30-37 млрд євро або 0.19-0.23% від ВВП ЄС. 

Якщо 2/3 зареєстрованих українців в ЄС надалі потребуватимуть підтримки, загальний обсяг видатків на ці цілі може коливатися від 26,4 млрд до 73,3 млрд євро на рік. 

Проте загалом тут очікується скоріше позитивний сценарій – Європейський центробанк оцінює, що у середньостроковій перспективі коефіцієнт участі в робочій силі Єврозони українських переселенців становитиме від 25% до 55%. 

Водночас робоча сила Єврозони збільшиться завдяки участі українців на 0.2-0.8% або в абсолютних цифрах на 0.3-1.3 мільйона осіб. 

Тож у процесі активнішого залучення українців до ринку праці в середньостроковій перспективі фіскальний тиск зменшуватиметься й чистий фіскальний ефект для Європи буде додатнім.

Уже до кінця цього року, за даними ОЕСР, робоча сила країн ЄС завдяки участі українських мігрантів зросте на 0,5%. І це удвічі більше, ніж було під час попередньої міграційної сирійської кризи. Найбільший внесок українців у робочу силу очікується в Чехії, Польщі та Естонії.

Такий тренд закладає міцну основу для зростання випуску товарів і послуг у країнах Європи, а саме тих, які прийняли найбільшу кількість наших мігрантів. 

Беручи до уваги результати дослідження МВФ, опитування ООН та Центру Разумкова, у 2026 році за інших незмінних умов випуск товарів і послуг завдяки участі українських мігрантів в Естонії, Польщі та Чехії може зрости на 2,2-2,3%, а в Німеччині на 0,6-0,65% більше, ніж за сценарію без українських мігрантів.

Які висновки можемо наразі зробити?

Висновок перший: українські мігранти – не тягар, а скоріше актив для економік країн ЄС. Це свідчить про відносно високий рівень якості людського капіталу в Україні, його високу конкурентоздатність, навіть в екстремальних умовах. 

Висновок другий: Україна є не лише реципієнтом міжнародної макрофінансової допомоги, але й через своїх мігрантів – своєрідним донором та відчутним фактором на міжнародному (європейському) ринку праці в довгостроковому періоді. 

Висновок третій: українські мігранти – неабияка цінність. В сучасному світі на глобальному рівні триває несамовита конкуренція за якісний трудовий ресурс, за людський капітал. Власне людський капітал є найціннішим ресурсом для кожної країни. 

Тому Українській державі необхідно докласти максимум зусиль, аби наші мігранти повернулися в Україну після нашої Перемоги для відбудови країни.

Ще кілька особистих людських спостережень

Поки Збройні Сили України виборюють Перемогу нашої держави та захищають від російської агресії всю Європу на полі бою – наші мігранти в ЄС роблять свій вагомий внесок у економіки країн свого тимчасового перебування, які, зі свого боку, допомагають Україні фінансами й озброєнням. 

Тож ми, українці, – нація воїнів і трударів. Під час цієї війни ми проходимо неймовірний стрес-тест на стійкість. І треба віддати належне – гідно складаємо цей іспит і на фронті збройної боротьби, і на трудовому фронті.

Нерідко нашим мігрантам доводиться працювати не в офісі, а на виробництві, на фермі або ж на сезонних роботах у полі. 

У країнах ЄС українці закривають насамперед ті вакансії, на які не охоче йдуть або зовсім не погоджуються громадяни цих країн. І це теж великою мірою – героїзм наших людей, які не цураються найважчої роботи.

Мене можуть запитати, а чим ви, власне, пишаєтеся тоді? Тим паче, що йдеться про колосальну втрату трудового ресурсу, який виїхав з України. 

Відповідь дуже проста. Практично всі опитування українських мігрантів в ЄС показують, що близько 80% наших громадян хочуть повернутися додому. 

Тож ми, українці, – найдорожче, що в нас є. Варто цінувати і пишатися цим. І нашими захисниками, й нашими вимушеними мігрантами. 

А головне – кожному продовжувати якнайкраще робити свою справу, наближаючи нашу Перемогу, після якої практично всі повернуться додому в Україну – до мирного життя, до відновлення й відбудови, де робочих місць та роботи вистачить усім.