Чому військові сплачують 18% податку, а підприємці 2%

Понеділок, 21 листопада 2022, 17:52
Як зробити українську податкову систему справедливою для різних категорій платників?
професор, експерт Growford Institute


Інновації в дії

Питання у заголовку риторичне, але має неабияке практичне значення. 

Воно ключове не лише з огляду на необхідність відновлення довіри до податкової політики держави, без чого жодні спроби найкращих податкових реформ будуть нерезультативними, а омріяне економічне відновлення та стале економічне зростання України після завершення війни – примарними. 

Бо воно про справедливість в оподаткуванні, про що розробники й провідники державної податкової політики забувають. 

Проте не тільки не забувають, а й постійно наголошують на цьому міжнародні експерти й науковці. 

Під гаслом "Податкова справедливість зараз" наприкінці вересня цього року відбулась вже четверта податкова конференція Світового банку, у якій взяли участь провідні вчені, експерти і практики. 

Лейтмотивом для дискусії вже не перший рік є стурбованість щодо зростання нерівності за доходами й майном між країнами і в межах національних кордонів у всьому світі протягом останніх десятиріч. 

Зростання нерівності оголошене основним викликом сучасності і в цьому контексті надзвичайно важливим є те, яким чином будуть використовуватись інструменти фіскальної політики для вирішення породжуваних нерівністю проблем.

Податкова політика в період війни: чи витримає аграрний сектор

Основним предметом для обговорення було вдосконалення системи оподаткування громадян з надзвичайно високими доходами, включаючи запровадження податку на багатство, проблеми податкової транспарентності і створення реєстрів бенефіціарних власників, розкриття інформації з офшорів та податкових гаваней, оподаткування великих транснаціональних корпорацій, подальший рух до реалізації плану дій BEPS.

Серед основних факторів зростання нерівності, як правило, називають століття існування офшорів, глобалізацію, постійно зростаючий, принаймні до моменту запровадження проєкту BEPS, рівень податкової конкуренції, що породжує так званий ефект "гонки до низу" в ставках оподаткування найголовніше корпоративних прибутків. 

У теперішній постковідній ситуації та умовах ведення повномасштабної війни в Україні одним із суттєвим чинників зростання нерівності виступає інфляція.

Один з найбільших світових авторитетів у сфері дослідження феномену нерівності Габріель Цукман, виступаючи з доповіддю на цьому заходів зазначив, що настав час змінити застарілі податкові системи XX сторіччя, що були запроваджені після другої світової війни спочатку в Європі, а згодом були поширені не більшість країн світу, на податкові системи, що відповідають потребам XXІ. 

Основний аргумент, до змісту якого навіть не можна нічого заперечити, полягає у тому, що змінились глобальні соціально-економічні умови. 

Завдяки глобалізації, цифровим технологіям, якісним та кількісним демографічним зрушенням теперішня ситуація кардинально відрізняється від тієї, яка існувала у другій половині минулого сторіччя. 

Після війни існував дефіцит капіталу, в структурі ВВП країн світу існувала висока частка трудових доходів, саме з цих міркувань й було запроваджено ПДВ, об’єктом оподаткування якого є кінцеве споживання, відповідно заощадження, що виступають основним джерелом капіталу, не оподатковуються. 

Сьогодні ПДВ генерує половину податкових глобальних доходів. Для прикладу в Україні разом з акцизним податком ПДВ завжди забезпечував більш 2/3 доходів державного бюджету. 

Проте соціально-економічні умови середини XX сторіччя надто відрізняються від того, що ми бачимо сьогодні. 

У структурі ВВП більшості країн світу зростає частка доходів від капіталу, в основному фінансового, і лише для найбільш заможних осіб. 

Зокрема, за останні півсторіччя середнє значення коефіцієнту багатство/ВВП у світі зросло з 200% до 600%.

Цукман зазначає, що поширене й хибне уявлення про те, що такий мобільний фактор виробництва як капітал не можна оподатковувати, не є законом природи. 

Більше того, між промисловим, виробничим капіталом та суто фінансовим за своєю природою існує велика відмінність. 

Якщо перший наділений не тільки продуктивною функцією, а й соціально, адже створює робочі місця та сприяє зростанню доходів та рівня добробуту населення, то вигодонабувачі другого нічого суспільно корисного, часто навіть податків, в економіку не привносять. 

Тут доречно згадати не такий вже й давній приклад "іноземних інвестицій" в ОВДП України, з отриманих доходів, за якими ні податки не сплачувались й дотепер не сплачуються, а в певні періоди часу створювались штучні сприятливі "курсові" коридори для максимізації отриманих прибутків, що репатріювались з країни.

Які ж наслідки ця дискусія може мати для цілей та рішень державної податкової політики в Україні?

Ознайомившись з оприлюдненими на сайті конференції доповідями та представленими матеріали, можна впевнено сказати про те, що існує консенсус щодо відновлення справедливості в оподаткуванні шляхом відповідних змін в об’єктах та підходах оподаткування, що можуть бути одночасно сутнісними й суттєвими.

Зокрема, один з висновків науковців, що релевантність для вітчизняних реалій як ніколи, полягає у тому, що вагоме значення для можливостей переміщення прибутків в офшорні юрисдикції має чинник структури податкової системи. 

Система, звісно, сама прибутки не переміщує, але створює можливості, якими в умовах слабкості/корумпованості відповідних контролюючих органів, можуть користуватися спритні ділки різного ґатунку, що ми постійно, на жаль, спостерігаємо в Україні навіть в умовах війни.

Вже в недалекому майбутньому час змін може й повинен настати для податкової системи України, адже поки що, в умовах гарячої фази війни, ніхто особливо не звертає увагу на те, що в нас тут з ними відбувається. 

Як правило, все обмежується загальними заявами про те, що політика в сфері податків має сприяти бюджетній стійкості.

Але не потрібно бути пророком, щоб зрозуміти, що ці питання з часом актуалізуються. Ні країна, ні її економіка не можуть жити та нормально функціонувати з державною податкової політикою, завдяки якій військовий на фронті сплачує 18% податку з доходів фізичних осіб, а підприємці можуть обирати 2%, у крайньому разі 5%! 

Не можу навіть пригадати в історії війн хоча б минулого сторіччя, щоб поряд із загальною системою оподаткування існувала спрощена.

Якщо в світі існує запит на відновлення податкової справедливості зараз, то в Україні, в якій триває найжорсткіша війна з часів другої світової, здається, існує такий саме попит не тільки зараз, а й саме тут і негайно. 

Поки Збройні сили України відновлюють справедливість на фронті, вітчизняним розробникам політики потрібно подбати про повернення до справедливості податкової. Зараз ми цього не спостерігаємо. 

Водночас, є переможні реляції про виконання планових показників податкових надходжень, зумовлені інфляцією, девальвацією гривні, зростанням виплат військовослужбовцям тощо. 

Звіти вітчизняних чиновників, відповідальних за податкову політику, про успіхи у сфері міжнародного співробітництва, реформу податкової/митної служб (на черзі на реформу нещодавно народжене ними ж Бюро економічної безпеки), запровадження сучасних механізмів адміністрування податків при уважному погляді не на форму, а зміст бентежать, адже нічого спільного з реальністю не мають, а з кращими світовими практиками й поготів. 

Слухаючи такі пояснення державних мужів, згадується Фрідріх Ліст, який стисло й влучно охарактеризував цей феномен, що притаманний країнам, "де думка кабінетів – це все, а громадська думка – це ніщо".

З огляду на це, за умови належного рівня міжнародної координації та багатостороннього співробітництва між країнами світу, втіленням чого власне й є проєкт BEPS, існує можливість ефективної протидії ухиленню від сплати податків як в глобальному масштабі, так й на рівні окремо взятих країн. 

Запорукою успіху в цій діяльності на глобальному рівні має бути належний рівень координації та співробітництва між розробниками податкових політик країн світу, а на рівні окремо взятої країни – високий рівень функціональної спроможності фіскальних органів. 

Україна, завдяки трагедії долі, сьогодні відіграє провідну роль в міжнародних політичних, безпекових, військових інституціях, тому має скористатись вікном можливостей і у податковій сфері, змінивши вітчизняну недолугу систему оподаткування кардинальним чином та заклавши нові принципи й підходи до формування державної податкової політики не лише на засадах економічної ефективності, а й соціальної справедливості.