Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Що встигло зробити Бюро економічної безпеки за пів року

Що встигло зробити Бюро економічної безпеки за пів року

Наскільки ефективно працює БЕБ та чи відрізняється за показниками роботи від податкової міліції?
Понеділок, 5 вересня 2022, 14:11
координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Багато років фахівці аналітичних центрів та бізнес-асоціацій чекали створення єдиного органу з боротьби з економічними злочинами замість податкової міліції та інших відомств. Нарешті наприкінці 2021 року цей орган запрацював.

За шість місяців 2022 року БЕБ розслідувало 323 провадження.

З них закінчено 62, чотири обвинувальні акти направлені до суду. Сімом особам направлені обвинувальні акти, вісім проваджень закриті, з числа закінчених закриті 57 проваджень. Ще 134направлені за підслідністю і 115 – не закінчені.

Жодну особу не затримували як підозрюваного, запобіжні заходи не обиралися. Установлено збитків на 92,4 млн грн, пред’явлені позови на 66,3 млн грн, арешт накладений на 4,2 млн грн.

Реклама:

Якщо порівняти роботу податкової міліції та БЕБ, отримаємо такі показники (питома вага за роками). 

2020

2021

2022

Вручення повідомлення про підозру, %

29

25

3

Направлення провадження до суду з обвинувальним актом, %

17

14

1

Закриття провадження, %

3

2

2

Рішення не ухвалене, %

74

80

98

Відшкодування збитків (від суми встановлених), %

68

62

0

Середня сума встановлених збитків в одному провадженні, тис грн

440,0

621,4

183,8

Про кадрову політику

За даними БЕБ, 1 квітня штат центрального апарату становив 240 осіб при затвердженій чисельності працівників 700 осіб (34% від штатного). На сайті відомства зазначається, що з 23 серпня 2021 року по 30 червня 2022 року було призначено 296 працівників, звільнено – 55 (19% від призначених).

За вісім місяців з 23 керівників територіальних управлінь призначено чотири (Львівська, Київська, Одеська та Волинська області), а стан формування їх штату незрозумілий. Це свідчить про значні прорахунки в кадровій політиці.

БЕБ, схоже, не стало відомством з "новим обличчям". Уже перші конкурси показали, що понад половину працівників – це колишні співробітники ДФС або податкової міліції. Хоча деякі кроки говорять про спроби змінити ситуацію.

Зокрема, 19 серпня Мін'юст зареєстрував правила професійної етики бюро (наказ БЕБ №129 від 30 червня 2022 року), а до 26 серпня відомство проводило анонімне опитування (анкетування) з ідентифікації та оцінювання можливих корупційних ризиків, розроблення шляхів їх усунення та мінімізації.

Виконання кошторису бюро до 1 липня 2022 року свідчить, що касові видатки на утримання відомства становлять 81,4 млн грн. Тобто БЕБ коштує платникам податків 13,57 млн грн на місяць.

Громадський контроль

Викликає стурбованість робота Ради громадського контролю (РГК) при бюро та ступінь взаємодії з нею керівництва відомства. 18 липня рада призупинила повноваження своїх кандидатів у конкурсних комісіях БЕБ. Про це рішення представники дорадчого органу повідомили народним депутатам.

Причиною стало неналежне виконання обов’язків керівництвом бюро щодо формування порядку проведення конкурсів на заміщення посад у БЕБ та призначення голів територіальних відділень із сумнівним минулим, що загрожує об’єктивності та законності виконання ними своїх повноважень.

Відповідно, з 19 липня конкурсні комісії БЕБ не мають законних підстав щодо ухвалення рішень у конкурсних відборах. Такі рішення будуть оскаржені в суді.

Проміжні висновки

Зважаючи на незначний час роботи відомства та ще під час війни, неможливо ґрунтовно оцінити ефективність та якість роботи БЕБ. Поки що неможливо релевантно розрахувати більшість базових КРІ відомства.

Результати аналізу та узагальнення даних, розміщених на сайтах ГПУ, ДПС, БЕБ і наданих відомством, дозволяють зробити лише проміжні висновки.

1. Діяльність БЕБ не є прозорою, відсутні офіційні звіти на сайті бюро, керівництво не надає детальну інформацію народним депутатам, що ускладнює оцінку роботи відомства.

Експерти стурбовані величезними відмінностями між даними, які містяться у формах 1-СЛ (наказ Офісу генерального прокурора та БЕБ №13/26 від 31 січня 2022 року) та №1 (наказ №299 генпрокурора від 30 червня 2020 року), і інформацією на офіційному сайті БЕБ.

Це ключове питання до БЕБ, без вирішення якого неможливо зробити повноцінний аналіз роботи бюро.

2. Фахівці Економічної експертної платформи планували зробити моніторинг щонайменше за десятьма показниками, проте отримали від БЕБ інформацію лише щодо кількох з них.

3. Відсутність детальних даних позбавляє можливості здійснити повноцінний об’єктивний моніторинг за визначеними показниками, натомість вдалося зібрати інформацію за кількома з них з відкритих джерел.

З огляду на незначну кількість розпочатих кримінальних проваджень "білий" бізнес перестав відчувати постійний "терор" з боку правоохоронних органів. Це єдиний позитивний висновок аналітичної роботи.

Водночас низькі показники питомої ваги проваджень, у яких вручено повідомлення про підозру, а також направлених до суду може свідчити про неналежну якість та оперативність досудового розслідування і, як наслідок, до затягування розслідування та втрати процесуальної перспективи.

Зазначені показники свідчать, що якісного прориву в роботі БЕБ порівняно з підрозділами податкової міліції ДФС, який би дозволив вести мову про справжню боротьбу з економічною злочинністю, поки що не відбулося.

4. Відповідно до офіційних релізів БЕБ, відомство веде активну роботу щодо арешту майна рф, перешкоджання злочинам з бюджетним відшкодуванням та несплати податків, проте експерти не можуть отримати офіційно знеособлені або хоча б агреговані результати цієї роботи та зробити відповідні висновки.

5. Викликає значну стурбованість кадрова політика відомства, зокрема непрозорі конкурси, що призвело до конфлікту з Радою громадського контролю при БЕБ та звільнення працівників центрального апарату (тенденція збереглася і в наступному періоді).

Тож, незважаючи на девʼять місяців офіційного існування, можна констатувати, що Бюро економічної безпеки не запрацювало належним чином та в повному обсязі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: