Як Україні не втратити шанс на енергоефективне майбутнє

Як Україні не втратити шанс на енергоефективне майбутнє

Які стандарти будівництва житла в Україні потрібно запровадити, щоб зменшити споживання енергії?
Четвер, 1 вересня 2022, 18:48
генеральний директор Yasno

Попри страждання, біль та руйнування, які приносить війна, після перемоги обов’язково буде відновлення, відбудова і нове життя. 

Якщо сприймати ці події, як можливість створити нове, якісно краще життя для українців, то варто уже зараз задуматись про те, які технології використати для будівництва нових об’єктів, на чий досвід звернути увагу, як зробити нові будівлі енергоефективними та екологічно стійкими.

При цьому, щоб в обслуговуванні ці нові об’єкти були значно більш вигідними, адже ціни на енергоносії продовжують зростати. 

Щоб точно підрахувати збитки, завдані інфраструктурі України у війні з рф, знадобиться ще час. 

Реклама:

Але навіть без конкретних цифр уже зараз очевидно, що відбудовувати доведеться багато об’єктів житлової, промислової та соціальної інфраструктури. 

Якщо на етапі проєктування задуматись про якість нових об’єктів, то це убезпечить від додаткових витрат на термомодернізацію, заміну систем освітлення, систем обліку електроенергії, води та іншого у майбутньому. 

Враховуючи ще й постійне зростання цін на енергоносії, будівництво енергоефективних об’єктів сьогодні є не просто забаганкою чи віянням моди, а потребою часу. 

Системи сертифікації: міжнародний досвід

У світі існує понад 600 систем сертифікації, які об’єднані спільною метою – пропагування "зелених" технологій. Вони дають змогу проаналізувати підходи у будівництві за певним набором критеріїв, які відрізняються у різних країнах. 

Найбільш авторитетними є: BREEAM, LEED та DGNB – і всі вони приділяють багато уваги питанню енергоефективності.

Британська система сертифікації BREEAM оцінює об’єкт за 9 категоріями: управління, здоров’я та благополуччя, енергія, транспорт, вода, матеріали, відходи, землекористування, забруднення, інновації. 

У фокусі BREEAM – застосування екологічних матеріалів, економія електроенергії та води, контроль над забрудненням довкілля – викиди вуглецю в атмосферу, забруднення повітря і води, здоров’я та комфорт людей – інсоляція, акустика, мікроклімат будівлі, безбар’єрність. В Україні є 6 об’єктів, сертифікованих BREEAM. Два у Львові та чотири у Києві.

LEED – система сертифікації, створена в США. LEED оцінює: прилеглу територію, водні ресурси, енергоефективність та довкілля, матеріали, якість повітря, нові стратегії та інновації. 

Вагоме значення при оцінюванні відіграють саме витрати ресурсів та електроенергії, а також здоров’я та комфорт людей, турбота про земельні ресурси та їх біорізноманіття. 

В Україні на кінець 2021 року 4 об’єкти мали сертифікат LEED. Усі вони розташовані у Києві. Ще 9 об’єктів знаходяться на різних стадіях сертифікування.

Німецька система DGBN вважається найбільш пристосованою до реалій Центральної Європи. Вона рівномірно оцінює фактори довкілля, соціального впливу та економічну складову. 

Ключовими є: піклування про здоров’я та комфорт людей, мінімізація коштів на утримання та користування будівлею, економія ресурсів. При цьому, в Україні сертифікат DGBN мав лише один об'єкт. 

Міжнародні системи сертифікації оцінюють будівлі за більшою кількістю параметрів, тим самим стимулюючи зводити нові об’єкти значно вищої якості. 

Щоб спланувати енергоефективну будівлю, необхідно залучати додаткових фахівців, застосовувати 3D-моделювання. І частіше цим не хочуть заморочуватись девелопери. 

Але це не лише питання отримання модного "зеленого" сертифікату – зі зростанням цін на енергоресурси, і як наслідок збільшенням витрат на утримання будівель, підвищення енергоефективності буде давати суттєву економію. 

Адже енергоефективні об’єкти – це не лише турбота про довкілля, а й максимальна економічність. Тому ті, хто матимуть змогу, наприклад, купувати житло, будуть обирати об’єкти, які буде дешевше утримувати. 

Український досвід

Починаючи з 2006 року, Україна робить свідомі кроки до енергоефективного майбутнього. Спочатку – прийняття документу "ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція", і лише в минулому році, прийняття Закону України "Про енергетичну ефективність".

Закон визначає механізм енергозбереження, ставить цілі і вимоги до звітності про енергетичне обстеження та сертифікацію будівель. 

Закон також передбачає щорічне виділення не менше 1% видаткової частини бюджету на підвищення енергоефективності. Кожен об’єкт, система, конструкція, який будується в Україні або модернізується, має відповідати прописаним у законі вимогам. 

Станом на 1 січня 2021 року в Україні близько 6 тисяч будівель отримали енергетичні сертифікати. З них майже 44% мають найнижчий клас енергоефективності "G", а найвищий клас "А" – 1,4%. 

Такий рівень енергоефективності не відповідає руху України до зменшення споживання енергоресурсів житловими будинками та підвищення комфорту проживання людей. 

Визначення мінімальних вимог до енергетичної ефективності, які встановлені в Україні вперше, мають сприяти покращенню цієї ситуації. 

Показники споживання енергоресурсів та рекомендації для їх покращення зазначаються в сертифікаті енергоефективності будівлі, який видається після енергоаудиту. 

Такий сертифікат в Україні повинні мати бюджетні установи і житлові будинки, для решти об’єктів він є необов’язковим. 

Частіше їх прагнуть отримати лише ті, хто претендують на якусь фінансову допомогу (грант) або державне фінансування, тому, відповідно, поки бажаючих не багато. 

Якби встановлені норми були більш жорсткішими, це стимулювало б девелоперів створювати об’єкти вищого класу енергоефективності. Вони були б змушені розвиватись, тестувати нові технології, підбирати матеріали, які дозволять зробити їхні об’єкти економічними. 

Об’єктивно все нове будівництво має мати клас не нижче "В", а великі об’єкти одразу класу "А" – тому що це інвестиції в нашу ефективність у майбутньому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: