Як держава може наповнити бюджет: нова велика приватизація

Економіка України зазнає колосальних збитків від російської агресії, і з переходом війни в затяжну фазу перспективи стають дедалі похмурішими.

Щодня держава витрачає на армію близько 2 млрд грн. Таку ж суму країна втрачає через економічні наслідки війни.

За оцінками Мінекономіки та KSE, на початок червня прямі збитки української економіки перевищили 103 млрд дол, а загальні втрати внаслідок зниження ВВП, припинення інвестицій, відпливу робочої сили, додаткових витрат на захист і соціальну підтримку перевищили 0,5 трлн дол.

Якщо в березні МВФ прогнозував скорочення економіки України у 2022 році на 10%, то в квітні цей показник зріс до 35%. Що в цій складній ситуації має робити Україна, аби пережити неминучу економічну кризу? Як наповнити бюджет?

Першочерговим джерелом відшкодування збитків мали б стати конфісковані активи рф в Україні та світі. Агресор повинен заплатити за скоєні злочини. Наразі пропозиції щодо правових інструментів відшкодування збитків розробляє утворена президентом група фахівців, до якої долучені й експерти "ТІ Україна".

Однак основним джерелом коштів для відновлення економіки буде міжнародна фінансова допомога. Світові лідери обговорюють ідею розробки нового плану Маршалла для України, а низка країн зголосилася допомогти з відбудовою міст.

Проте зовнішня підтримка не може бути постійною. Ми повинні визначити внутрішні точки опору для відновлення. Серед них – активність малого та середнього бізнесу, релокація, налагодження виробництва продукції з високою доданою вартістю, експорт та пільгові умови ведення бізнесу.

Іншим джерелом доходу має стати приватизація. Продаж нестратегічних підприємств став одним з пунктів урядової програми "Відновлення України".

Задовго до вторгнення Росії уряд передав на велику приватизацію низку держкомпаній. Утім, через несприятливий інвестиційний клімат, вплив олігархів та війну інвестори не поспішали на такі аукціони, зокрема, з продажу ОГХК.

Деякі активи не встигли виставити на продаж, а в травні зняли з приватизації та повернули Державному управлінню справами один з найбільш привабливих об’єктів – "Президент-готель". Мінекономіки пояснило це рішення воєнним станом та потребою забезпечити ефективну роботу готелю в умовах війни.

Та чи потрібен ще один великий готель в центрі Києва для виконання завдань ДУС? І чи забезпечить відомство ефективне управління цим об’єктом?

Приватизація "Президент-готелю": історія і перспективи

Чотиризірковий "Президент-готель" намагаються продати майже десять років. Щороку акції ПрАТ включали до переліку приватизації, але безрезультатно. То орендарі блокували продаж через суд, то не приходили покупці.

З плином часу готель занепав, але зберіг інвестиційну привабливість. Він розташований у діловому центрі столиці, має значний номерний фонд та найбільшу площу конференц-інфраструктури серед основних бізнес-готелів Києва. Він прибутковий (крім карантинних років) і не має податкових боргів.

Хоча державі належать 100% акцій готелю, з 2009 року контроль над ним отримала приватна компанія – комплекс передали в довгострокову оренду до 2034 року. На момент укладання угоди готелем керувало ДУС.

Радник з приватизації рекомендував розірвати договір оренди, адже це допомогло б збільшити вартість активу. Однак орендар не мав наміру добровільно припиняти відносини, тож довелось звертатися до суду.

Для цього була підстава: орендар не завжди вчасно і повністю оплачував оренду. Попри це, суди першої та апеляційної інстанцій відмовляли в позовах. Однак недавно Верховний Суд став на бік позивачів: розірвав договір оренди та зобов’язав ТОВ "БК "Квадр" повернути приміщення готелю орендодавцю.

Це ключове рішення остаточно повернуло державі контроль над готельним комплексом. Відповідно, тепер цей актив може зацікавити інвесторів, які раніше залишили його поза увагою через довготривалі орендні відносини.

Утримувати готель у державній власності необґрунтовано та збитково. Він потребує значних інвестицій для модернізації. Готель – типовий непрофільний та нестратегічний актив для держави.

Володіти та ефективно управляти ним повинен приватний власник, що забезпечить надходження податків до бюджету та створить робочі місця, а не ДУС, чия головна функція – забезпечувати діяльність державних органів.

З огляду на останні фінансові результати, можна стверджувати, що видатки на утримання ще одного непрофільного активу ДУС ляжуть на платників податків.

Саме тому критично важливо, щоб після скасування воєнного стану уряд відновив приватизацію готелю і залучив з продажу якомога більше коштів, які будуть потрібні Україні для відновлення економіки в післявоєнний час.

Як продати непотрібне і залучити якомога більше коштів

Цьому може посприяти нове законодавство. Недавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про електронні аукціони великої приватизації.

Такі аукціони добре себе показали в малій приватизації та оренді. Наприклад, готель "Дніпро" продали в такий спосіб за 1,1 млрд грн – ціну, у 13 разів вищу за початкову. Отож, держава може отримати механізм, який забезпечить прозорий продаж непрофільних активів за ринковою ціною з реальною конкуренцією.

Однак крім законодавства, потрібно змінити політику країни щодо управління державними активами. Через неефективний менеджмент та корупційні ризики держава щороку недоотримує сотні мільйонів гривень.

Україна повинна залишити в держвласності лише природні монополії, військові підприємства та компанії із соціальними функціями. Решту підприємств, які не працюють і перетворилися на джерело корупції, слід передати на приватизацію або ліквідувати, якщо їх вартість менша за борги та інші зобов’язання.

За даними ФДМ, у квітні в Україні було понад 3300 державних підприємств. У жовтні 2021 року з них працювали менше 1400, а прибуток приносили 862. Війна, імовірно, лише погіршила ситуацію. Отже, більшість державних підприємств не приносять прибуток, а навпаки – обтяжують бюджет.

Продаж збиткових активів може принести державі не лише значний дохід, а й інвестиції. За даними модуля аналітики "Prozorro.Продажі", середнє зростання вартості активів під час аукціонів з малої приватизації перевищує 117%. На кожну гривню вартості майна нові власники вкладають 4-6 грн у модернізацію.

Максимізувати економічний ефект від приватизації допоможуть іноземні інвестиції. Продуктивність підприємств, придбаних іноземцями, на 17-33% вища порівняно з підприємствами, які придбали вітчизняні власники.

Це обумовлено тим, що іноземці мають досвід підприємницької діяльності в інших країнах і розуміють, як розвивати куплені активи. Крім того, прямі іноземні інвестиції впливають на ріст ВВП і сприяють економічному зростанню країни.

Державні підприємства не повинні обтяжувати нашу економіку, вони можуть стати для неї джерелом надходжень. Уряд під час презентації плану відновлення країни на конференції в Лугано визначив свій вектор управління державним майном для зміцнення інституційної спроможності України.

Управління стратегічними підприємствами має стати більш ефективним, а нестратегічні активи потрібно приватизувати. Ми будемо стежити, щоб влада не змінила курс після війни, і велика приватизація відбулася ефективно й прозоро.

Матеріал створений у співавторстві з юридичним радником ТІ Ukraine Андрієм Швадчаком