Чим загрожує державне регулювання цін на природний газ

Четвер, 3 лютого 2022, 13:09
Як державне регулювання ринку природного газу стримує прямі іноземні інвестиції в галузь та підриває взяті Україною міжнародні зобов'язання.
СЕО JKX Oil&Gas PLC та СП ПГНК


Кінець епохи офшорів

Енергетична криза накрила всі країни Європи, і, безумовно, є одним з головних викликів в Україні. 

Швидке відновлення економік у 2021 році спричинило різке збільшення попиту на скраплений природний газ (СПГ) в країнах Азії, а стрімкий процес декарбонізації економік європейських країн та різке скорочення видобутку вугілля стало тригером для рекордного росту цін на природний газ. 

Більше того, маніпуляції з поставками газу зі сторони РФ для пришвидшення запуску "Північного потоку-2" ще більше розганяють волатильність цін.

Кожна країна Європи відчуває на собі негативні наслідки цін на енергоносії, тільки реакція і дії Урядів країн різні: Ірландія запропонувала 30% податкову знижку на тепло та електроенергію для населення, Польща знижує ставку ПДВ на продовольчі товари та добрива до 0%, на природний газ з 23% до 8% (з 01.02 до 0%), Чехія скасувала ПДВ з тарифів на газ та електроенергію. 

Також низка країн розробили програми з державного субсидіювання для вразливих верств населення. 

В очікуванні танкерів. Чи врятує американський газ ЄС та Україну від кризи?

Україна не пішла по європейському шляху зниження податкового навантаження та обрала курс на державне регулювання цін на часткову реалізацію природного газу приватного видобутку з фіксованою націнкою не більше 24% для виробників соціально значущих товарів з січня по квітень 2022 року.

Які наслідки?

В першу чергу, це прямий вплив на зменшення видобутку газу в країні.

З 2017 по 2021 рік приватний сектор демонструє позитивну динаміку видобутку на відміну від державного. Для збільшення видобутку необхідні багатомільйонні інвестиції в розробку родовищ та буріння. 

Важливо не забувати цінову кон’юнктуру на газ 2020 року, коли у газовидобувних компаній було одне завдання – вижити, і якраз завдяки 2021 року у компаній з’явилася можливість інвестувати в капіталоємні програми буріння. 

Обрані Урядом неринкові механізми не зможуть захистити населення під час кризи, а несуть загрозу скорочення власного видобутку та посилення імпортозалежності країни.

Більше того, є високий ризик зловживання "соціальним" газом, так як не існує чіткого механізму контролю за цільовим використання газу. 

Сам по собі принцип реалізації на біржі полягає в постійному піднятті ціни за лот, у випадку з "соціальним" газом необхідно укладати прямі контракти між видобувниками та трейдерами за затвердженим списком кінцевих споживачів Комітетом з нагляду. 

Що потрібно для проходження кризового періоду?

1. Зниження податкового навантаження

У першу чергу, це зниження ПДВ з 20% на 10% на енергоносії та на соціально значущі товари, а ще краще введення 0% ставки. 

Це дозволить знизити ціну реалізації для населення, забезпечить прибутковість виробників та можливість сплати податків до державного бюджету.

2. Зниження рентної плати

В Україні найвище рентне оподаткування за користування надрами в Європі. Введену рентну ставку 12% та 6% для свердловин (до 5 тис метрів та більше 5 тис метрів глибиною) пробурених з 2018 року необхідно продовжити до 2030 року, а також поширити її дію на всі нафтові та газоносні свердловини. 

Важливо сформувати політику державної підтримки українських видобувників для збільшення промислового видобутку газу, а не придушувати податками задля короткострокового ефекту. 

3. Державне субсидіювання

Адресне державне субсидіювання вразливих верств населення та виробників "соціальних" товарів дасть більш позитивний ефект для проходження кризи, на відміну від штучного втручання в ринкову економіку країни.

Енергетична безпека є однією з основ національної безпеки України. Необхідно намагатися скоротити різницю між внутрішнім споживанням та власним видобутком. 

Завдання не просте, але реальне: за рахунок державних програм з енергоефективності та створення сприятливих умов для українських газовидобувних компаній.

У довгостроковій перспективі це дозволить посилити енергетичну незалежність через надходження інвестицій в галузь країни та знівелює вплив геополітичних маніпуляцій навколо імпорту енергоресурсів.