"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Що не так з атестацією на митниці?

Що не так з атестацією на митниці?

У Раді зареєстрували два законопроєкти, які передбачають проведення кадрових чисток на митниці. Наскільки ефективним може бути механізм?
Понеділок, 31 січня 2022, 17:57
експерт аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей"

Митниця має протидіяти порушенню обігу товарів, але наразі вона асоціюється з корупцією, "поборами" та захмарними статками керівників. 

У 2020 році, згідно з дослідженням Національного агентства з питань запобігання корупції та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, населення, бізнес та експерти поставили на перше місце серед найкорумпованіших інституцій саме митницю. 

Це і не дивно, адже у 2021 році обсяг втрат державного бюджету від "сірого імпорту" та контрабанди експерти оцінюють в 70-120 мільярдів гривень, що складає близько 10% дохідної частини бюджету. 

Щомісяця, а то і частіше, в новинах звучать історії про вимагання неправомірної вигоди митниками, викриття різних схем з ввезенням або вивезенням товарів, плату за проїзд пунктами пропуску без "серйозних" оглядів тощо. 

Реклама:

Усі ці схеми ведуть до посадових осіб Державної митної служби – від керівництва до звичайних митників, які щоденно працюють на митних постах та інших пунктах пропуску державного кордону.

Не залишаються такі випадки без відповідної реакції держави. РНБО боролася з так званою "іншою" стороною проблеми – контрабандистами, шляхом застосування санкцій. 

Одразу після цього відсторонили понад 100 працівників державної служби, серед яких керівники митниць та митних постів. Водночас, через декілька місяців, з’явилася інформація про поступове поновлення працівників на посадах. 

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данило Гетманцев неодноразово заявляв про можливість проведення кадрових чисток на митниці. Однак все це слова, а "віз і нині там", проблема залишається актуальною.

Вирішити цю проблему намагаються законодавчим шляхом. Під кінець 2021 року і на початку 2022 року, з’явились законопроєкти, спрямовані на впровадження механізму атестації посадових осіб митних органів. 

Перший (законопроєкт №6490) зареєстрував Кабінет Міністрів України, альтернативний (законопроєкт №6490-1) – авторства членів податкового комітету, включно з Данилом Гетманцевим. 

Розглянемо, що ж за механізми пропонують автори, які їх сильні та слабкі сторони та чи зможуть вони почистити ряди митниці.

Одразу відзначу, що підтримую механізм атестації посадових осіб митних органів. Застосування такого підходу до всіх без виключення митників сприятиме конкурентному та чесному відбору, в якому кожен зможе підтвердити відповідність займаній посаді. 

Крім того, прозорість та відкритість процесу атестації допоможе підвищити довіру до митниці та звернути увагу на відповідність рівня життя посадовців їх задекларованим матеріальним статкам. 

В обох законопроєктах передбачено проведення первинної, періодичної, повторної та позапланової (позачергової) атестацій. Первинна проводиться через кілька місяців після призначення особи на посаду, періодична раз на три роки, позачергова – за заявою особи, з метою захисту честі і гідності, а повторна – у випадку незгоди з результатами первинної або періодичної атестації. 

Серед етапів атестації – тестування на знання законодавства, тестування на загальні здібності та співбесіда. За наслідками атестації приймається рішення про відповідність, часткову відповідність або невідповідність займаній посаді.

Водночас, законопроєкт № 6490 містить кілька недоліків, які можуть вплинути на наслідки атестації.

Перш за все, це створення атестаційних комісій за рішенням керівника державної митної служби. Вимоги до кількісного складу комісії, посадовців, що будуть туди входити, порядку їх діяльності та ухвалення рішень, на рівні закону не визначені. 

Таким чином керівник ДМС одноособово буде визначати, хто буде входити до складу і як вони будуть діяти. Це може вплинути на прозорість та ефективність атестацій. 

Враховуючи ситуацію з кадрами на митниці, пропоную, по-перше, встановити вимоги до кількісного складу комісій на рівні Закону, а по-друге, залучити представників громадськості до проведення атестації. 

До прикладу, в процесі атестації працівників прокуратури (Офіс Генерального прокурора та регіональних прокуратур) залучалися представники міжнародних неурядових організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги та дипломатичних місій. 

На практиці, це були адвокати, науковці та юристи. Рекомендуємо застосувати аналогічний підхід і при проведенні атестації митників.

Ще одним недоліком є можливість уникнення конкурсу за результатами атестації. Якщо особа не пройшла атестацію, тут, зрозуміло, йдеться про припинення державної служби. 

Однак, якщо особа пройшла атестацію, то вона може претендувати на переведення на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Це суперечить Закону України "Про державну службу", який не допускає переведення на вищу посаду.

Наслідком цього може стати обхід конкурсних процедур через атестації. Це положення варто скасувати.

Також є можливість "пропустити" атестацію через нечіткі норми закону. Так, періодичній атестації не підлягають особи, які, цитуємо: "внаслідок організаційних змін обіймають посади державної служби менше шести місяців, крім випадків, коли їх посадові обов’язки суттєво не змінилися". Хто, коли і як буде визначати суттєвість зміни обов’язків не встановлено. А можливість уникнути атестації з’явилась. 

Ну і насамкінець, але не менш важливо – механізм проведення співбесіди. Атестаційна комісія самостійно перевіряє відповідність рівня життя посадової особи задекларованим нею майну і доходам. 

І тут з’являється величезне поле для зловживань. Когось перевірять як слід, когось навпаки – одразу "пропустять". До того ж, оцінити рівень компетентності посадових осіб, що будуть перевіряти, неможливо. 

Одна справа, коли направляються запити до уповноважених органів (НАЗК), а інша, коли комісія самостійно щось починає досліджувати. Вказані положення треба доопрацювати. 

На відміну від Кабмінівського законопроєкту №6490, законопроєкт народних депутатів написаний краще. Вже немає "ручної" можливості створення комісії, переведення на вищу посаду без конкурсу, відсутня змога "пропустити" атестацію через нечіткі підстави, а комісія враховує результати перевірки декларацій та моніторингу способу життя, проведені уповноваженими органами. 

Натомість, у законопроєкті зазначено, що позачергова атестація проводиться у разі виявлення суттєвих недоліків у роботі митника, чого немає у законопроєкті №6490. 

Для уникнення зловживань цими положеннями, і підвищення частоти позачергових атестацій "небажаних" посадових осіб, пропоную прибрати цю підставу.

Також відзначимо, що обидва законопроєкти пропонують атестувати державних посадовців лише категорії "Б" і "В" (депутатський законопроєкт додатково обмежує лише виконанням окремих посадових обов’язків). 

Можливі ситуації при яких неатестовані митники (категорія "А") будуть проводити атестацію. На мій погляд, це потребує додаткового обговорення і пошуку механізму, при якому буде усунуто порушення принципу рівності і проходження атестації усіма без винятку посадовцями митниці. 

Загалом відзначу позитивну ідею обох законопроєктів – очищення від непрофесіоналів та недоброчесних посадовців на митниці. Звісно, їх необхідно доопрацьовувати, щоб уникнути закидів про непрозорість атестації у майбутньому. 

Сподіваємось, що це допоможе реформуванню митної служби, в якому першочергово має бути зацікавлена сама митна служба та доброчесні професіонали, які там працюють.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: