Сталий розвиток України: час державі та бізнесу об’єднатись

Сталий розвиток України: час державі та бізнесу об’єднатись

Як бізнес інвестує у сталий розвиток та чим може допомогти держава?
Понеділок, 29 листопада 2021, 17:51
координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

У 2015 році Генеральна Асамблея ООН затвердила 17 Цілей сталого розвитку та закликала держави, громадський сектор і бізнес об'єднуватись для їх реалізації.

Усвідомлюючи свою відповідальність, компанії у всьому світі все більше приділяють увагу питанням сталого розвитку свого бізнесу, і Україна також намагається рухатись в ногу зі світовими тенденціями. 

Компанії вбачають у цьому не лише соціальну відповідальність, але й спосіб підвищити лояльність співробітників, клієнтів, місцевих громад та можливість залучити "зелене" фінансування. 

Хоча, варто розуміти, що впровадження сталих практик у бізнес – не просто процес, який можна впровадити за місяць чи рік. Тут потрібна комплексна трансформація бізнес-моделі та додаткові інвестиції, часом досить великі, для переобладнання підприємств, встановлення додаткового устаткування тощо. 

На тлі глобального тренду та активного росту зацікавленості бізнесу у сталому розвитку цього року Європейська Бізнес Асоціація вперше провела Індекс сталого розвитку. 

Ми мали на меті зрозуміти, як компанії інтегрують Цілі сталого розвитку у власні корпоративні політики, а також виявити бар’єри на цьому шляху та способи їх подолання.

Отож, серед ключових результатів, 96% учасників опитування орієнтуються на Цілі сталого розвитку у своїй діяльності, при цьому 83% з них мають відповідні стратегії/політики/плани у яких це зафіксовано.

Екологічні проєкти є пріоритетними для українського бізнесу, особливо питання управління відходами, яке хвилює 81% опитаних, висадка дерев (64%), програми з енергоефективності (49%) та екологічної модернізації (40%). 

Друге місце за важливістю належить освітньому напрямку – 65% компаній зазначають, що співпрацюють з університетами та/або беруть участь у програмах дуальної освіти. Компанії також приділяють увагу соціальній та професійній інтеграції осіб з інвалідністю (41%). 

Водночас, підприємства працюють і в інших напрямках сталого розвитку, специфічних для їх сфери діяльності. 

Так, представники ІТ та телекомунікацій реалізують програми зі зменшення цифрової нерівності, галузь FMCG підтримує локальних виробників, а про актуальність захисту водойм та скорочення витрат води на виробництві говорять підприємства харчової промисловості.

Скільки бізнес готовий інвестувати у підвищення стійкості? 

За результатами опитування ми отримали відповідь – до 100 млн грн щороку. А серед лідерів з інвестування – паливно-енергетичний комплекс та ІТ. І, до речі, наступного року, рівень фінансування бізнес планує ще підвищувати. 

Водночас, і у цієї ніші вже є певні труднощі розвитку. 

Компанії повідомляють, що чим більше вони інвестують, тим більше відчувають регуляторні бар’єри, які не дають бізнесу реалізувати увесь потенціал. На жаль, від українських реалій нікуди не дінешся. 

До прикладу, сфера управління відходами, мабуть, є найбільш глобальною екологічна проблема для України. Тільки за 2020 рік у нас утворилось понад 10 млн тонн побутових відходів, які захоронюються на 6 тисячах сміттєзвалищ. 

І хоча реформи з управління відходами в Україні досі немає є пілотні проєкти на основі принципів розширеної відповідальності виробника. Їх впроваджує саме бізнес. Наприклад, "Кока-Кола", PepsiCo, Tetra Pak, "Елопак" та "Кен-Пак" у Вишгороді. 

Ще більш актуальним є питання небезпечних відходів. Ми в ЕВА за підтримки агрохімічних компаній запустили проєкт "Агро Варта" — з утилізації тари з-під засобів захисту рослин. Вже, до речі, перероблено сотні тон тари і дуже сподіваємось, скоро ця цифра наблизиться до тисяч.

Іншим прикладом можна назвати проєкти з працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема із ментальними порушеннями. Протягом п’яти років компанія "Ашан" забезпечує роботою молодь із синдромом Дауна, попри те, що в Україні на людину з інвалідністю досі дивляться з огляду на її обмеження та можуть визначити її "непрацездатною", замість того, щоб виявити її функції та підібрати відповідну роботу. 

Окрім цього, все частіше на вітчизняних сайтах пошуку роботи з’являються вакансії фахівців у сфері Sustainability, які відповідатимуть не лише за реалізацію проєктів сталого розвитку, але й за залучення фінансування для бізнесу, яке у майбутньому буде прив’язане до показників стійкості компанії.

І такі ініціативи – не одноразова акція. Бізнес замислюється про сталість і в дуже довгостроковій перспективі. 

Такі висновки можна зробити із заяв компаній, які декларують прагнення, наприклад, досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року ("АрселорМіттал", BASF, "Феррекспо"), 2040 року (ДТЕК, "Нафтогаз України") або ж навіть до 2030 року (МХП). 

Про пожвавлення активності у сфері сталого розвитку говорить й готовність компаній розкривати нефінансові показники своєї діяльності. Про зусилля у зменшенні впливу на довкілля, забезпечення гендерної рівності, боротьбу з корупцією тощо бізнес розповідає у тому числі через нефінансові звіти. 

Так, щонайменше 12 компаній із першої сотні найбільших платників податків підготували нефінансові звіти за 2020 рік. Мова йде про такі компанії та групи компаній, як "Нафтогаз України", "Укрзалізниця", "Енергоатом", "Нова пошта", "Водафон", ДТЕК, "Феррекспо", ПУМБ, "Лайфселл", "Укргазбанк", "Ашан", "Метінвест". 

Водночас, якщо б держава не словом, а ділом підтримувала прагнення компаній в питаннях сталості, думаю, успіхів би могло бути більше. 

Як може допомогти держава?

Доцільно було б створити сприятливі умови, за яких компанії будуть готові збільшувати фінансування у проєкти сталого розвитку. Звісно, головним є створення регуляторної бази для роботи. 

Наприклад, оновлення законодавства у сферах управління відходами, працевлаштування осіб з інвалідністю, тощо. Крім того, важливою є підтримка (фінансова, організаційна та консультативно-інформаційна) державою інноваційних проєктів, особливо у частині відшкодування процентних ставок за кредитами. Консультативна допомога ж необхідна, у першу чергу компаніям, для яких основними бар’єрами для реалізації проєктів зі сталого розвитку є низька обізнаність у темі. 

Простою мовою, такі бізнеси не розуміють, навіщо їм інвестувати у проєкти сталого розвитку, що це за проєкти та як це може допомогти розвитку. І, звісно, можна махнути рукою і сказати "не розумієте – ваші проблеми, прийде час і будете відповідати за відсутність сталих практик". А можна вже зараз працювати над зміною розуміння. 

А масштабні перетворення у країні не будуть можливі без підтримки держави. З чого ж можна вже зараз почати?

Наприклад, сформувати орган, який буде відповідали за ту саму просвітницьку кампанію. А далі – за моніторинг успіхів. 

Готуючи різноманітні законодавчі та регуляторні документи мати на увазі Цілі сталого розвитку та перевіряти їх на відповідність цим практикам, за аналогією, як перевіряється відповідність, наприклад Угоді про асоціацію з ЄС. 

Бізнесу і владі ділитись успіхами, разом. І створювати такий собі Ukrainian success story book. Адже без спільної роботи навряд ми як країна досягнемо в цьому питанні успіху. Бо сталість – це не про сказано-зроблено, як, наприклад, з податками. 

Це про довіру, взаєморозуміння та спільне майбутнє. Дуже сподіваюсь, мета можновладців – не просто бути переобраними на наступний термін, тому і сталу співпрацю вдасться вибудувати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua