Чому ринок перепродажу та секонд-хенду залучає величезні інвестиції?

Чому ринок перепродажу та секонд-хенду залучає величезні інвестиції?

Світовий ринок вживаного одягу оцінюють у 2,1 трлн доларів і йому пророкують швидке зростання.
Четвер, 18 листопада 2021, 14:43
бізнесмен

Пандемія змусила нас залишатися вдома понад рік. Завдяки чому багато людей у всьому світі наводили лад у шафах, щоб викинути, але найчастіше перепродати непотрібний (старий та новий) одяг.

Уже другий рік ринок перепродажу, мета учасників якого – знайти нового власника для одягу або ж здати одяг в оренду, стрімко зростає.

До категорії перепродажу зараховують як непродані вчасно предмети моди зі знижкою, так і секонд-хенд – речі, які вже були у вжитку.

Активно перепродують та здають в оренду також і предмети розкоші – годинники, аксесуари, одяг та взуття від дизайнерів та люксових брендів.

Це вже приносить мільйони і коштує мільярди, і є об'єктом інвесторського надінтересу.

Яскравий приклад – американська платформа онлайн-продажів Etsy, орієнтована на вироби ручної роботи та вінтажні товари, яка купила за 1,6 млрд доларів британський застосунок Depop – сервіс для продажу вживаного одягу, за 2020 рік його прибуток зріс удвічі – до 70 млн доларів. Обіг становив 650 млн доларів.

Це придбання дає змогу Etsy охопити молоду аудиторію. З понад 4 мільйонів залучених Depop покупців 90% – люди віком до 26 років. Те саме омріяне всіма брендами покоління Z та Y. Молоді та відкриті до всього нового, вони ще довго будуть платоспроможними та лояльними.

Покоління Z та Y, унікальний досвід та мільярди доларів

За даними Swidenbank, одного з найбільших банків Швеції, заробітки деяких продавців товарів на таких майданчиках можуть сягнути 300 тисяч доларів на рік.

Не менш перспективними є й сервіси з оренди одягу та аксесуарів. Одяг із секонд-хенду вже не є чимось нішевим, і оренда одягу буде все більш затребуваною.

Rent the Runway – платформа електронної комерції, яка дає змогу користувачам орендувати або купувати дизайнерський одяг та аксесуари, вийшла на глобальний Nasdaq Global Select Market, що містить американські та міжнародні акції. 

Це сталося всупереч тому, що через пандемію та незатребуваність одягу для офісу та вечірок компанія втратила близько 84,7 млн ​​доларів за пів року.

Сукупна вартість всього вживаного одягу на ринку, згідно з дослідженням BoF Insights (галузеве видання), – 130 млрд доларів. Інвестиційна компанія Jefferies оцінює ринок секонд-хенду значно скромніше, але сума все одно вражає – 30 млрд доларів.

Частка використаних товарів на ринку моди зростає протягом останніх років. У BoF Insights підрахували, що у 2016 році на кожен долар, витрачений на предмети гардеробу, 5 центів припадали на вживані товари. До 2020 року – вже 10 центів.

Водночас на ринку перепродажу представлено лише 5-7% товарів. Понад 90% предметів моди, які можуть потрапити на ринок, ще припадають пилом у шафах і на полицях.

Загальна вартість таких "запасів" – близько 2,1 трлн доларів, що можна порівняти з ВВП Італії, 8-ї найбагатшої країни світу.

Найбільшу зацікавленість до секонд-хенду виявляє насамперед покоління Z – люди, які народилися у 1997-2012 роках.

Досвід взаємодії з унікальною старою річчю, яку вони можуть знайти в комісійному магазині, або майже новою річчю з унікальної колекції, яку можна купити лише у перекупників на онлайн-майданчиках, вони цінують більше, ніж саму річ.

Бути єдиним власником для них не так важливо, як мати доступ до тієї самої речі.

Молоді люди все більше уникають концепції fast fashion і стають прихильниками ідеї стійкої моди.

Саме тому люди, молодші 24 років, становлять більшість користувачів онлайн-платформ перепродажу модних товарів.

Ставлення до вживаних товарів змінюється, і стигма навколо них слабшає. Вживане перестає асоціюватися з поганим та низькоякісним, купувати секонд-хенду стає нормою. Нове покоління задає тренд, і врешті-решт із цим погодяться люди старшого віку.

Купівля вживаного одягу допомагає молодим людям вирішити одразу кілька проблем.

Вони хочуть мати стильний вигляд. І перепродаж – це спосіб отримати унікальні предмети, заплатити менше грошей, та ще й мати перспективу заробити на повторному перепродажі.

На стрімкий розвиток ринку вплинула пандемія. За минулий рік, згідно зі звітом Lyst, кількість пошукових запитів, що стосуються вінтажних та вживаних речей, зросла на 104%.

Це не дивно. Пандемія похитнула економічну стабільність. Вирішальним фактором під час вибору одягу для багатьох стала ціна. Секонд-хенд вочевидь виграє на цьому тлі.

Сталий розвиток

Пандемія дала розуміння того, що розвиток має бути сталим – екологічним і відповідальним, щоб ми могли адаптуватися до кризи – чи то кризи охорони здоров'я, чи екологічної, що насувається. І покоління Z шукає способи, аби дати відповідь змінам клімату.

Мода – одне з основних джерел забруднення довкілля. Вона потребує негайного переосмислення.

Індустрія сьогодні – це активне використання часто рабської праці та нераціональний розподіл ресурсів. На неї припадає близько 10% світових викидів вуглецю та майже 20% стічних вод.

Мода споживає більше енергії, ніж авіація та судноплавство разом. Водночас тонни виробленого одягу так і не знаходять своїх власників та утилізуються. Значна частина потрапляє на полігони і не перетворюється на вторсировину.

Нещодавно у Глазго, Велика Британія, відбулася 26 кліматична конференція ООН COP26 – найважливіший кліматичний саміт за шість років. Понад 100 світових лідерів протягом 2 тижнів обговорювали шляхи запобігання кліматичній катастрофі.

Під час саміту світові бренди презентували нові, більш амбітні стратегії щодо скорочення викидів.

Щоб утримати глобальне потепління на рівні 1,5 °C до кінця століття, за підрахунками ООН, вже до 2050 року світ має скоротити глобальні викиди до нуля.

Глобальні домовленості, прийняті в Глазго, мають значення для всієї індустрії моди, яка виробляє 10-ту частину всіх викидів СО2.

Поки що секонд-хенд відповідає на запит молоді на екологічність. Вживаний одяг потребує лише палива для транспортування.

Бренди бояться, що цей ринок виявиться настільки привабливим, що значною мірою витіснить продаж нових товарів.

Поки що складно зрозуміти, чи цей страх обґрунтований, але найближчими роками секонд-хенду дійсно ставатиме лише більше, як і майданчиків для його продажу.

BoF Insights прогнозує, що ринок перепродажу показуватиме двозначне зростання щонайменше до 2025 року. Jefferies прогнозує зростання 18% щорічно до 2024 року.

Ми виробляємо та споживаємо одяг з надлишком. Щорічно світ виробляє близько 80 мільярдів предметів одягу. Такий підхід суперечить ідеям сталого розвитку, суть якого полягає у встановленні балансу між задоволенням наших потреб та захистом інтересів майбутніх поколінь.

Значну частину одягу просто викидають. За підрахунками ООН, обсягів викинутого одягу досить, щоб завантажувати один сміттєвоз щосекунди.

Виробництво одягу називають другим за масштабами забруднювачем після нафти. Звалища, на які потрапляє значна частина одягу, – одне з основних джерел метану. Цей газ відіграє неабияку роль у глобальному потеплінні та має парниковий потенціал у 28 разів вищий, ніж у вуглекислого газу.

Секонд-хенд частково вирішує проблему відходів, просто запобігаючи їхньому утворенню, і вже формує нову галузь економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!