Як виглядатиме податковий законопроєкт про Дія Сity у другому читанні

Як виглядатиме податковий законопроєкт про Дія Сity у другому читанні

Фінальна версія законопроєкту про Дія Сity готова до прийняття у другому читанні. Яких змін зазнав документ?
Середа, 10 листопада 2021, 13:37
народний депутат України IX скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

Нарешті законопроєкт №5376 про норми оподаткування у рамках спецрежиму Дія City набуває фінальних обрисів. 

Депутати внесли свої правки і Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт у другому читанні та в цілому. 

Втім, те, в якій редакції документ потрапить до сесійної зали, дуже непокоїло ІТ-фахівців. Головним було питання: чи залишаться податкові ставки та умови на тому ж рівні, який автори законопроєкту обговорювали з галуззю. 

І причини для занепокоєння таки були. На Комітеті розглядали правки, котрі могли би докорінно змінити "обличчя" проєкту Дія City. 

Утім, цього не сталося. Змін зазнали лише декілька некритичних пунктів. Згідно з чинною наразі редакцією законопроєкту, ІТ-спільнота може розраховувати на податкове навантаження, що стимулюватиме зростання галузі. 

Тепер про сам законопроєкт №5376, підготовлений до другого читання, детальніше.

Що залишилось з першої редакції?

В цілому, концепція Дія City, викладена в законопроєкті до першого читання, залишилась незмінною – податкові ставки збереглися на тому ж рівні, якого чекала ІТ-спільнота. 

Попри те, що членам Податкового комітету ВРУ спочатку бракувало одностайності щодо цього питання, врешті вдалось прийти до компромісу.

Як і у редакції, що була прийнята у першому читанні, податок на дохід фізичних осіб зафіксували на рівні 5%, єдиний соціальний внесок — 22% від мінімальної зарплати (а не від повної оплати фахівцю), і військовий збір — 1,5%.

Таким чином, податкове навантаження для резидентів Дія City, закріплене в законопроєкті №5376, фактично відрізнятиметься від податкових ставок для ФОП тільки на ставку 1,5% військового збору. 

Корпоративний податок, як і планувалось в першій редакції, можна буде обирати: податок на прибуток у розмірі 18% або податок на виведений капітал за ставкою 9%. Такий режим стимулюватиме реінвестиції. 

Перехідний період з ФОП-моделі на гіг-контракти та трудові контракти складе три роки, як і було передбачено в документі, що пройшов перше читання. 

Члени Комітету пропонували скоротити цей період до двох років або навіть одного, але авторам законопроєкту вдалось відстояти погоджений з галуззю термін для переходу. 

Він дасть можливість компаніям поступово запровадити нові форми відносин зі співробітниками, без поспіху та пов’язаних із ним потрясінь.

Крім того, як і передбачала перша редакція, в Дія City залишаться стимули для інвесторів. Зокрема, згідно з законопроєктом, дохід від дивідендів, які не розподілялися протягом 2 років, не оподатковуватиметься. А при купівлі частки в стартапі, фізособа отримає податкову знижку з податку на дохід на суму інвестицій.

Насамкінець, на противагу пропозиціям деяких чиновників, умови Дія City все ж вдалось зафіксувати на 25 років. ІТ-бізнес може бути спокійним стосовно їх незмінності. 

Що змінилося?

Депутати внесли декілька правок до законопроєкту, які в цілому не впливають на загальну концепцію спецрежиму. 

Раніше передбачалось, що перехідний період на обмеження співпраці з ФОП буде діяти тільки для тих резидентів Дія City, які сплачуватимуть ПнВК. Згідно з новими правками, перехідним періодом зможуть скористатися і компанії, які сплачуватимуть податок на прибуток і матимуть річний дохід понад 40 млн грн.

З 2024 року їхні витрати на платників єдиного податку (включно з ФОП 3 групи) не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%. До цього часу -ніяких обмежень.

Резиденти, що сплачуватимуть податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 млн грн, зможуть працювати з ФОП без жодних обмежень на увесь час їхнього резидентства.

Окрім того, згідно з новими правками, якщо фахівець отримує понад 240 тис. євро на рік, то весь дохід вище цього ліміту оподатковуватиметься 18% ПДФО. Це виключні категорії співробітників, переважно з вищої управлінської ланки.

Більш того, резиденти Дія City зможуть робити неоподатковувані відрахування у межах 30% від суми нарахованої оплати спеціаліста на його недержавне пенсійне забезпечення, а також на добровільне медичне страхування.

Після прийняття закону, Кабінету Міністрів доручать протягом трьох місяців розробити механізм компенсації податків органам місцевого самоврядування. Це стосується ситуації, коли платник податків отримує податкову знижку в одному місті (наприклад, якщо купує частку в стартапі-резидентові Дія Сity), а сплачує податки – в іншому.

Які зміни були відкинуті?

Після тривалих обговорень депутати прибрали норму про пільгове оподаткування тільки для тих фахівців, які в класифікаторі професій називаються "професіонали в галузі програмування". 

Згідно з останньою редакцією, за пільговими ставками оподатковуватимуть не тільки доходи програмістів, а усіх співробітників резидентів Дія City. Адже IT-компанія – це і розробники, і HR, і дизайнери, і маркетологи, і ще багато фахівців, які разом створюють сучасний технологічний продукт.

Це було однією з найбільш критичних правок, але, на щастя, нам вдалось захистити узгоджену з індустрією концепцію Дія City.

Що далі?

Податковий законопроєкт про Дія City зберіг дух реформи, задуманої для того, аби посилити провідну і перспективну галузь. Під ча розглядів та обговорень законопроєкт ставав кращим, і тепер він повніше відображає потреби учасників ІТ-ринку і держави. 

Правок, які б спотворили його суть, у фінальній редакції немає. Я вважаю це гарним прикладом злагодженої роботи урядовців, парламентарів та бізнесу.

Наразі податковий законопроєкт готується до розгляду в другому читанні та в цілому. Його прийняття фактично фіналізує юридичну частину запуску Дія City. 

Після цього Кабінет Міністрів та Міністерство цифрової трансформації зможуть розробляти підзаконні акти до податкового Закону та впроваджувати реєстр резидентів Дія City. 

На початку 2022 року ми плануємо запустити Дія City. І чекаємо на чудові результати: масштабний притік інвестицій до України і релокацію деяких ІТ-компаній з сусідніх країн завдяки податковим умовам, які пропонує Дія City. 

Це, в свою чергу, збільшить базу оподаткування та наповнюватиме державний бюджет. Зараз ІТ-індустрія щороку зростає на 30%, але має потенціал зростати на 40% чи навіть 50%. Я переконаний, що з Дія City таких показників чекати довго не доведеться.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!