Правила інвестицій: як Україні вибратися з ями

Правила інвестицій: як Україні вибратися з ями

Як збільшити потік іноземних інвестицій в українську економіку?
Середа, 29 вересня 2021, 17:44
заступниця директора Центру економічної стратегії

Чому в Україну не інвестують, якщо з точки зору перспективності ринків у нас все досить непогано?

Ситуацію псують найвищі в регіоні ризики, слабке правовладдя та бюрократична зарегульованість на всіх щаблях: від центрального уряду та місцевої влади до послуг компаній-монополістів.

Гарна новина в тому, що з цим можна та потрібно працювати. Погана – що робити це потрібно негайно. Часу на виправлення ситуації немає – інвестиції критично низькі і продовжують падати.

Якщо Аліса не біжить щодуху – вона не зможе навіть залишитися на місці. Якщо будинок не лагодять, він рано чи пізно розвалиться. Якщо в країну не інвестують, її розрив з конкурентами збільшується з кожним роком.

 

Коли цифри говорять про падіння інвестицій, країна об'єктивно має проблему, скільки б красивих слів про реформи не лунало на конференціях.

Україна втратила багато капіталовкладень під час кризи 2014-2015 років і в останні роки продовжує втрачати інвестиції високим темпом. Ще кілька таких років – і залишиться сподіватися, що наш будинок хоча б не розвалиться.

Існує кілька базових правил інвестицій: отримати прибуток, уникнути ризиків, працювати в передбачуваному середовищі. Ці правила справедливі і для міжнародної енергетичної корпорації, і для місцевого виробника керамічної плитки.

Для "Національної стратегії збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну", яку розробляла E&Y на запит уряду в рамках програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України", Центр економічної стратегії порівняв Україну з країнами-конкурентами, зважаючи на ці правила.

Ситуація зовсім не безнадійна, але робота над тим, щоб зробити країну привабливим місцем для інвестицій, дуже потрібна.

Правило перше: отримати прибуток

Коли на продукт є платоспроможні покупці, а виробляти його коштує недорого, бізнесмени інвестують і запускають виробництво. Тут Україна має перевагу.

Україна – великий регіональний ринок. Її населення – одне з найбільших серед країн-конкурентів. Угода про асоціацію з Євросоюзом відкриває українським виробникам доступ до споживачів найбільшого та найбагатшого континенту.

Розташування біля кордонів з Євросоюзом означає, що глобальний тренд "ніаршорингу" (перенесення виробництва з Китаю та Азії ближче до споживачів) – актуальна та безцінна можливість для України прямо зараз.

 

Виробляти продукцію в Україні дешевше, ніж у країнах ЄС. В Україні суттєво нижчі зарплати, поки що дешевша електроенергія та оренда офісів, є можливість розташовувати виробництва близько до джерел сировини та електроенергії.

Великі виробники, що мають змогу економити на масштабі, від цього суттєво виграють. Наприклад, в Україні виробляють побутову електроніку для європейського ринку заводи Flex та Jabil, електропроводку для європейських марок автомобілів роблять Leoni Wiring та Kromberg & Schuber.

У харчовій промисловості та сільському господарстві глобальні компанії Nestle, Carlsberg, Danone, Bunge, Cargill орієнтуються і на українського споживача, і на експорт. Українські компанії успішно продають м'ясо, молочні продукти, яйця.

Ситуацію псують кілька факторів.

Українці бідніші за сусідів – це звужує локальний попит. Населення в найближчі десятиріччя суттєво поменшає – українці мало народжують та активно емігрують.

Експорт у Євросоюз ще тільки має отримати найпотужніший поштовх. Це станеться після підписання угоди про промисловий "безвіз" (угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів АСАА).

Виробляти в Україні дешево не за всіма параметрами: тут дорожчі кредити й оренда складів, логістика для невеликих партій, багато часу треба витрачати на під'єднання до мереж, сплату податків, митні процедури.

Кілька "активаторів" зовнішніх та внутрішніх інвестицій допомогли б швидко подолати проблеми і збільшити перспективи ринків.

1. "Ніаршоринг": використання можливостей тренду переміщення виробництва ближче до кордонів Євросоюзу, угода з ЄС про промисловий "безвіз".

2. Активація інвестицій через торгівлю: усунення нетарифних бар'єрів через наближення національних правил та стандартів, підписання угод про вільну торгівлю з іншими державами.

3. Активізація допоміжних секторів: розвиток страхування, збільшення вантажних квот, розвиток транспортної інфраструктури та енергетики.

4. Промислові й технічні парки: спільна (таким чином, дешевша) інфраструктура, науково-виробничі кластери, земля та майданчики для будівництва.

5. Індустрія 4.0: цифровізація державних послуг, розвиток цифрової інфраструктури та податкове стимулювання R&D в IT-рішеннях для бізнесу.

6. Стимулювання приватної професійної освіти: підприємствам потрібні освічені працівники й таланти, а державна система не встигає за потребами ринку.

Правило друге: уникнути ризиків

Ризики – найслабший бік України. Що вищі ризики – то вищої прибутковості вимагають інвестори.

Наочно це можна побачити на дохідності єврооблігацій – процентній ставці, під яку Україна може залучати зовнішній борг. Якщо сусідам із Східної Європи інвестори пропонують кошти під 1-2% річних, то Україна змушена платити 5-7% річних.

 

Україна має найвищі ризики в усіх сферах. Це стосується і кредитного рейтингу, що показує загальну макроекономічну стабільність, і ризиків щодо збройної агресії з боку РФ, і ризиків, пов'язаних із захистом права власності.

Яскравий приклад – недавня заява президентки Естонії Керсті Кальюлайд про поневіряння естонських інвесторів в українських судах. Вона порадила своїм співвітчизникам торгувати з українськими компаніями, але не інвестувати сюди.

Якщо на агресію РФ держава може дати лише обмежену відповідь, то з макроекономічною стійкістю та правовладдям можна і потрібно працювати.

Реформа правосуддя та правоохоронних органів допоможе з правовладдям, а для підвищення кредитного рейтингу потрібна макроекономічна стійкість: зниження частки держборгу у ВВП, стабільність цін, збільшення валютних резервів та ВВП.

Підвищення кредитного рейтингу критично важливе для здоров'я державних фінансів, воно запускає "гарний цикл". Вищий рейтинг дозволить знизити надвисокі витрати на процентні платежі за боргами. На 2022 рік вони заплановані на критично високому рівні – 14% доходів державного бюджету.

Зниження процентних витрат оздоровить державні фінанси, а здорові державні фінанси – запорука кредитоспроможності та підвищення кредитного рейтингу.

Правило третє: вести бізнес має бути просто та передбачувано

Мова йде про час, витрачений на підключення до мереж, реєстрацію власності, сплату податків, вирішення проблеми банкрутства, якість регуляторних правил. Оцінити бізнес-середовище можна за допомогою індексу економічної свободи. Показники України стабільно покращувалися з 2015 року, але ще є куди зростати.

 

Показники якості регулювання та ефективності державного управління для України від'ємні. Це означає низьку якість державних послуг, залежність державної служби від політичного тиску, слабкі та непередбачувані державні політики.

 

Отже, три правила інвестора – отримати прибуток, уникнути ризиків і працювати за зрозумілими та надійними правилами – мають стати дороговказом змін.

Треба запровадити активатори збільшення бізнес-можливостей, знизити макроекономічні ризики, забезпечити правове поле для виконання контрактів та захисту права власності, спростити ведення бізнесу.

Щоб вибратися з ями, у яку кілька років поспіль з'їжджають інвестиції, Україні потрібно покращити свої позиції за кожним параметром. Зусилля будуть того варті.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!