Що не так із системою оподаткування азартних ігор?

Що не так із системою оподаткування азартних ігор?

Великі податки у сфері азартних ігор та значна вартість ліцензій призвели до появи невеликої кількості гравців на ринку. Що змінить новий закон?
Понеділок, 27 вересня 2021, 17:37
партнер Eterna Law

У липні цього року Верховна Рада в першому читанні прийняла довгоочікуваний законопроєкт №2713-д.

Він пропонує збалансувати систему оподаткування галузі з урахуванням вартості ліцензій, зокрема шляхом введення ставки GGR (gross gaming revenue), і звільнення суми виграшів до 8 мінімальних заробітних плат від оподаткування (48 тис. грн).

Про що свідчить міжнародний досвід?

Тут важливо зазначити, що контроль і адміністрування оподаткування сфери азартних ігор є досить складним зважаючи на специфіку сфери азартних ігор, а саме: роботи частини операторів в сфері онлайн, високого ризику використання азартного бізнесу з метою відмивання незаконно отриманих доходів та маніпуляцій з метою мінімізації податкових відрахувань з боку операторів.

Аналіз міжнародного досвіду оподаткування сфери азартних ігор демонстрував, що єдиного підходу в цьому питанні немає, ставки податків і ліцензійних зборів в різних країнах істотно різнилися. 

Проте простежувалася очевидна закономірність — країни, які застосовують низькі ставки оподаткування, такі як Бельгія, де податок на дохід складає 11%, або Італія, де спеціалізований податок GGR (gross gambling revenues) становить від 11 до 22%, — застосовують досить високі ліцензійні ставки. 

В Бельгії — від 75 тис до 300 тис євро, Італії — до 370 тис євро, залежно від типу ліцензії.

І навпаки — в країнах, де ставки оподаткування галузі високі (Німеччина — GRR 83%, Франція — GGR 80%) — ліцензійні платежі відсутні зовсім або за своєю вартістю більше схожі на адміністративний збір за розгляд і видачу ліцензій.

Серед переваг застосування системи "високі ліцензії/низькі податки" підкреслювалась легкість адміністрування податків тому що, по суті, застосовується фіксована ставка податку у вигляді ліцензійних платежів.

Більше того, подібний підхід дозволяв реалізувати відразу кілька важливих завдань: отримати гарантовані надходження в бюджет, уникнути будь-яких маніпуляцій з податкових відрахувань з боку операторів і мінімізувати корупційні ризики, пов'язані з контролюючими органами.

Щоб зробити галузь максимально прозорою, в тому числі для іноземних інвесторів, робоча група прийняла рішення взяти за основу формулу: висока вартість ліцензій і низькі ставки оподаткування.

Для ефективного контролю за оперуванням у сфері організації та проведення азартних ігор, передбачалося введення спеціальної державної системи моніторингу, до якої буде підключено ігрове обладнання всіх операторів, в тому числі їх онлайн-системи. 

Завдяки цьому система в режимі реального часу буде вести облік кожної ставки, виплаченого виграшу і т.д.

Як показує досвід інших країн, введення подібної системи моніторингу є ефективним інструментом контролю за діяльністю ігрової сфери. 

У той же час розробка відповідного програмного забезпечення, придбання технічних засобів, імплементація системи, навчання співробітників контролюючих органів займають близько 2 років.

Запустити систему державного моніторингу одразу після прийняття закону про азартні ігри неможливо, а деякі сфери, наприклад, онлайн-казино, букмекерську діяльність та ігрові автомати неможливо адмініструвати без системи онлайн-моніторингу.

Тому робоча група запропонувала модель, згідно з якою замість класичної системи оподаткування для цього сегменту вводитися комплексний фіксований податок у вигляді потрійної вартості ліцензій. 

Така модель має діяти до введення в експлуатацію державної системи онлайн-моніторингу, завершення розробки якої передбачається до середини 2022 року.

Паралельно з законом про азартні ігри, робоча група розробила законопроєкт № 2713-д. 

Його основним завданням було адаптувати оподаткування галузі з урахуванням прийнятого закону і введення високих ставок ліцензійних зборів, які є одними їх найбільш високих у світі.

За логікою робочої групи, після прийняття основного закону про азартні ігри, Верховна Рада повинна була прийняти законопроєкт про зміни до податкового законодавства з урахуванням введеної системи ліцензування діяльності, що пов'язана з організацією азартних ігор, лотерей і вартості цих самих ліцензій. 

Таким чином, два законопроєкти "Про легалізацію азартних ігор" і "Про внесення змін до податкового кодексу" є взаємопов'язаними і, за логікою законодавців, повинні були комплексно створити законодавчу базу для функціонування ринку азартних ігор в Україні.

Що маємо на практиці?

З різних причин: як об'єктивних, так і суб'єктивних, законопроєкт не був прийнятий і, як результат, ринок отримав високу вартість ліцензій і неадаптовану до закону про азартні ігри систему оподаткування.

Вона не враховувала вартість ліцензії та не звільняла від оподаткування види діяльності, які сплачують потрійну вартість ліцензій, що в сукупності призвело до надзвичайно високого податкового навантаження на галузь.

Іноземні інвестори і всесвітньо відомі компанії, які займають лідируючі позиції в багатьох країнах, проявляли величезний інтерес до ринку азартних ігор в Україні, зважаючи на її потенціал і можливості. 

Зокрема, одним з ключових переваг українського ринку азартних ігор, який відзначався в тому числі іноземними операторами, є вигідне географічне розташування.

Потенційно, український азартний ринок може бути орієнтований на обслуговування туристів зі Східної Європи, Туреччини, країн Аравійського півострова, де гральний бізнес заборонено або істотно обмежено для громадян, країн СНД (де в більшості країн ігровий бізнес також заборонений).

Логістичною перевагою є час авіаперельоту, яке не перевищує 4 годин. Така особливість може бути використана для розвитку так званих турів "вихідного дня".

Однак через ситуації, що склалася з оподаткуванням сфери, їх інтерес в значній мірі згас і багато компаній поставили на паузу свої проєкти і плани, пов'язані з виходом на ринок України.

Безумовно, з подібною податковою системою, ринок азартних ігор апріорі не може бути привабливим для інвестування, що і відбилося у низькому рівні зацікавленості в покупці ліцензій з боку великих іноземних операторів, і, як результат, буму придбання ліцензій не відбулося.

Саме тому ми можемо говорити, що бюджет отримав лише мільярд у вигляді ліцензійних платежів. Однак прийняття законопроєкту №2713-д у другому читанні в редакції першого читання, який покликаний адаптувати податкове законодавство до легалізації азартних ігор в Україні, можна вважати ключовим для подальшого розвитку ринку.

Підсумовуючи, варто зазначити, що за рік роботи легального ринку було зроблено немало: ринок почав свою діяльність і вже помітний початковий ефект. 

Проте, для реального розвитку галузі та реалізації закладеного потенціалу, необхідно виконати ще величезний обсяг роботи.

Таким чином, від подальших кроків буде залежати шлях, яким піде розвиток грального бізнесу в Україні: або буде реалізована перспектива стати історією успішно проведеної реформи, і буде створений конкурентоспроможний ринок на світовій арені, що здатний залучити значні іноземні інвестиції в економіку та приносити значні надходження до бюджету, або перспективна галузь залишиться стояти на місці з можливістю повернення в тіньовий сегмент економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!