Як спростити український ринок праці для іноземців? 5 кроків для уряду

Як спростити український ринок праці для іноземців? 5 кроків для уряду

Що потрібно, щоб іноземні фахівці їхали працювати в Україну та залишались?
Середа, 15 вересня 2021, 17:57
економістка Центру економічної стратегії

За приблизними оцінками, через 5 років українців, які працюють та створюють додану вартість буде менше на 330 тис осіб. Це лише демографія, без урахування міграції. 

Щороку з країни їдуть спеціалісти, фахівці високого рівня кваліфікації, не повертаються студенти. 

Замість того, щоб займатись популізмом та розмірковувати, як би швидко повернути всіх додому, уряд має побачити можливість у людському капіталі з-за кордону. Та лібералізувати трудову міграцію до нас.

В першу чергу, ми бачимо потенціал у фахівцях з сусідніх країн та країн Європи. Іноземці вже приїжджають, тому що бачать в Україні можливості для себе. 

Наприклад, через складну політичну ситуацію обирають Україну сотні білоруських айтівців — вони можуть допомогти задовольнити місцевий кадровий голод. За даними Djinni, порталу для пошуку роботи в українському ІТ, кількість вакансій зараз на 40% перевищує кількість шукачів. 

У нас іноземні фахівці створюють додану вартість та сплачують податки. Проте багатьом складно залишитись легально через бюрократію із документами. 

Це втрачена вигода, адже кожному фахівцю-іноземцю та його родині необхідне житло, дитячі садки та школи, одяг, спорт, відпочинок, розваги та медичні послуги — це споживчі витрати, які залишатимуться тут, в Україні, як і всі податки — ПДФО, ЄСВ та ПДВ. 

Завдяки поповненню бюджету та розвитку економіки покращується добробут кожного. Німеччина, наприклад, покладається на іноземців, щоб залишатись конкурентоспроможною. 

За оцінками, економіка країни щорічно зростає на 0,4-1% швидше завдяки асимільованим переселенцям, та на 0,2% — завдяки мігрантам із інших країн ЄС.

Нижче — покрокова інструкція для уряду, що саме треба швидко "пофіксити", щоб до нас їхали працювати та залишались. 

1. Спростити переїзд фахівців "за квотою"

У 2020 році уряд запровадив міграційні квоти для ІТ-спеціалістів. "Квотники" можуть отримати дозвіл на працевлаштування без прив’язки до конкретного роботодавця та посвідку на постійне проживання в Україні строком на 10 років. Виглядає досить зручно у теорії. 

На практиці все складніше. Минулого року уряд схвалив 5 тис квот, проте скористалися ними 113 фахівців. 

"Квотники" мають відповідати жорстким критеріям: мати досвід у ІТ від 3 років (для програмістів), додатково — вищу технічну освіту, професійний дохід за попередній календарний рік у розмірі від $24 000. Або сертифікат Массачусетського технологічного інституту.

Проблема полягає в тому, що перевірку вимог до кваліфікації іноземних фахівців (освіта, досвід) здійснює не сам роботодавець, а Мінекономіки. 

Очікувано, процедура займає місяці. Білоруські ІТ компанії, що перевезли своїх працівників до України визнають, що не користувалися квотами через тривалість і нечіткість процедури.

Відповідальність за кваліфікацію іноземного спеціаліста має лягти на роботодавця, як це робиться у розвинених країнах. 

Компанія найме людину, якщо вона їй підходить, а не тому, що в неї є "корочка". Далі роботодавець відправляє документи до Міграційної служби або консульства, а іноземець отримує дозвіл на роботу. 

Єдиною вимогою можна залишити лише рівень заробітної плати — щонайменше $24 000 на рік. Тоді це має бути прописано у трудовому договорі. 

Пропонуємо також не обмежувати "квотників" ІТ-спеціалістами, а додати до переліку фахівців — управлінців, інженерів, які їдуть працювати в українські компанії із залученими іноземними інвестиціями. 

Окремо пропонуємо створити "швидку лінію" для отримання посвідки на працевлаштування для фахівців із сусідньої Білорусі та країн ЄС. 

Рішення: повністю віддати процедуру перевірки кваліфікації фахівця на розсуд роботодавця, розширити перелік фахівців, які можуть приїжджати працювати "за квотою".

2. Дозволити отримання посвідки на проживання ФОПам

ФОП-модель трудових відносин поширена в Україні, за нею працює ІТ-сектор. Проте така опція недоступна іноземним фахівцям, вони мають бути працевлаштовані "в білу", щоб залишатисьу країні легально. 

Хоча іноземці можуть відкрити ФОП в Україні, це не дає їм право отримати посвідку на проживання. 

Фахівці з сусідніх країн приїжджають як туристи завдяки безвізовому режиму та можуть залишатися до 90 днів кожні півроку (наприклад, білоруси). Потім мусять виїжджати. 

Якщо компанія бажає співпрацювати з фахівцем як з ФОП, а це найвірогідніший варіант для ІТ, або займатися власною справою, уряд має визнати слона у кімнаті та дозволити отримання тимчасової посвідки на проживання, наприклад, на рік (так звана "віза фрілансера"). 

За умов отримання високого рівню доходу (ми пропонуємо щонайменше як $1 500 на місяць протягом року), посвідку можна буде оновити ще на рік або більше. 

3. Автоматично видавати РНОКПП разом із дозволом на працевлаштування

Без РНОКПП іноземець не може… практично нічого, а саме: бути працівником українських компаній, здійснювати підприємницьку діяльність (наприклад, відкрити ФОП), інвестувати, створити банківський рахунок, укладати будь-який цивільно-правовий договір, купувати нерухомість. 

Сьогодні іноземець має самостійно подавати заяву на отримання РНОКПП у Податковій. На додаток, бюрократичний бонус: обов’язковий переклад паспорта на українську мову. 

Простіше автоматично присвоювати номер платника податків всім, хто подається на робочу візу, адже всі документи для цього будуть вже в наявності служб. Та скасувати вимогу про підтвердження місця реєстрації — ще один бар’єр для іноземців. 

Вимогу про підтвердження місця реєстрації (нотаріально затверджений контракт про оренду) треба прибрати для іноземців, поки ринок оренди житла залишається неврегульованим. 

Орендувати квартиру сьогодні набагато легше без юридичних посередників. До того ж, власники житла майже ніколи не дозволяють орендарям зареєструватись у квартирі. 

Необхідно дозволити іноземцям вказувати адресу фактичного перебування без будь-якого "паперового" підтвердження — виключно для цілей кореспонденції. Як варіант — дозволити іноземцям вказувати юридичну адресу роботодавця, як у розвинутих країнах. 

Рішення: скасувати вимогу про надання інформації про місце реєстрації для отримання РНОКПП іноземцями; скасувати вимогу про надання документів виключно українською мовою, дозволити англійською; автоматично видавати РНОКПП разом із дозволом на працевлаштування. 

4. Дозволити іноземцям відкривати ФОП та банківський рахунок без підтвердження місця реєстрації

Багато легально працюючих в Україні іноземців елементарно не можуть відкрити банківський рахунок, якщо в них немає реєстрації за місцем проживання. Така сама вимога діє для відкриття ФОП. 

Пропонуємо при відкритті ФОП та банківського рахунку дозволити вказувати адресу фактичного перебування без будь-якого "паперового" підтвердження, або дозволити вказувати юридичну адресу роботодавця — виключно для цілей кореспонденції із іноземцем. 

Також необхідно дозволити банкам приймати документи від нерезидентів (закордонний паспорт, трудовий договір тощо) англійською мовою, а не виключно українською — переклад документів є зайвою витратою ресурсів для іноземних фахівців. 

А якщо РНОКПП буде автоматично прив’язуватись до дозволу на працевлаштування, як ми рекомендуємо вище, відкриття банківського рахунку буде можливим вже у перші дня перебування іноземця в країні. 

Рішення: скасувати вимогу про надання інформації про місце реєстрації для відкриття банківського рахунку та ФОП іноземцями.

5. Зробити посвідку на працевлаштування та дозвіл на перебування у країні єдиною карткою

Зараз, іноземець спочатку отримує дозвіл на працевлаштування, а потім — посвідку на проживання. Набагато простіше об’єднати цю процедуру. За такою моделлю працюють міграційні служби в розвинених країнах. 

Роботодавець подає заяву на іноземного фахівця до міграційного відділу. Іноземець подає документи на робочу візу у своїй країні та отримує одну картку по приїзду: вона одночасно є і дозволом на роботу, і посвідкою на проживання на строк дії трудового контракту. 

Для фахівців, які бажають працювати як ФОП, вище ми вище запропонували опцію з "візою фрілансера". 

Рішення: зробити посвідку на працевлаштування на дозвіл на перебування у країні єдиною карткою. 

Співавторка: Олександра Кобернік, стажерка ЦЕС

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!