Інформаційні війни чи системні реформи ринку деревини

Інформаційні війни чи системні реформи ринку деревини

Як подолати кризу в лісовому господарстві та налагодити конкурентну систему продажу деревини.
Четвер, 26 серпня 2021, 16:46
підприємець у сфері лісопереробки

Протягом останніх років доводиться безпосередньо брати участь у закупівлі деревини та на власному досвіді дізнатися усі переваги та недоліки тіньового обігу лісосировини як для національного деревообробного бізнесу, так і національної економіки в цілому.

Ще восени минулого року ми прогнозували конфлікт інтересів та боротьбу різних груп впливу за контроль над багатомільярдним ринком деревини, який уряд України зібрався детінізувати.

Сьогодні такі конфлікти дійсно відбуваються, а їх перебіг, на жаль, є неконтрольованими та переростає мало не в інформаційні диверсії проти ефективного господарювання в лісовій галузі. 

Свідоме нагнітання напруги, поширення сумнівів та маніпуляції в інформаційному просторі, на мою думку, завдають більше шкоди економіці України, ніж саме існування сірого ринку деревини.

Реклама:

Ознаки інформаційних маніпуляцій

Як приклад, нещодавно Олег Падалка опублікував колонку під назвою "Як Україна розширює торгівлю лісом через електронні майданчики". 

На жаль, в ній автор відверто маніпулює та безпідставно звинувачує у нісенітницях Прозоро.Продажі, коли пише, що у системі Прозоро.Продажі ціни на деревину були заниженими.

Оприлюднена інформація в публікації, як мінімум, є некоректною, а як максимум, є елементом інформаційної війни за контроль над торгами у лісовій галузі.

Автор зазначає, що  "сосна звичайна" на ТОВ "Українська енергетична біржа" (УЕБ) була реалізована по 4,8 тис грн за 1 кубометр, тоді як на традиційних торгах, що існували до появи можливості торгівлі лісом на біржах, ця ціна була вдвічі нижче – 2,1 тис грн за куб. Під "традиційними торгами" мається на увазі система "Prozorro.Продажі"

На жаль, жодних посилань на джерела такої інформації, характеристики продукції (наприклад – якість деревини) тощо нема.

З власної багаторічної практики торгівлі деревиною зазначу, що ціни на деревину у цій торговій системі завжди були ринковими. Ба більше, на 200 і більше відсотків вищими, ніж на "ручних" аукціонах з продажу деревини через підконтрольні лісівникам біржі, яких були десятки (ТБ "Суренж", ТБ "Житомирські торги" та інші).

Позитивні та негативні сторони торгівлі деревиною через Прозоро.Продажі

Дійсно, можуть бути зауваження щодо зручності використання Прозоро.Продажі саме у сфері торгівлі деревиною: інтерфейс мало прилаштований тощо. Однак, звинувачувати у непрозорості і заниженні цін — це нонсенс.

Саме через відсутність прозорих та відкритих торгів деревиною недобросовісні чиновники-лісівники регулярно десятки тисяч кубів "проганяли" таємно в "ручному" режимі через підконтрольні їм доморощені торговельні площадки. 

А от через Прозоро.Продажі організувати такі афери є технічно і фізично неможливим.

Прозоро.Продажі – єдина незалежна і прозора торговельна система, на яку ніхто не міг вплинути та в яку ніхто не міг та й не може втрутитися з лісової галузі для організації "керованих" торгів. 

Саме тому, здебільшого, державні лісгоспи виставляли через цю торговельну систему непопулярну дров’яну деревину та зовсім мало ділової, на яку склався шалений попит. 

Знову ж таки, чому ділову деревину не виставляли через Прозоро.Продажі, – все через те, що на цю систему торгівлі неможливо ніяк вплинути, ніяк не можна організувати "ручні" торги чи будь-які інші маніпуляції тощо! 

Як розпочалася нова хвиля інформаційних війн щодо ринку деревини

19 червня 2020 року Верховна Рада ухвалює закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів"  з відтермінуванням вступу його в дію строком на 1 рік. 

В цей самий день парламент призначає Міністром довкілля Романа Абрамовського. Чому важлива ця деталь? Бо з перших днів новопризначена команда Міндовкілля приступила до реалізації власного бачення реформ ринку деревини, спрямованих на подолання тотальної корупції у лісовій галузі. 

Ефективним методом і способом детінізації ринку деревини розглядався 100% продаж усієї деревини через Прозоро.Продажі.

Нагадаю, що до цього моменту уже тривав експеримент, згідно з яким не менше, ніж 25% деревини продавалося через Прозоро.Продажі. 

Ця система усуває людський фактор від процесів та унеможливлювала суб’єктивне втручання, отже – ідеально підходить для подолання будь-яких корупційних складових.

Протягом тривалого часу тривали фахові дискусії, відбувалися публічні обговорення та консультації з різними деревообробниками для формування консолідованої позиції усіх зацікавлених сторін щодо майбутньої архітектури ринку деревини в Україні.

До набрання чинності закону, який докорінно змінює правила торгівлі лісовими ресурсами, ніхто не готовився. 

Тому появу нового державного регулятора у вигляді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та різкий розворот подальших шляхів реформ у лісовій галузі сприймається досить насторожено. 

В цілому, ідея Закону №738-ІХ правильна, однак чи своєчасні такі законодавчі нововведення для ситуації, яка фактично склалася з ринком деревини в Україні сьогодні? Питання риторичне. 

Адже архітектура сучасних фактичних відносин торгівлі лісом, установлені традиції та звичаї ділового обороту, технічне, організаційне, методичне забезпечення тощо лісових господарств та деревообробників потребують суттєвого доопрацювання, перебувають в неналежному стані. 

Застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" щодо ринку в теперішніх умовах без попередньої підготовки – це теж саме, що до старих автомобілів ЗАЗ застосовувати правове регулювання, яке запроваджене до безпілотного керування сучасними електромобілями. 

Отже, тепер в НКЦПФР мають якось подолати масштабний тіньовий обіг деревини та вирішити питання тотальної корупції в лісових господарствах, забезпечити формування цивілізованого ринку деревини в Україні. 

Наскільки підготовлений такий регулятор до поставлених завдань – покаже час і результати торгів. Уже видано ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу ТОВ "Українська енергетична біржа" представники якої регулярно консультуються з деревообробним бізнесом щодо покращення сервісу тощо. 

Що вимагають та до чого закликають деревообробники

Більшість доброчесних деревообробників давно чітко вимагають одного: прозорого та відкритого продажу лісу-кругляку, пиломатеріалів, відходів від виробництва з однаковими правилами для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності. 

Нестабільність ринку деревини, відсутність конкурентного доступу до сировини, значна корупційна складова та "ручний" розподіл лісоматеріалів, неефективна державна переробка лісу лісгоспами тощо – призвели до жахливих наслідків, що дрібні, середні та навіть великі деревообробні підприємства вимушені призупиняли господарську діяльність чи суттєво зменшувати об’єми переробки. 

Розпалювання ворожнечі, інформаційні війни – це зовсім не те, що очікують учасники ринку деревини та деревообробного бізнесу, а конструктивного діалогу та вироблення чітких законодавчих правил торгівлі, що гарантують стабільність формування доданої вартості, розвиток та зростання національної економіки.

Офіс Президента України та уряд, парламент мають забезпечити поступальність, прогнозованість управлінських рішень щодо розпорядження природними ресурсами – лісами. 

Необхідно врахувати позитивні моменти та антикорупційні попередні надбання учасників ринку деревини (наприклад Прозоро.Продажі) та об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін навколо формування цивілізованої архітектури ринків, а не обмежуватися фрагментарними спробами.

На мою думку, лише розробка і ухвалення відповідного закону "Про ринок деревини" з чіткою регламентацією усіх аспектів торгівлі деревиною можна:

  1. Повністю детінізувати обіг лісоматеріалів, 
  2. Створити ефективні та цивілізовані ринки деревини, пиломатеріалів та відходів від виробництва, 
  3. Припинити маніпуляції та інформаційні війни щодо контролю над розпорядженням лісовими ресурсами, 
  4. Забезпечити послідовність, поступальність та прогнозованість адміністративно-правового регулювання використання лісових ресурсів,
  5. Посприяти розвитку національного деревообробного бізнесу, відповідного створення додаткової вартості продукції,
  6. Суттєво зменшити корупційну складову лісової галузі та людський фактор розподілу лісових ресурсів тощо.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: