Обов'язковий аудит. Чи варто відкладати?

Обов'язковий аудит. Чи варто відкладати?

Основні ризики для підприємств, пов’язані із проходженням обов’язкового аудиту та звітністю.
Четвер, 19 серпня 2021, 14:23
аудитор, керуючий партнер Crowe, член ASIS, ACFE, ASCP

Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимагає публікувати результати проходження обов'язкового фінансового аудиту разом з аудиторським висновком не пізніше 1 червня 2021 року. Такий термін встановлено для більшості компаній.

Зміни до Податкового кодексу розширюють термін подання всієї документації до 10 червня включно.

Зараз серпень, але, судячи з моєї практики, компаній, які не пройшли обов'язковий аудит або не опублікували відповідну документацію на своєму сайті, ще багато. 

Причини у всіх різні: у деяких звітність не прийняли в ДФС і повернули з питаннями, хтось не встиг через внутрішні проблеми, хтось просто не хоче витрачати час і згоден сплатити штраф. Чим небезпечні такі зволікання і чи варто наражатися на штрафи — поясню далі.

Для кого аудит обов'язковий?

Закон визначає перелік підприємств, для яких аудит є обов’язковим:

  • Підприємства, що представляють суспільний інтерес;
  • Публічні акціонерні товариства;
  • Компанії, що займаються видобутком корисних копалин загальнонаціонального значення;
  • Середні підприємства.

Всі великі підприємства про результати свого обов'язкового аудиту повинні звітувати відповідно до вимог МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності). 

Середній бізнес, якщо ще не освоїв МСФЗ, може поки вичитувати відповідно до вимог П(С)БО (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку). 

Філії та "дочки", які контролюються материнськими компаніями повинні подавати на перевірку в фіскальні органи щорічну консолідовану фінансову звітність.

Для визначення того, яку компанію вважати великою, а яку — середньої, існують три критерії, вони незмінні з минулих років. Так що якщо ви вже проходили обов'язковий аудит, то новини для вас немає ніякої. 

Нагадаю тільки, що все вирішується на підставі показників балансової вартості, чистого доходу і розміру штату.

Проблема термінів

У законодавстві є і "білі" плями. Зокрема, закон не встановлює чіткий механізм для відстеження термінів публікації звітності по обов'язковому аудиту. 

Він також не вказує, що перевірка такої звітності почнеться відразу ж, як тільки закінчиться термін подання документації 1 червня.

Іншими словами, суворих обмежень, що забороняють вам публікувати звітність не пізніше 1 червня немає. Крім того, сама перевірка — це гра в довгу. Фіскальні органи фізично не здатні перевірити сотні компаній швидко, тому мінімум декілька місяців фори у бізнесу дійсно є.

Але є нюанс для тих компаній, які, крім обов'язкового аудиту, також звітують про свої трансфертні операції. 

Закон №466-IX зобов'язує такі компанії разом з документацією щодо ТЦУ (Трансфертне ціноутворення) здавати в податкову також забезпечену аудиторським висновком фінансову звітність. 

Зробити це потрібно до 1 жовтня. Тобто, до цієї дати компанія, яка звітує по ТЦУ, вже повинна провести аудит і опублікувати його результати разом з аудиторським висновком.

Штрафи за несвоєчасне подання звітності

Штрафи за несвоєчасне подання звітності невеликі: 340 грн за перше порушення і 1024 грн — за повторне порушення протягом року. Так що загрози розорення з цього боку теж особливо немає.

Більш того, можна посилатися на заключні положення п. 52.1 Податкового Кодексу України. 

Згідно з ними в Україні вводяться карантинні послаблення, які забороняють стягувати з компаній штрафи і пеню при поданні документації на перевірку контролюючим органам. 

Карантинні послаблення діють до кінця карантину. Коли цей кінець карантину настане — невідомо, що нехай і невеликий, але плюс для бізнесу.

Але от якщо компанія не пройде аудит зовсім — сума штрафів вже більша: 17-34 тис. грн за перше порушення і 34-51 тис. грн — за повторне. 

При цьому відстрочення у проходженні обов'язкового аудиту 2020 року, як це було за 2019 рік, немає.

Неочевидний ризик

Крім згаданих вище законів №996-XIV та №466-IX існує постанова Кабінету Міністрів №1165. 

У ній перераховані критерії для визнання платника податків ризиковим. Зокрема, пункт 7.1 називає ризиковими таких платників податків, які не подали перелік документації, включаючи фінансову звітність, підтверджену аудиторським висновком.

Визнання ризикової загрожує компанії-платнику ПДВ блокуванням реєстрації її податкових накладних. 

З такою компанією не зможе працювати жодний контрагент, бо не зможе зарахувати її ПДВ у свій податковий кредит.

В Україні ПДВ сплачує майже весь великий і середній бізнес, це означає, що проблема блокування накладних актуальна для дуже багатьох.

Висновок

Головний ризик несвоєчасного проходження обов'язкового аудиту не в штрафах або інших фінансових санкціях, а в припиненні реєстрації податкових накладних. 

Призупинення цього процесу порушує стабільну роботу компанії і може обернутися великими фінансовими та іншими втратами. Щоб цього не допустити, краще все-таки якомога швидше вирішити всі свої проблеми з проходженням обов'язкового аудиту.

Також обов'язковий аудит повинні своєчасно проходити компанії, у яких є трансфертні операції. Інакше їх звіт по ТЦУ не буде прийнятий податковою, що спричинить нові штрафи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!