Кому потрібен збалансований ринок металобрухту?

Кому потрібен збалансований ринок металобрухту?

Чому українська металургія чинить спротив експорту металобрухту і наскільки це вигідно для держави.
Понеділок, 26 липня 2021, 08:14
Президент УА "Втормет"

У попередні роки український ринок металобрухту знаходився в стані жорсткої стагнації, а його учасники – заготівельні та переробні підприємства – на межі виживання. 

Усе через несправедливе ціноутворення з боку споживачів, відсутність альтернативних напрямків збуту металобрухту, а також несприятливу кон’юнктуру внутрішнього та зовнішніх ринків і неконструктивні та упереджені законодавчі ініціативи.

Протягом першого півріччя 2021 року ситуація на українському ринку змінилася кардинально. 

У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, суттєво збільшилася заготівля металобрухту (зростання на 42,2%), і відповідно, постачання на металургійні комбінати (зростання на 26,3%). 

При цьому, за даними ОП "Укрметалургпром", забезпечення виробничих потреб металургів було виконано на 104,7%, а обсяги запасів металобрухту зросли до рекордних величин. 

Деякі металургійні підприємства навіть обмежували закупівлі сировини через високу пропозицію!

В таких умовах частина брухтозаготівельних компаній, не маючи змоги накопичувати металобрухт на власних виробничих майданчиках і не знаходячи рентабельних варіантів реалізації на внутрішньому ринку, прийняли рішення про експорт, розуміючи необхідність сплати неадекватного експортного мита в розмірі 58 євро/т. 

Сприятлива кон’юнктура ринку дозволяла розраховувати на подальше нарощування експорту, але і стимулювала внутрішніх споживачів до формування закупівельних цін, враховуючи світові тренди. 

В боротьбі за вільні обсяги металобрухту тепер вже і з експортерами українські металургійні підприємства вдалися до звичного механізму вирішення свої виробничих проблем – маніпуляцій про дефіцит металобрухту, екологічності при збільшенні використання в процесі виробництва сталі тощо. 

Відповідного листа ОП "Укрметалургпром" направило до Кабінету Міністрів України та розповсюдило інформацію в ЗМІ про наміри щодо тимчасової заборони експорту металобрухту.

Тож спробуємо розвінчати нову хвилю міфів.

1. За результатами досліджень ДП "Укрзовнішпромекспертиза", загальній металофонд України становить не менше 450-460 млн тонн металобрухту та знаходиться в складі основних фондів, а заготівля не перевищує 3,5 млн тонн в рік. 

Таким чином, навіть не враховуючи обсяги утворення металобрухту, запасів сировини при граничних обсягах виробництва сталі вистачить на 100-120 років.

Баланс українського ринку металобрухту (І півріччя 2020/2021 рр., тис. т)*

Показник

2020 р.

Фактичні показники, тис. т

Прогноз 

на 2021 р.*

6 міс. 2020 р.

6 міс. 2021 р.

+/-, %

Виробництво сталі **

20550,0

10105,0

10859,0

+ 7,4

21500…21700

Внутрішні постачання на МК

2889,0

1308,4

1653,3

+ 26,3

3300…3350

Експорт ***

35,9

16,8

231,0

+++

250…300

Імпорт ***

26,4

9,2

12,6

+ 36,6

30…50

Заготівля

3071,1

1391,5

1978,5

+ 42,2

3550…3600

Запаси металобрухту на МК, станом на 01.07.2021 р. становлять ≤ 120-125 тис. т

Джерела інформації: * УАВтормет, ** ОП "Укрметалургпром", *** ДМС України

2. Ще одна сага про дефіцит металобрухту на українському ринку також не витримує критики. 

Суттєве зростання постачань металобрухту з перевищенням заявлених, часто завищених і не прозоро сформованих потреб, технологічні запаси сировини в літні місяці, що перевищують навіть зимові запаси – це показники дефіциту?

3. Заслуговує на окрему увага теза про необхідність використання металобрухту при виробництві "зеленої" сталі.

Дійсно використання металобрухту в якості основного шихтового матеріалу для виробництва сталі призводить до підвищення екологічності металургії. 

Але перехід на повне використання металобрухту можливе лише за повного переходу на електросталеплавильний процес виробництва сталі, що в найближчий перспективі навіть не планується.

Крім того, в українській металургійній промисловості лише два підприємства, що використовують цей процес виробництва сталі, а в загальній структурі виробництва сталі частка електросталі не перевищує 6% (в Польщі – 49,9%, в Росії – 32,1%, в Туреччині – 69,9%). Про яку "зелену" металургію йде мова?

4. Експорт металобрухту справді є дієвим стимулом для розвитку та зростання ринку. Здорова конкуренція за вільні обсяги, навіть в рамках балансового розподілу металобрухту, робить ринок більш здоровим та привабливим – формується справедливе ціноутворення

Конкурентною перевагою стає якість матеріалу, з’являється сенс підписання довготривалих контрактів з фіксованими обсягами постачань з внутрішніми споживачами тощо. 

Крім того, обсяги експорту не перевищують 10% від загальних обсягів заготівлі металобрухту!

5. Надходження від експорту металобрухту в першому півріччі також суттєво зросли. Лише від сплати експортного мита до бюджету було перераховано більше 400 млн грн, а обсяги валютної виручки становили 82,9 млн. USD.

6.Справедливе ціноутворення дозволить збільшити доходи державним компаніям – брухтоутворювачам, таким як АТ "Укрзалізниця", ОП "Укроборонпром" та інші.

При необхідності можна навести ще безліч прикладів та аргументів щодо важливості збереження нормальної ситуації на українському ринку та стабільної роботи брухтозаготівельної галузі. 

Але чи будуть вони почуті на правильно сприйняті нашими партнерами — металургійними підприємствами?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!