Боротьба з контрабандою: чому криміналізація не вирішить проблему

Боротьба з контрабандою: чому криміналізація не вирішить проблему

Законопроєкт про криміналізацію контрабанди лише збільшує тиск на законослухняний бізнес замість вирішення проблем на митниці. Що потрібно для ефективної боротьби з контрабандою?
Середа, 2 червня 2021, 13:12
голова фракції "Голос", перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

За різними оцінками, бюджет України щороку втрачає від контрабанди від 40 до 100 млрд грн. Тож не дивно, що боротьба з контрабандою стала сюжетом для нових "серій" РНБО та однією з топ-тем влади. 

Останній крок в цьому напрямку – законопроєкт №5420 про повернення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, який президент зареєстрував у Верховній Раді наприкінці квітня. 

Мета шляхетна – боротися з порушниками, захистити споживачів та наповнювати бюджет. Спойлер: законопроєкт не допоможе досягти жодної з цих цілей. 

Ми розібралися в деталях, обговорили ініціативу з експертами та бізнесом та зійшлися на тому, що боротися з контрабандою, як пропонує законопроєкт №5420 – це все одно, що лікувати опіки сонячними ваннами. 

Законопроєкт не вирішує проблеми на митниці, а створює додатковий тиск на законослухняних підприємців. 

Перша проблема законопроєкту – кримінальна відповідальність навіть за помилку у митній декларації. 

Зрозуміти весь масштаб проблеми допоможе простий приклад. Ви замовляєте товар на AliExpress або іншому іноземному сайті з доставкою в Україну. На етапі заповнення митної декларації помилку може допустити продавець з AliExpress або навіть сам покупець. 

Якщо законопроєкт №5420 набере чинності, кримінальна відповідальність загрожуватиме вже українському підприємцю, який лише отримує товар для доставки покупцеві – він не має відношення до заповнення митної декларації і ніяк не може це проконтролювати. 

Друга проблема – мінімальна сума несплачених митних платежів, з якої настає кримінальна відповідальність. Відповідно до законопроєкту, кримінальним злочином буде вважатися переміщення товарів на суму від 113,5 тисяч гривень. 

Тобто група слідчих, прокурорів і суддів будуть бігати за тим, хто ухилився від сплати близько 30 тисяч гривень податків. Витрати на "розслідування" та суд будуть в рази вищі за можливі втрати бюджету. 

Це все одно, що за проїзд по смузі громадського транспорту карати водія так само, як за серйозне ДТП. 

Це не означає, що контрабанду у невеликих обсягах треба пробачати. Навпаки, навіть зараз в Україні передбачена істотна адміністративна відповідальність за порушення митного законодавства. 

Штраф для порушника становить 100% вартості товарів із конфіскацією цих товарів та транспортних засобів, якими вони перевозилися. Ми переконані, що покарання має відповідати провині.

Тож проблема боротьби з контрабандою – не у відсутності відповідальності, а у відсутності реальних розслідувань та покарань. Наприклад, у 2020 році за "класичну" контрабанду товарів було 42 засуджених, і лише 4 отримали реальні терміни позбавлення волі. 

За незаконне переміщення лісу – троє засуджених і жодного позбавлення волі. За контрабанду наркотиків засуджено 110 осіб, і лише 15 з них отримали реальні терміни. 

Як бачимо, будь-який механізм покарання неефективний, поки судова та правоохоронна система не працюють. 

Що робити зараз? 

Перше. І правоохоронний комітет як головний, і податковий комітет як профільний мають надати свої об’єктивні висновки. 

Друге. Поточну версію законопроєкту №5420 треба суттєво змінити, перш ніж виносити на голосування навіть у першому читанні. При чому ці зміни треба напрацьовувати спільно з бізнес-асоціаціями та експертами, аби врахувати пропозиції законослухняних учасників ринку.

Третє, найбільш системне. Треба нарешті провести реальну судову реформу та реформу правоохоронних органів. Саме відсутність верховенства права близько 70% підприємців називають перешкодою номер один для ведення бізнесу. 

Ми маємо бути впевнені, що держава та закон справді захищають чесний бізнес та карають порушників, а не навпаки. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!